52.Кримінологічна діяльність прокурора у кримінальному судочинстві.

Згідно Закону України «Про прокуратуру» (ст. 34) прокурор приймаючи участь у розгляді справ у судах, «сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі». Про обов'язок прокурорів у процесі судового слідства виявляти обставини та причини, що сприяли вчиненню злочину, і вносити із цих питань пропозиції суду про винесення окремих ухвал, зазначено також у наказі Генерального прокурора України №5 гн від 19 вересня 2005 р. «Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення» (п.5.5).

Аналіз судової практики й чинного законодавства дозволяють зробити висновок про те, що в процесі судового розгляду кримінальної справи учасники процесу вирішують три кримінологічні завдання:

1. безпосередньо виявляють причини й умови, що сприяли вчиненню розглянутого злочину та вживають заходів до їхнього усунення;

2. перевіряють повноту виконання слідчим чи органом дізнання вимог ст. 23 й 23–1 КПК;

3. перевіряють законність заходів, прийнятих стосовно подання слідчого.

Перше завдання при сприянні прокурора вирішується судом тоді, коли питання про причини й умови розглянутого злочину взагалі не досліджувалося на попередньому слідстві. На практиці такі ситуації виникають рідко, проте зустрічаються. Діяльність суду щодо виявлення причин й умов, що сприяли вчиненню злочину, починається зі стадії переказу обвинувачуваного суду й здійснюється протягом усього судового розгляду з дотриманням норм КПК, що регламентують порядок збирання й оцінки доказів.

Друге завдання за участю прокурора вирішується судом тоді, щоб зробити висновок про повноту дослідження органом дізнання або слідчим обставин, що сприяли скоєнню злочину. Суд повинен заново провести роботу із установлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Третє завдання, поєднане з контролем за фактичним усуненням причин й умов вчиненого злочину за поданням слідчого. Суд його виконує при активній участі прокурора. Для цього в суд можуть викликатися особи, що не допитувалися на попереднім слідстві, витребувати додаткові відомості й т.п.

Розглядаючи кримінологічну діяльність прокурора в суді, слід зазначити, що на відміну від стадії досудового слідства, прокурор, що бере участь у судовому розгляді, наглядової функції та наглядових повноважень не має. Як вірно відзначається у науковій літературі, прокурор у суді першої інстанції разом з потерпілим, цивільним позивачем та їх представниками складають сторону обвинувачення, що користується рівними правами зі стороною захисту у відстоюванні своїх процесуальних інтересів. Прокурор, будучи стороною в судовому процесі, виконує при цьому функції державного обвинувачення, що пов'язана з доведенням вини підсудного в інкримінованому йому злочині.

Кримінологічна діяльність прокурора у судовому розгляді кримінальної справи нерозривно пов'язана з його процесуальною діяльністю щодо підтримки державного обвинувачення. При цьому можна виділити три етапи: 1) кримінологічна робота прокурора на стадії попереднього розгляду справи суддею; 2) кримінологічна робота прокурора на стадії судового слідства; 3) кримінологічний аспект обвинувальної промови.

Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора про можливості призначення справи до судового розгляду. При цьому прокурор має можливість висловити свою думку з питань, що ставляться до виконання вимог закону про виявлення й усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину. Зокрема, на основі знання матеріалів попереднього слідства, він може заявити клопотання про виклик у судове засідання осіб, показання яких можуть бути корисними щодо з'ясування причин та умов вчиненого злочину. Це можуть бути особи, які із цих питань або взагалі не допитувалися, але за тими або іншими обставинами були включені слідчим у список осіб, які підлягають виклику в судове засідання. Практично корисними є пропозиції прокурорів, висловлювані ними в рамках попереднього розгляду, про витребування додаткових матеріалів, що містять відомості про причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, а також про заходи, відповідних органів та посадових осіб, щодо їх усунення на підставі подання слідчого або органа дізнання.