5. Сутність та види економічної конкуренції. Об’єкт, суб’єкт та предмет економічної конкуренції.

Економічна конкуренція – це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Види: Внутр гал, міжгалуз; цінова, нецінова.

Об – потреби гр. спож, що форм певний сегмент ринку, обран п-ами суперниками.

Суб – п-ва виробн та фірми, що над посл, ТНК, регіони, Д.

Предмет: Вузьк – тов або посл, через які п-ва – суп намаг завоюв прих та грош спож. Шир- певне благо, що його втіл у собі тов чи посл.

6. Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки.

Конкурентоспроможність виявляється лише в умовах конкуренції і через конкуренцію. В країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння факторів, породженим об`єктивним розвитком продуктивних сил і які відображають результати політики великих монополій в боротьбі за якість, ринки збуту і отримання прибутку.

Конкурентоспроможність товару відображає його здатність більш повно відповідати запитам покупців порівняно з аналогічними товарами, представленими на ринку. Вона визначається конкурентними перевагами: якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями, цінами, встановлюваними продавцями товарів; перевагами в гарантійному і післягарантійному сервісі, рекламі, іміджі виробника, а також ситуація на ринку, коливання попиту. Високий рівеньконкурентоспроможності товару свідчить про доцільність його виробництва і можливості вигідного продажу.

Основними ознаками конкурентоспроможності як одного з критеріїв ефективності економічного суб'єкта є: - відносний (порівняльний) характер - конкурентоспроможність проявляється тільки через порівняння характеристик економічного суб'єкта з характеристиками інших суб'єктів даного ринку; - релевантний характер критерію конкурентоспроможності, який означає, що траєкторія руху даного економічного суб'єкта (його конкурентна позиція) відносно інших суб'єктів може бути визначена тільки в межах релевантного зовнішнього середовища; - часовий характер (динамічність) критерію конкурентоспроможності характеризує положення суб'єкта у конкурентному полі в координатах часу як результат його конкурентної діяльності.

7. Моделі ринкової поведінки підприємства.

Максимізація прибутку – основний критерій, на якій орієнтуються виробники. Але це не єдиний критерій. Максимізація поточного прибутку повинна співвідноситися зі стратегічними прогнозом розвитку фірми.

Агресія ( мін виграшу іншого),

Суперн ( мах відносного виграшу)

Індивідуалізм (мах власного виграшу)

Рівність (мін різниці між вл і чуж виграшем)

Коопер (мах спільн вигр)

Альтруїзм ( мах виграшу інш)

8. Типи ринкових структур та властивий їм характер конкурентних відносин.

Досконала конкуренція – такий тип ринкової структури, для якого характерні:

1. Велика кількість дрібних фірм, частка кожної з яких у загальному обсязі попиту і пропозиції незначна;

2. Абсолютна однорідність продукції фірми;

3. Можливість вільно входити на ринок і залишати його;

4. Відсутність взаємодії постачальників і споживачів між собою, поведінка учасників на ринку не є стратегічною;

5. Повна поінформованість всіх учасників ринку.

Порушення будь-якої з цих умов призводить до ринку з недосконалою конкуренцією.

Варто зазначити, що реальних ринків, де одночасно і в повному обсязі виконуються всі ці умови, не існує. Мова йде про ідеальну модель ринку, своєрідний еталон, відхилення від якого можуть призвести до певних суспільних втрат.

Серед існуючих ринків до умов ринкової конкуренції наближаються деякі сільськогосподарські ринки, валютні ринки, фондові біржі.

Монополія (типи: закрита, природня, відкрита) – це таки йтип ринкової продукції, де:

1. Весь галузевий випуск постачає одна фірма, а частка кожного споживача в загальному ринковому обсязі незначна;

2. Наявність бар'єрів для входження на ринок нових фірм;

3. Споживачі не взаємодіють між собою;

4. продукція фірми унікальна, не має близьких замінників;

5. Немає доступу до інформацї.

Наявність на монопольному ринку вхідних бар'єрів унеможливлює дію конкурентного механізму на цьому ринку. Такими бар'єрами можуть виступати: абсолютна перевага в вартості продукції, єкономія від масштабу, потреба більшого початкового капіталу, диференціація продукції, високі транспортні витрати, монопольне володіння всім обсягом пропозиції певного ресурсу.

Бар'єри може створювати і державна влада у вигляді патентів, ліцензій, авторського права, привілегій на здійснення певного виду діяльності лише однією фірмою. Іноді сама державна влада виступає монополістом.

Олігополія – це тип ринкової структури, де:

1. На ринку функціонує від 2 до 10 продавців;

2. Продукція фірм може бути як однорідною, так і диференційованою;

3. Існують певні бар'єри, що ускладнюють вхід нових фірм на ринок;

4. Виробники повинні враховувати поведінку конкурентів, тобто діяти стратегічно;

5. Існують певні перепони на шляху отримання інформації.

Олігополія – ринок, на якому декілька великих конкуруючих фірм монополізують виробництво і збут основної маси продукції в галузі. Це ринкова структура, за якої на ринку домінує незначна кількість продавців, а поява навих фірм ускладнена чи неможлива. Природня монополія має місце тоді, коли декілька фірм можуть постачати продукцію для всього ринку при більш низьких середніх витратах, ніж тих, що були б у великої кількості фірм ( переробка нафти, виплавка сталі, пивоваріння).

Монополістична конкуренція – тип ринкової структури, де:

1. На ринку функціонує багато продавців і і покупців, частка кожного з яких в обсягах ринкових продаж незначна;

2. Продукція виробників неоднорідна, диференційована;

3. Вільний вхід і вихід на ринок;

4. Виробники не взаємодіють між собою;

5. Існує повна поінформованість з приводу ринкових цін, обсягів, попиту.

Монополістична конкуренція має місце тоді, коли велика кількість виробників продають диференційований товар, який є недосконалим замінником товару інших фірм.

Важливою ознакою монополістичної конкуренції є диференціація продукції при досить значній кількості постачальників і майже необмежених можливостях входження в галузь нових фірм.

Попит на продукцію окремої фірми уже не абсолютно еластичний, хоча й залишається високо еластичним. Це означає, що фірми мають певну ринкову владу і можуть змінювати ціни без ризику втрати всіх споживачів.