18 Основні принципи визначення конкурентосроможності продукції.

Саме поняття конкурентоспроможності товару поєднує в собі сукупність якісних та ціносних характеристик, які дають змогу забезпечити конкурентний попит споживання. Взагальному вигляді конкурентоспроможність товару визначається відношенням корисного ефекту до сумарних витрат, які включають усі витрати, пов’язані з придбанням та експлуатацією товару та часто називаються ціною споживання. Оцінка конкурентоспроможності товару також включає аналіз ринку з виділенням аналогічних товарів, визначенням економічних і технічних параметрів. Конкурентоспроможність товару доцільно розглядати як одну з основних складових системи показників, що доповнюють характеристику конкурентоспроможності фірми і можливий вплив на її зміни. Конкурентоспроможність товару відображує його властивість більш повно відповідати запросам покупців у порівнянні з аналогічними товарами, які представлені на ринку. Вона визначається конкурентними перевагами: якістю товару, його технічним рівнем, ціною, гарантійним та післягарантійним сервісом, рекламою, іміджом виробника, ситуацією на ринку, коливаннями попиту. Крім того, конкурентоспроможність товару- це не тільки висока якість та технічний рівень, а й уміле маневрування у ринковому просторі і часі, а головне максимальний облік можливостей та вимог конкретних груп покупців.

19 Співвідношення ек. категорій міжн. конкуренція та міжн. конкурентоспроможність.

Міжн. конкуренція- боротьба за лімітований обсяг платоспроможного попиту споживачів, яка вийшла за рамки нац. ек-к та ведеться суб’єктами господарювання на доступних сегментах ринку. Саме можливість для суб’єктів господарювання вистояти в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від її конкурентоспроможності. Для ха-ки конкурентоспроможності застосовуються такі поняття, як порівняльні витрати, переваги, які проявляються в умовах співвідношення, в експорті, в імпорті, надлишков. та дефіцит. факторів ви-тва, різних факторів управління, продуктивності використання ресурсів.Конкурентоспроможність не є явищем притаманним якомусь одному об’єкту і не випливає з його внутрішньої природи, а виявляється за умов порівняння цього об’єкта з іншими.

17 Ключові ха-ки конкурентоспроможності під-тва.

Конкурентоспроможність під-тва можна оцінити на основі порівняння найбільш суттєвих показників її дія-сті. Результат цього порівняння- визначення саме рівня конкурентоспроможності. Конкурентний статус фірми визначається через зіставлення досягнутих і оптимальних показників капіталовкладень. Конкурентоспроможність фірми (за Портером) визначається наявністю значної частки її пропозиції в обсязі або обсягом прямих інвестицій, які вона вкладає в дочірні, спільні та інші під-тва за кордоном.. Конкурентоспроможність під-тва- можливість ефективно розпоряджатися власними та запозичиними ресурсами в умовах конкурентного ринку. Вир-тво та реалізація конкурентних товарів- обов’язкова умова конкурентоспроможності під-тва. В більш загальному, для забезпечення конкурентоспроможності потрібна систематична робота по всьому виробничо-господарському циклу.

20 Під-тво і конкурентоспроможність галузі та нац. ек-ки.

Конкурентоспроможність фірми залежить від факторів та умов притаманних країні базуванні (пропозиція, попит, наявність комплексу відповідних вир-тв і галузей, наявність конкурентів, сприяюча або гальмуюча дія-ть уряду)

Галузь- сукупність конкурентоспроможностей фірм. Саме прибутковість галузі може бути одним з важливих показників її конкурентоспроможності саме на внутрішньому ринку. Щоб оцінити конкурентоспроможність будь-якої фірми або галузі певної країни на світовому ринку перш за все необхідно визначити частку цієї фірми в сукупному експорті країни. Частка експорту країни або її фірм залежить від рівня ек. розвитку країни і стадій розвитку конкуренції і формування рівня конкурентоспроможності фірм. При цьому конкуренція розглядається у процесі розвитку, який має відповідні стадії і пов’язані з ним хар-ні особливості. Конкурентоспроможність галузі визначається наявністю у неї технічних, ек. та організаційних умов для створення, ви-тва та збуту продукції високої якості, яка задовольняє потреби певних груп споживачів. Конкурентоспроможність галузі досягається як за рахунок конкурентних переваг її компанії, так і системи їх взаємодіїї.

Конкурентоспроможність ек-ки- концентрований вираз ек., научно-технічних, виробничих, управлінських, маркетингових та інших можливостей, які реалізуються в товарах та послугах, які з успіхом протистоять конкуруючим з ними закордонним товарм та послугам як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках; це переваги системи державного та суспільного устрою країни, політико-правової організації та регулювання всіх боків суспільного життя сус-тва, можливість дер-ви забезпечити динамічним розвиток нац. ек-ки, матер. Добробут членів сус-тва.

23.

Існує 4 блоки які визн. Межі успішної діяль-ні фірми

Внутр. Фактори:

1 сильні і слабкі сторони П

2 персональні цінності осн виконавців стратегії

Зовн. Фактори:

3 можливості фірми в галузі та ек. Та та технологічні

4 Широкомаштабні суспільні очікування.

1 відобр. Хар-р активі компанії, її досвіду у порівнянні з конкурентами, включаючи фін ресурси, стан технологій

2 хар=є мотиваційні установки і потреби керівної ланки коипаній та ін працівників

Саме можливості фірми та загроза для неї з боку ек. І ін фак рів визнач її конкурентне оточення разом їз супутніми ризиками та потенційною винагородою

4 відображ вплив на компанію таких факторів як урядова політика, сусп. насторої.

22

К-ть країни визн в процесі розвитку МТ, 1 спроба- доктрина меркантилізму, К-ть вимірюється кіль-тю золота, що вона влодіє. Сміт: для Д-ви вигідно не тільки продав. Товари, але й купувати(принцип абсол переваг) Рікардо: теорія відн переваг. Напр 19 поч 20 ст – процес індустріалізації . структурні зрушення в МТ, збільш пит вага оборон пром-ті Теоретик: Олін _ Хекшер(експ ті товари у яких вик надл ф-р) К-ть країни скл-ся від К-ті галузей даної ек-ки.

К-ть нац ек-ки оцінюється по 3 підходам:

1 ресурси(прир, людські)

2 фактори(моніторинг змін позиції кр на м/н ринках, залежно від рівня розвитку нац ек-ки, що хар-ся реальним вик факторів ек зростанням)

3 рейтинги( дають інтеграл відобр. Стану ек-ки за тією чи інш системою показників)