1. Роль конкуренції (к) в ринковій економіці.

Кап.ек-ка за своєю сутністю є глибоко індивідуалістичнаю основи цього сус-пільного засобу надають індивідууму велику свободу. Індивідуалістичні риси кап-зму: приватна власність, свобода підприємництва, суверенітет і спожи-вач, пріоритет особистого інтересу, обмежена роль держави. Разом з тим індивідуалізм яц принцип організації ек-ки має і ряд недоліків. Нестримувані нічим корисливі інтереси приватних осіб можуть підірвати нормальне функц-ня ек-ки, а значить і базу влас-ного існування. Основною перешкодою на шляху несприятливого розвитку подій є К. Важл.передумовою її існу-вання є розщеплення ек.влади. у біль-шості випадків аналогічну продукцію пропонують і відповідно купують бага-то фірм і фізичних осіб. Виникає мож-ливість вибору, що в свою чергу обме-жує потенційні економічні зловживан-ня. Навіть з двух гарних продуктів споживач намагається вибрати кращий. Тому фіми вимушені постійно активно шукати шляхи удосконалення своєї продукції, намага-ючись обігнати усіх інших у задоволенні потреб клієнтів. Таким чином, К.є додатком і противагою індивідуалізму капю ек-ки. Якщо особисті інтереси дають сильну мотивацію учасникам госп.про-цесів, то К. направляє їх дія-ть в сприят-ливе для всього суспільства русло. Тому що в ній перемагає той, хто краще задо-вольняє інтереси споживачів.

Ключова роль К.для функц-ня ринк. ек-ки була узагальнена ще у 18 ст. А.Смітом у його знаменитому принципі “невидимої руки”.Таким чином, у відповідності з принципом “невидимої руки” К.виступає важл.мех-змом забезпечення еф-ті, пропорційності і динамічності ринк.ек-ки.

2.Економічна природа конкурентної боротьби.

Ключова роль К.для функц-ня ринк. ек-ки була узагальнена ще у 18 ст. А.Смітом у його знаменитому принципі “невидимої руки”. Він звернув увагу на різницюміж суб.цілями бізнесменів і обєктивними рез-татми їх дія-ті. А саме, кожний капіталіст прямує тільки до власної вигоди. Але переслідуючи власний інтерес, він одночасно реалізує і інтереси всього сусп-ва.

Б-які диспропорції в ек-ці обертаються чи залишками чи дефіцитом. К. безжалісно бракує фірми, зайняті вир-вом надлишкової непотрібної ринку продукції. Компанії, які випускають дефіцитну прод-цію, знаход-ся поза К. Перед такими виробниками відкриваються можливості швидкого нарощування продажу, а значить, і знищення дефіциту. Відмітимо, що К. є дуже тонким (селективним) і гнучким мех-змом. Перше проявляється у тому, що від скорочення попиту на товар чи послугу фірми страждають не в однаковій мірі. Найбільші труднощі відчувають неефективні п-ва, виробники неякісної продукції. Напроти, сильні фірми можуть навіть у важкі часи процвітати, оскільк до них відходять сегменти ринку, які раніше контролювалися розореними конкурентвами.

Отже, як економічна категорія К. – це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків. К. виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо.

К. є визначальним фактором впоряд-кування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, забопігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача.

4. Основні види конкуренції.

Розрізняють наступні види К.: чиста, монопольна, олігополістична, недобросовісна, недосконала, цінова (К., яка здійснюється шляхом зниження ціни), нецінова (здійснюється шляхом покращення якості продукції і умов продажу при незмінних цінах). А також функціональна, видова, предметна. Функціональна К. виникає тому, що б-я потребу можна задовольнити різними способами. І відповідно, усі товари, які забезпечують таке задоволення, є функц.конкурентами. Видова К. є наслідком того, що є товари, які предназначені для однієї цілі, але різняться якимось важливим параметром. Предметна К. є рез-том того, що фірми випускають по суті ідентичні товари, які різняться лише якістю виготовлення чи навіть однакові за якістю.