149. Поняття та сутність нагляду в державному управлінні.

Адміністративний нагляд - це особливий вид контрольної

діяльності, який здійснюється спеціальними державними структурами з метою

спостереження за дотриманням органами, підприємствами, установами,

організаціями, посадовими особами та громадянами спеціальних правил і норм

передбачених нормативними актами

Нагляд же має на меті виявлення й попередження правопорушень, усунення їхнього наслідків шляхом застосування форм прокурорського реагування без права самостійно залучати винних до правової відповідальності, втручатися в оперативну й господарську діяльність піднаглядних об'єктів, змінювати або скасовувати акти управління.

150. Види нагляду в державному управлінні.

Адміністративний нагляд міліції поділяється на загальний і спеціальний.

1) Загальний адміннагляд - це нагляд, за дотриманням загальнообов’язкових

правил і норм (правил перебування іноземців в Україні, правил дозвільної та

паспортної системи).

2) Спеціальний адміністративний нагляд міліції - це нагляд за поведінкою

певної категорії громадян, які звільнені з місць позбавлення волі, з метою

запобігання вчинене злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення

волі, і здійснення виховного впливу на них.

151. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки.

Основною метою державного регулювання економіки є виконання завдань, що впливають на організацію ринку, ринково-конкурентних відносин, досягнення економічних, соціальних та фіскальних цілей, спрямованих на підтримку та забезпечення ринкового порядку в державі, корегування розподілу ресурсів з метою впливу на господарюючу структуру та структуру національного продукту. Державна економічна політика – це закріплені у відповідних економіко-правових документах (прогнозах, програмах, законодавчих актах) цілі і завдання, що ставить держава, забезпечуючи комплексне вирішення подвійного завдання: поєднання в економічному житті ринкових засад господарювання і соціальної спрямованості економіки. При цьому держава застосовує економічну стратегію та економічну тактику. Адміністративно-правове регулювання відносин у сфері економіки здійснюється за кількома основними напрямами:1) Забезпечення стратегічних пріоритетів розвитку економіки: стимулювання розвитку окремих галузей і виробництв, сфер економічного розвитку; залучення іноземних інвестицій; ціноутворення тощо. 2) Впорядкування відносин власності шляхом визначення тих сфер економіки, які можуть складати об'єкт недержавної власності та механізм її набуття — наприклад шляхом приватизації, а також антимонопольного регулювання (створення конкурентного середовища) та чітке закріплення статусу суб'єктів державної власності.3) Адміністративно-правове регулювання зовнішньоекономічних відносин. Основним нормативно-правовим актом, який регулює ці відносини, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991 р.). Крім того, експортно-імпортні операції регулюють, зокрема, закони «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» 4) Адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері економіки: реєстрація, ліцензування, патентування, квотування, сертифікація, надання дозволів, реалізація адміністративно-юрисдикційних прав тощо. Серед нормативно-правових актів цієї групи насамперед слід визначити: закони України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців» (2003 р.) (закріплює загальний порядок державної реєстрації юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності); «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (2000 р.)