- •1.Поняття управлінської діяльності
- •2. Види управлінської діяльності
- •3.Законність та дисципліна в державному управлінні
- •4. 5. Поняття та зміст державного управління
- •6.7. Поняття та система принципів державного управління
- •8.Поняття та зміст методів адміністративно-правового регулювання
- •9. Види методів адміністративно-правового регулювання
- •10.Предмет адміністративного права
- •Види дефектних актів управління
- •Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •Джерела адміністративного права.
- •Адміністративне право як наука.
- •Адміністративне право як навчальна дисципліна.
- •Історія виникнення і розвитку адміністративного права.
- •Поняття адміністративно-правових норм.
- •Структура адміністративно-правових норм.
- •21. Склад суду та відводи
- •22. Види адміністративно-правових норм.
- •23. Імперативність адміністративно-правових норм.
- •24. Диспозитивність адміністративно-правових норм.
- •25. Розкрити метод приписів.
- •26. Розкрити метод дозволів.
- •27. Розкрити метод заборон.
- •28. Дія адміністративно-правових норм
- •30. Зміст адміністративно-правових відносин.
- •31.Види адміністративно-правових відносин
- •32. Державний контроль у сфері юстиції
- •33. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики
- •34. Повноваження Президента України в сфері діяльності законодавчої влади.
- •35. Повноваження Президента України в сфері діяльності виконавчої влади.
- •36. Повноваження Президента України в сфері діяльності судової влади.
- •37. Правовий статус Адміністрації Президента України.
- •38. Поняття органів виконавчої влади.
- •39. Види органів виконавчої влади.
- •40.Органи виконавчої влади загальної, галузевої і міжгалузевої компетенції
- •41.Правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •42Правовий статус центральних органів виконавчої влади.
- •43Правовий статус місцевих державних адміністрацій.
- •44Поняття та принципи державної служби.
- •45Проходження державної служби.
- •46. Підстави припинення державної служби.
- •47Конкурс на посаду державного службовця.
- •48Атестація державних службовців.
- •49Види державних службовців та різниця між ними.
- •60. Види об‘єднань громадян.
- •61. Легалізація об’єднань громадян.
- •62. Правосуб’єктність об’єднань громадян.
- •63. Правовий статус політичних партій.
- •64. Вимоги до засновників та членів політичних партій.
- •65. Правовий статус громадських організацій.
- •66. Вимоги до засновників та членів громадських організацій.
- •69. Система органів місцевого самоврядування.
- •73. Адміністративна правосуб’єктність громадян України.
- •74.Особливості адміністративної правоздатності громадян України.
- •76. Види звернень громадян.
- •77. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян.
- •78.Особливості правового статусу біженця.
- •81. Квота імміграції в Україні Стаття 4. Квота імміграції (зу про іміграцію)
- •82. Поняття функцій державного управління Поняття функції державного управління
- •83. Види функцій державного управління
- •84. Поняття форм державного управління
- •85. Види форм державного управління
- •86. Державний контроль у сфері підприємництва
- •87. Поняття методів державного управління.
- •88. Адміністративний та економічний методи державного управління
- •89. Методи державного управління переконання та примусу
- •90Класифікація заходів адміністративного примусу.
- •91.Поняття та юридичне значення актів державного управління.
- •92Види актів державного управління.
- •93Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •94Презумпція правильності акта державного управління.
- •95Порядок зміни актів державного управління.
- •96Порядок зупинення актів державного управління.
- •97Порядок скасування актів державного управління.
- •98Підстави припинення дії актів управління.
- •99Поняття дефектних актів управління.
- •100 Види дефектних актів управління
- •101. Поняття адміністративної відповідальності
- •102. Назвіть основні відмінності адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності
- •103. Поняття адміністративного правопорушення
- •104. Склад адміністративного правопорушення.
- •105. Поняття адміністративних стягнень
- •106. Види адміністративних стягнень
- •107. Назвіть обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративні правопорушення.
- •108. Назвіть обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.
- •109. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
- •110. Необхідна оборона
- •111. Крайня необхідність.
- •112. Неосудність.
- •113. Інститут звільнення від адміністративної відповідальності.
- •114. Інститут обмеження адміністративної відповідальності.
- •115. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх (16-18 років).
- •116. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців.
- •117. Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб.
- •119. Адміністративна відповідальність юридичних осіб.
- •120. Поняття адміністративного процесу.
- •121. Особливості адміністративного процесу
- •122. Принципи адміністративного процесу
- •123. Суб’єкти адміністративного процесу
- •124. Види проваджень
- •125. Поняття реєстраційного провадження та його стадії.
- •126. Поняття дозвільного провадження та його стадії.
- •127. Поняття контрольного провадження та його стадії
- •128. Стадія адміністративного розслідування провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •129. Стадія розгляду справи провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •130. Стадія перегляду постанови провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •132Поняття і суть адміністративної юстиції.
- •133.Завдання та принципи адміністративного судочинства
- •134.Публічно-правові спори, що підвідомчі адміністративним судам.
- •135.Предметна підсудність адміністративних справ
- •136.Територіальна підсудність адміністративних справ.
- •137.Інстанцій на підсудність адміністративних справ
- •138. Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог.
- •Склад суду та відводи.
- •140. Учасники адміністративного процесу.
- •141. Докази в адміністративному судочинстві.
- •142.Строки звернення до адміністративного суду.
- •143. Відкриття провадження в адміністративній справі в суді і-ї інстанції.
- •144. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ в суді і-ї інстанції.
- •145. Адміністративна юстиція у зарубіжних країнах.
- •146. Законність та дисципліна в державному управлінні.
- •147. Контроль в державному управлінні, його суть.
- •148. Види контролю в державному управлінні.
- •149. Поняття та сутність нагляду в державному управлінні.
- •150. Види нагляду в державному управлінні.
- •151. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки.
- •152.Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки.
- •153. Державний контроль у сфері економіки.
- •Загальна характеристика банківської системи як об’єкта державного управління.
- •Національний банк України як суб’єкт державного управління.
- •156.Система банківського нагляду.
- •157.Організація державного управління у сфері фінансів.
- •158.Контроль з боку державної контрольно-ревізійної служби.
- •159.Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва.
- •160. Організація державного управління у сфері підприємництва.
- •161. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва.
- •162.Державний контроль у сфері підприємництва
- •163. Загальна характеристика митної політики України
- •164. Система митних органів.
- •165. Особливості державної служби в митних органах.
- •166. Види митних режимів.
- •167. Загальна характеристика державної політики у сфері економічної конкуренції.
- •168. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики.
- •169. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.
- •170. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- •Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- •Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері.
- •Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері.
- •Організація державного управління у сферах транспорту і зв’язку.
- •Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах транспорту і зв’язку.
- •Державний контроль та нагляд у сферах транспорту і зв’язку.
- •Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •Державний контроль у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •Організація державного управління у сфері освіти.
- •Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері освіти.
- •181 Державний контроль у сфері освіти.
- •182. Організація державного управління у сфері науки.
- •183. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики.
- •184. Державний контроль та нагляд у сфері праці та соціальної політики.
- •185. Організація державного управління у сфері охорони здоров’я.
- •187Державний контроль та нагляд у сфері охорони здоров’я.
- •188. Загальна характеристика сфери юстиції.
- •189. Організація державного управління у сфері юстиції.
- •Органи реєстрації актів громадянського стану.
- •193. Державний кордон України становить собою лінію, яка визначає межі сухопутної і водної території країни, а також повітряний простір над нею.
- •194. Організація державного управління у сфері внутрішніх справ.
- •195. Міліція: організація, види діяльності і адміністративні повноваження
- •196. Організація державного управління у сфері закордонних справ
- •197. Адміністративно-правовий статус Міністерства закордонних справ України
- •198. Закордонні органи Міністерства закордонних справ: структура, завдання та повноваження
- •199. 200. Функціональний зміст міжгалузевого управління
85. Види форм державного управління
Дії органів виконавчої влади можуть бути відповідним чином згруповані, тобто зведені в певні однорідні групи за ознакою загальності чи подібності їх зовнішнього вияву. Всі форми управлінської діяльності безпосередньо чи опосередковано обумовлено відповідними юридичними постановами, за допомогою яких Українська держава регламентує діяльність своєї виконавчої влади.
Конкретні форми державного управління органічно пов'язано з правовими формами діяльності взагалі: правовстановлюючою, правовиконавчою та правоохоронною.
На теоретичному рівні питання про форми управлінської діяльності в основному розв'язано, якщо не зважати на деякі розбіжності в поглядах на цю проблематику.
Прийнято розрізняти чотири форми управлінської діяльності:
1) видання нормативних актів управління;
2) видання індивідуальних (ненормативних, адміністративних) актів управління;
3) проведення організаційних заходів;
4) здійснення матеріально-технічних операцій.
Ця класифікація державно-управлінської діяльності становить собою схематичне моделювання реальності, що не виключає певної умовності, оскільки наявні й інші класифікації.
Загальновизнаної класифікації форм управлінської діяльності немає. Є й інший схематичний варіант класифікації форм управлінської діяльності, а саме:
а) правові форми, пов'язані з встановленням і застосуванням норм права, наприклад, видання нормативних та індивідуальних актів управління;
б) неправові форми, тобто проведення тих чи інших управлінських дій, безпосередньо не пов'язаних з прийняттям юридичних актів управління, наприклад, проведення організаційних заходів і здійснення матеріально-технічних операцій.
Видання нормативних актів управління є особливою формою діяльності органів виконавчої влади, яка передбачає розпорядчу діяльність, спрямовану на виконання закону шляхом встановлення певних правил у сфері державного управління. Встановлення норм права підзаконного характеру в процесі діяльності органів виконавчої влади — це адміністративна нормотворчість, яку здійснюють органи виконавчої влади у формі видання нормативних актів управління. Це викликано тим, що загальні норми та правила поведінки, сформульовані в законах, не в змозі охопити всі аспекти життя суспільства, відрегулювати суспільні відносини в усіх подробицях. Тому виникає необхідність у конкретизації та деталізації норм на стадії їх застосування. Конституція та чинне законодавство України є правовою основою для видання актів управління. Відповідно до п. 31 ч. 3 ст. 106 Конституції Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази й розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Повноваження Президента деталізовано в статтях 106, 107 Конституції. Вони стосуються забезпечення державної незалежності, національної безпеки й правонаступництва держави; представлення держави в міжнародних відносинах.
До компетенції Президента належать кадрові призначення; утворення, реорганізація та ліквідація органів виконавчої влади; скасування актів Кабінету Міністрів України та Ради міністрів АРК; підписання законів тощо.
Конституція України (статті 116, 117) наділяє Кабінет Міністрів України широкими повноваженнями, які реалізуються в різних формах і насамперед безпосередньо виданням постанов і розпоряджень.
Нормативно-правові акти видають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (державні комітети, служби, департаменти). Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють державні адміністрації, які й видають рішення та розпорядження.
Правовий статус адміністрації підприємств і установ передбачає не тільки виконання законів і актів вищих органів виконавчої влади, а й здійснення розпорядництва, яке виявляється у виданні нормативних актів у вигляді наказів, затвердженні посадових інструкцій адміністрацією підприємств, установ, періодичному виданні нормативних актів стосовно організації праці, використання техніки, новітніх технологій тощо.
Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень (ст. 143) приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144).
Нормативні акти управління адресовано значному або необмеженому колу органів і громадян, виконують важливу роль у організації діяльності виконавчої влади.
Видання індивідуальних (ненормативних, адміністративних) актів управління близьке до нормативного, але не тотожне йому. Відмінність між ними полягає в тому, що індивідуальні акти управління встановлюють, змінюють або припиняють конкретні адміністративні правовідносини. Вони відрізняються від нормативних тим, що звернені до конкретних суб'єктів управлінських відносин і їх дія припиняється після здійснення встановлених у них прав і обов'язків, тобто після одноактного їх застосування. Індивідуальними актами є, наприклад, видання наказу про призначення державного службовця на посаду, видача дозволу на носіння зброї, на полювання, на управління транспортними засобами тощо.
Індивідуальним актам управління, так само як і нормативним, притаманні владність і підзаконність, вторинність відносно закону. Видання нормативних та індивідуальних актів — це основні правові форми здійснення виконавчої влади.
Проведення організаційних заходів є однією з форм управлінської діяльності. Організаційні дії складають необхідний чинник управлінської діяльності в усій системі органів виконавчої влади держави. Ці заходи здійснюються систематично, постійно й спрямовані на забезпечення чіткої та ефективної роботи відповідних систем управління. Їх не пов'язано з виданням правових актів і здійсненням юридично значущих дій. Організаційні заходи не породжують, не змінюють і не припиняють адміністративних правовідносин. Різноманітність конкретних форм здійснення організаційних заходів визначається сферою або галуззю управління, особливостями керованих об'єктів, їх специфічним правовим статусом. Щодо органів виконавчої влади безпосередніми організаційними діями можуть бути: а) роз'яснення змісту й мети законодавчих та інших правових актів або тих чи інших заходів; б) інспектування роботи та інструктування нижчих органів (посадових осіб); в) розроблення програм, підготовка та проведення нарад, конференцій тощо.
Організаційні заходи не фіксуються так точно, як юридичні форми управлінської діяльності. Але як передумови, так і наслідки їх здійснення можуть фіксуватися і юридично. Прикладом цього можуть бути «Основні положення Концепції створення Єдиної державної автоматизованої паспортної системи», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р.
Здійснення матеріально-технічних операцій є найоб'ємнішою частиною діяльності апарату виконавчої влади з боку як її кількості, так і різноманітності. Матеріально-технічні операції носять допоміжний характер, їх основне призначення — обслуговування самого процесу управління, всіх інших форм управлінської діяльності. Вони створюють умови для використання інших форм роботи органів виконавчої влади. В узагальненому вигляді матеріально-технічні операції — це підготовка матеріалів для видання юридичних актів, проведення організаційних заходів, провадження діловодства, складання довідок, звітів тощо. Зараз під час здійснення матеріально-технічних операцій ширше використовують різноманітні засоби організаційної техніки, для державних потреб створюють комплексні інформаційно-аналітичні системи із застосуванням комп'ютерних систем.
У спеціальній літературі (як один із поглядів), залежно від призначення та засобів виконання, виокремлюють такі матеріально-технічні операції:
а) діловодські (всі операції, які пов'язано з виготовленням документів органами управління та яким притаманний технічний характер — листування, передрук, розмноження тощо);
б) безпосереднє виконання приписів правових актів, якщо воно має матеріальний (технічний) характер (операції про передачу засобів або майна, видачу виконавчих документів, проведення конфіскації, оплатного вилучення і т. ін.);
в) реєстраційні, що мають самостійне значення (реєстрація фактів і подій у сфері управління);
г) статистичні (збирання та оброблення статистичної інформації відповідно до встановлених правил);
ґ) інформаційно-довідкові (складання та опрацювання доповідних записок, довідок за результатами перевірок, підготовка довідників і довідок про роботу органів управління, дача відповідних роз'яснень і консультацій на підставі інформаційних матеріалів);
д) по систематизації матеріалів, у тому числі правових актів (створення комплексних інформаційно-аналітичних систем для державних потреб);
е) інформаційно-технологічні (впровадження інформаційних технологій у різних ланках державного управління).