- •2. Структура і функції управлінської діяльності
- •4.Стильові особливості діяльності керівника
- •5. Психологічний аналіз професійної діяльності
- •6,Основні етапи становлення психології управління
- •7. Психологія управління людськими ресурсами
- •8. Поняття організації
- •9. Організація як група. Особливості групової діяльності
- •Загальні риси організацій
- •10. Спілкування в структурі управлінської діяльності
- •11. Спілкування як взаємодія
- •12. Спілкування як міжособистісне розуміння
- •13.Конфлікті ситуації в управлінській ліяльності
- •14. Психологія ведення ділових переговорів
- •16.Характеристика управління як системи наукового знання
- •17. Соціологія управління в системі соціологічного знання
- •18. Історичні передумови виникнення соціології управління
- •19. Предмет, поняття і функції соціології управління
- •20. Управління як система соціальних відносин
- •21.Організаційна поведінка і теорія організацій у системі соціології управління
- •22. Соціологічні концепції засновників соціології (о.Конта, г.Спенсера, е.Дюркгейма)
- •23.Раціоналістичні концепції та їх вплив на розвиток соціології управління
- •24. Соціологічний аналіз теорії раціоналізації ф. Тейлора
- •25. Адміністративна теорія а. Файоля
- •26. Соціальні аспекти управління
- •27. Характеристика «людського чинника» та його ролі в сучасних організаційних структурах
- •28.Теорія організацій у системі соціології управління
- •29.Типологія організацій. Формальні і неформальні організації
- •30. Соціально-управлінська організація суспільства і його підсистем
- •31. Соціальні інститути і соціальне управління. Методи управління соціальними процесами
- •32. Особливості функціонування основних політичних інститутів в сучасному суспільстві
- •33. Соціологічна інформація в системах управління
- •34.Управлінська діяльність як різновид соціальної дії
- •35.Поняття, основні етапи розвитку дипломатичного протоколу
- •36.Поняття та основні етапи розвитку дипломатичного етикету
- •37.Сучасна міжнародно-правова база дипломатичного протоколу
- •38.Протокольний порядок здійснення місії дипломатичного представника в країні перебування
- •39.Дипломатичний корпус
- •40. Організаційна підготовка і протокольні особливості проведення дипломатичних візитів
- •41. Правила оформлення дипломатичних бесід
- •42.Класифікація та протокольні характеристики візитів на високому та найвищому рівні
- •43. Класифікація та протокольні особливості різних видів дипломатичних прийомів
- •44. Технології та правила організації і проведення дипломатичних переговорів
- •45.Організаційно-протокольне забезпечення міжнародних конференцій, нарад, самітів
- •46. Освіта і професія документознавця: ретроспектива і сучасний стан
- •47. Розвиток професіології сфери документно-інформаційних комунікацій
- •48. Морально-ціннісні та психологічні характеристики професії документознавця. Професійна культура документознавця
- •49. Адаптація у фаховому середовищі: її етапи та характеристика
- •50. Трудовий процес і його раціоналізація. Організація відбору, підготовка підвищення кваліфікації документознавців
- •51.Документознавча та інформаційна діяльність у сфері державного управління
- •52. Інноваційна діяльність у сфері інформатизації державного управління
- •53.Умови праці документознавців і фактори їх формування. Охорона і безпека праці.
- •54. Структура професійної діяльності фахівця з інформаційного забезпеченя державного управління
- •55. Вплив інформаційних технологій на організацію праці документознавця
47. Розвиток професіології сфери документно-інформаційних комунікацій
У сучасному суспільстві активно розвивається сфера документно-інформаційної діяльності, яка потребує кваліфікованих фахівців –документознавців. Професія документознавця набула актуальності з пошуком найбільш ефективних форм управління, зі зростаючими інформаційними потоками та потоками документів у різних сферах життєдіяльності людини, розвитком інформаційного суспільства.Основи підготовки фахівців з документознавства були закладені у 60-х рр. ХХ ст. професором К.Г.Мітяєвим у Московському державному історико-архівному інституті. Популярність підготовки фахівців зі спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” в Україні невпинно зростає. На сьогоднішній день навчання за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність» в Україні здійснють 24 вищі навчальні заклади.
Перспективність спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» зумовлена рядом об’єктивних чинників:1) важлива роль документу, в т.ч. електронного, в сучасному світі (документ – це носій різноманітної інформації і канал соціальної комунікації, засіб збереження, реєстрації і передання інформації у просторі й часі, це й об’єкт охорони інтелектуальної власності та захисту авторських прав). 2) зростання ролі інформаційних процесів у всіх різновидах людської діяльності (створюються інформаційно-аналітичні підрозділи, інформаційно-рекламні агенції, розширюється коло центрів науково-технічної інформації, патентних структур, посилюється значення високоякісного інформаційного забезпечення вищого керівництва всіх рівнів і напрямів соціального управління на базі новітніх технологій й застосування глобальних світових мереж)
Документознавці орієнтовані працювати в державних органах управління, інформаційних агентствах та інформаційно-аналітичних службах, в центрах науково-технічної інформації, стандартизації та сертифікації; патентних та маркетингових підрозділах підприємств та науково-освітніх установах, в адміністративних, кадрових та діловодних службах державних та комерційних організацій; у сфері засобів масової інформації, рекламних та консалтингових фірмах, управліннях документального забезпечення фінансових та банківських структур, архівних підрозділах підприємств, організацій, установ, об’єднань тощо різного профілю та форм власності. Професія документознавця відіграє надзвичайно велику роль у суспільстві, тому що документознавець – це спеціаліст, який знає все про документи та вміє працювати з ними. Під його управлінням здійснюється діяльність служби документаційного забезпечення управління, документознавець контролює стан ведення діловодства в організації, приймає участь у відборі документів, які передаються на державне зберігання та у проведенні експертизи цінності документів; приймає участь у вдосконаленні автоматизованих інформаційних систем, систем управління, створенні банків і баз данних.Документознавці роблять великий внесок в життя і розвиток кожного підприємства, тому що вони працюють безпосередньо з інформацією та документацією. Документознавець може працювати в установі будь-якого рівня управління, будь-якої галузі і будь-якої форми власності.
Можна сказати, що документознавець – це професія сьогодення і завтрашнього дня. Перспективи розвитку галузі документознавства та інформаційної діяльності сьогодні визначаються оптимальним поєднанням комплексу фахових знань, вмінь, навичок та високої професійної мобільності спеціалістів. Вирішальне значення тут мусять мати управлінська культура, ініціатива, творчість і активність персоналу, адже значна частина професійних знань отримується під час роботи. Гарантією майбутнього сфери документно-інформаційної діяльності повинно бути раціональне співвідношення можливостей отримання спеціальної освіти та підвищення кваліфікації фахівців.
До професійної фахової преси з документознавства та інформаційної діяльності належать:»Студії з архівної справи та документознавства»(1996, УНДІАСД), «Документознавство: історія, теорія, практика»(1996), відбиває зміст науково-дослідницької роботи УНДІАСД у галузі документознавства, напрями сучасних тематичних досліджень. щоквартальник «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія»(2004), засновник видання Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. «Вісник книжкової палати», «Секретар-референт»