16. Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби.

Рушійні сили:

• хар-р довго строк попиту;

• зміни парам. Попиту та у спож. Використанні;

• маркетингові інновації;

• вхід/вихід на ринок відомих фірм;

• розпорошення техн. Інновацій,

• зміни у в-ах та еф-ті;

• зміни у держ політиці та регул;

• зменшення невизначеності та ризику.

Чинники:

1)незадовол місцем на ринку;

2)збільш кіл-ті конкурентів;

3)співвідношу розмірів конкурентів;

4)скорочення попиту на пр-ю ( згортання ринку);

5)галуз умови, що надають можливість збільшити обсяги, шляхом зниження цін ( еластичний попит);

6)можливість споживачів легко переходити від одного товару до іншого,

7)висота вихідних бар’єрів ( імідж, вагомі інв);

8)ступінь урізноманітності конкурентів.

17. Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції.

3 Осн групи методик оцінки інтенс конкур:

І через аналіз розподілу ринкової частки між конкурентами;

1) Індкс Герфендаля – Гріш мана;

де ННІ— індекс Херфіндаля — Хіршмана, коеф.; - частка продажу кожного з т підприємств галузі, .

Для модифікованого індексу суми квадратів часток розраховуються лише для перших 50 найбільших підприємств, які працюють на ринку, що аналізується. Якщо його значення перевищує 0,18, йдеться про низьку інтенсивність конкуренції та про високу концентрацію ринку, що вимагає втручання держави для нормалізації ситуації на ринку. Проте, не враховує ранги підприємств за ринковими частками.

2) чотиричастковий показник концентрації (СР4)

,

де ОР - загальний обсяг реалізації продукції заданого асортименту, тис. грн.; ОРі- обсяг реалізації і- того підприємства, тис. грн.;

Показник являє собою загальну частку 4-х перших підприємств ринку, що реалізують максимальний обсяг продукції в загальному обсязі реалізації продукції на даному ринку. Дозволяє оцінити ступінь монополізації ринку та є величиною, оберненою до інтенсивності конкуренції. Суттєвий недолік показника - нечутливість до різних варіантів розподілу часток між конкурентами.

ІІ шляхом оцінки темпів зростання ринку:

- Азоєвим Итр = (140 – Тр)/70

ІІІ Межа рентабельності ринку

Рентабельність ринку та інтенсивність конкуренції. Іншим важливим економічним фактором, який визначає інтенсивність конкуренції є коефіцієнт рентабельності даного ринку ( ), який визначається відношенням сукупного прибутку, отриманого підприємством на даному ринку (П) до загального обсягу продаж (Ор):

Р

Ринок з високою рентабельністю характеризується перевищенням попиту над пропозицією.

18. Сутність поняття “галузь”; необхідність та структура аналізу галузі.

Галузь - сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо-господарської діяльності (технологічних процесів, складу обладнання, близьким складом та кваліфікацією кадрів) і конкурують за споживачів між собою.

Мета аналізу галузі - діагностувати структуру і динаміку галузі, визначити характерні для неї можливості і існуючі загрози, виявити ключові чинники успіху галузі і з урахуванням результатів оцінки розробляти стратегію поведінки підприємства на ринку.

Галузевий аналіз може включати

- аналіз основних характеристик галузі (дозволяє отримати чітку картину галузі, в якій діє компанія; базується на використанні таких критеріїв, як: прибутковість галузі, розмір і структура ринку, життєвий цикл галузі, технологічні зміни в галузі; завдання аналізу - визначення меж галузі з точки клієнтів, конкурентів, постачальників, виробництва і обслуговування);

- аналіз конкурентного середовища всередині галузі (одна з найбільш широко використовуваних і відомих методик галузевого аналізу модель п'яти сил Портеру, яка дозволяє виявити ті чинники, які мають критично важливе значення для конкуренції);

- виявлення стратегічних груп і визначення ключових факторів успіху в цій галузі (поділ компаній в будь-якій галузі на стратегічні групи є доцільним, оскільки сприяє чіткішому визначенню тих компаній, з якими реально конкурує підприємство; визначення КФУ дозволяє керівникам зосередити зусилля на тому, що їх бізнес здатний робити краще, ніж конкуренти).

Загалом, порядок проведення аналізу галузі можна звести до семи послідовних етапів: визначення профілю галузі та її загальна характеристика; оцінка рушійних сил розвитку галузі; діагностування основних сил конкуренції; оцінка конкурентних позицій підприємств-суперників; аналіз найближчих конкурентів; визначення провідних (ключових) чинників успіху в галузі, їх оцінка; оцінка перспектив розвитку галузі .

Визначати профіль галузі можливо за такими критеріями: за стандартною галузевою класифікацію; за значенням показника перехресної еластичності попиту; за характером змін виторгу одного товару за умови зміни ціни товару-субституту; за характером взаємозв'язку цін товарів-субститутів протягом деякого часу; за методами сегментування ринку.