152.Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки.

До адміністративно-правових засобів впливу держави у сфері економіки належать: ліцензування, патентування, квотування, сертифікація та стандартизація, державна реєстрація, функціонуванні дозвільної системи, а також заходи, що пов'язані із реалізацією адміністративно-юрисдикційних повноважень.

Незважаючи на те що усі, крім останніх трьох груп заходів, перелічені у ст. 12 ГК, вони належать до адміністративно-правових на підставі того, що:

- по-перше, відносини, які виникають, змінюються та припиняються у зв'язку із використанням цих заходів, є наслідком організаційно-розпорядчої діяльності органів виконавчої влади;

- по-друге, ці відносини мають публічно-правовий характер, оскільки суб'єкт державного управління у сфері економіки обов'язково має юридичні повноваження щодо інших учасників цих відносин — суб'єктів господарювання та інших;

- по-третє, ці відносини можуть виникнути за ініціативою будь- якого суб'єкта, але згода іншого не є обов'язковою;

- по-четверте, порушення однією з сторін своїх обов'язків передбачає відповідальність не перед іншою стороною, а перед державою.

Розмежування господарсько-правових та адміністративно-правових відносин у цьому разі відбувається таким чином.

До господарських відносин не належать згідно зі ст. 4 ГК адміністративні та інші відносини управління за участю суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарські повноваження. Саме у разі застосування ліцензування, патентування, квотування, сертифікації, стандартизації, здійснення дозвільної діяльності таке застосування не пов'язане із господарською компетенцією уповноважених державних органів, але пов'язане із реалізацією їх організаційно-розпорядчих повноважень, прийняттям приписів, які є обов'язковими до виконання. Тому порядок реалізації цих заходів регулюється нормами адміністративного права.

153. Державний контроль у сфері економіки.

Найбільш широко використовуються ревізії та перевірки. Порядок їх проведення, відповідне оформлення матеріалів встановлюються відомчими нормативними актами (накази, листи, розпорядження та ін.). Наприклад, наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання — юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

За результатами здійснення контрольної діяльності у межах повноважень, визначених чинним законодавством, органи контролю мають право:

- застосовувати заходи адміністративного примусу, у тому числі притягувати винних до адміністративної відповідальності;

- передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння з ознаками злочину;

- вносити пропозиції, подання, клопотання щодо: приведення відповідно до законодавства прийнятих рішень; припинення дій, які порушують норми закону; здійснення відповідних заходів (наприклад, згідно із Законом України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України має повноваження надавати обов'язкові для розгляду рекомендації та вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, суб'єктів господарювання, об'єднань пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію); припинення окремих прав (наприклад, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Державного комітету із земельних ресурсів України має право вносити до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо припинення права користування земельною ділянкою); притягнення до відповідальності керівників підприємств, які порушили встановлений порядок (таке право має, наприклад, Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Міністерства аграрної політики України);

- видавати накази та розпорядження, обов'язкові до виконання;

- видавати приписи про усунення порушень та недоліків або рекомендації щодо припинення дій або бездіяльності (наприклад, Антимонопольний комітет України має повноваження надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють) і деякі інші;

- надавати висновки із спірних питань тощо.