105.Ділова активність на ринку: сутність та значення для оцінки його кон’юнктури

З метою вивчення ринкових тенденцій у кон’юнктурному аналізі важливо досліджувати показники ділової активності. Загалом ділову активність визначають як суто ринкове явище, що характеризується розміром, частотою й динамікою угод на ринку, а також станом портфеля замовлень. Таким чином, показник ділової активності виступає опосередкованим показником, аналізуючи який, дослідники мають змогу оцінювати поточний стан розвитку певного ринку. Нагадаємо, що ця інформація є корисною для визначення тенденцій і перспектив розвитку ринкової ситуації.

Як видно з наведеного вище визначення, оцінювання ділової активності включає аналіз динаміки показників загальної кількості ринкових угод купівлі-продажу певного товару, їх розмірів і частоти. Іншими вагомими характеристиками ділової активності на ринку є показники, що характеризують стан і динаміку портфеля замовлень і, як наслідок, міру завантаженості потужностей з виробництва відповідного товару (або товарів).

Усе це дає підстави говорити, що оцінювання ділової активності на ринку є певним індикатором розвитку його базових параметрів, і передусім пропозиції. Оскільки ринкова пропозиція формується через загальну кількість комерційних угод товаровиробників (наприклад, на постачання сировини, на продаж виробленої продукції тощо), у практиці провідних зарубіжних країн для оцінювання ділової активності використовують низку біржових показників. Серед них особливе місце посідають котирування біржових товарів та спеціальні індекси ділової активності. Останні загалом визначають як комплекс показників динаміки основних ринкових характеристик: індексів цін, продажу, біржових індексів, індексів кількості, розміру, частоти й динаміки угод, прибутковості тощо.

Утім біржові індекси становлять предмет окремого аналізу.

Разом із тим аналіз стану та динаміки портфеля замовлень дає змогу визначити міру завантаженості відповідних виробничих потужностей. Ця інформація сприяє прогнозуванню на перспективу характеру ринкової пропозиції. Адже залежно від особливостей конкретного товару цикли виробництва можуть бути доситьтривалими в часі. Однак сам процес виробництва у будь-якому разі супроводжуватиметься різного роду комерційними угодами, про які ми вже говорили.

Отже, можна стверджувати, що індекси ділової активності дають змогу товаровиробникам визначати основні тенденції розвитку певного ринку й прогнозувати розвиток основних його параметрів.

106.Ризики: сутність та значення для оцінки кон’юнктури конкретного ринку

У широкому сенсі ризик визначають як певну ймовірність зазнати невдачі на ринку. Такою невдачею можна вважати ризик недосягнення запланованих показників діяльності (скажімо, недоотримання прибутку), зменшення частки ринку, витіснення з нього конкурентами тощо. До того ж окремі ризики нерозривно взаємопов’язані, тобто підвищення ймовірності певного його виду неодмінно зумовлює підвищення ймовірності іншого.

Він нерозривно пов’язаний із коливаннями ринкової кон’юнктури, котра, як відомо, формується в результаті одночасної дії багатьох чинників. Унаслідок цього за ринкових умов ризики можуть набувати різних виявів. До головних методів прогнозування ризику відносять експертні оцінки, використання статистичних та ймовірнісних методів;бальну оцінку ризику та низку інших. Найпростішим до застосування серед них вважають експертні оцінки ймовірності ризику. Оцінювання меж ризику можна також здійснювати при побудові стратегічних маркетингових досліджень (наприклад, при по-

будові матриць). Важливою для дослідника виступає інформація

стосовно цієї тематики, яку можна отримати в процесі конкурент-

ного аналізу