117. Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб.

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

118. Особливості адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства в Україні.

Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

Іноземець - особа, яка не є громадянином України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Особа без громадянства - це особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства, не вважає своїм громадянином. Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Здійснення іноземцями та особами без громадянства своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані поважати та дотримуватися Конституції і законів України.

За порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України. Іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років.

119. Адміністративна відповідальність юридичних осіб.

Важливим моментом адміністративної відповідальності юри­дичних осіб є питання їх вини у вчиненні адміністративного про­ступку. Слід зазначити, що дане питання вирішується дещо інак­ше, ніж щодо фізичних осіб. Як відомо, вина характеризує сві­доме, психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння та його наслідків. Однак до юридичної особи поняття «вина» у зазначеному розумінні застосовуватися не може, оскіль­ки сама по собі юридична особа як колективний суб'єкт не може володіти власне свідомістю. Виходячи з цього для визначення того, чи є дії юридичної особи винними, необхідно визначити, чи є вони наслідком дій або бездіяльності фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи. Протиправні дії юридичної особи можна вважати винни­ми, якщо вони є наслідком дій або бездіяльності фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи.

Отже, вина юридичної особи — це психічне (свідоме) став­лення фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи, до зв'язку між їх діями (бездіяльністю) і протиправними діями влас­не юридичної особи.

Види складів правопорушення, учасниками яких є юр особи6

1) Об’єктивно винне діяння – про наявність вини юр особи свідчить сам факт вчинення діяння. Наприклад, Законом України «Про виключну (морську) економічну зону України» встановлено відповідальність юридичних осіб за неза­конну розвідку чи розробку природних ресурсів виключної (мор­ської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України тощо. Очевидно, що зазначені діяння не можуть відбува­тися поза людською свідомістю і волею. При притягненні до від­повідальності за ці правопорушення про наявність вини юридичної особи свідчить вже сам факт вчинення діяння.

2) Складне правопорушення – за одне адмін. правопорушення до адмін. відповідальності одночасно притягається і юр особа і її посадова особа. Має місце, коли об'єктивна сто­рона правопорушення юридичної особи, за яке передбачена ад­міністративна відповідальність, є необхідною ознакою об'єктив­ної сторони адміністративного правопорушення його посадової особи, і навпаки. Зазначений вид адміністративного правопорушення досить поширений. Так, Законом України «Про ветеринарну медицину» передбачені склади правопорушень юридичних осіб у галузі ве­теринарної медицини і водночас ст. 107 КпАП передбачена адмі­ністративна відповідальність посадових осіб за порушення пра­вил з карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог. При цьому об'єктивна сторона правопорушень, передбачених згаданим Законом, збігається з об'єктивною стороною правопо­рушення, передбаченого ст. 107 КпАП.

3) Правопорушення з виділеним суб'єктом – дії становитимуть поведінку юр особи, однак суб’єтом відповідальності є фіз. особи. Має місце, коли необхідною ознакою його об'єктивної сторони є протиправні дії юридичної особи, а суб'єктом виступає посадова особа, що діяла від її імені, або така, чиї дії безпосередньо потягли за собою про­типравні дії юридичної особи. Як приклад можна навести статтю 170 КпАП, якою передбачена відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб за випуск продукції (товарів), реалізацію (обмін) продукції (у тому числі імпортної") виготовлювачем або продавцем, вико­нання робіт, надання послуг підприємствам або громадянам — споживачам без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена чинним законодавством.