Технічні дані магнієвих анодів

Тип анода	Розміри, мм		Маса, кг	Площа робочої поверхні, м2
	умовний діаметр	довжина
ПМ5	95	500	5	0,16
ПМ10	123	600	10	0,23
ПМ20	181	610	20	0,35

Таблиця 10.3

Тип проектора	Тип магнієвого анода	Розміри, мм
		L	H	a	d
ПМ 5У	ПМ5	500+10	75+5	100+5	5
ПМ 10У	ПМ10	600+10	100+10	130+5	5
ПМ 15У	ПМ20	610+10	155+10	175+5	5

Принцип протекторного захисту

Протекторний захист є одним із різновидів катодного. Ділянку газопроводу перетворюють у катод без стороннього джерела струму, а як анод використовують металевий стержень, який розташовують у фунті поряд з газопроводом. Між газопроводом і анодом встановлюється електричний контакт. Як анод використовують метал з більш від'ємним потенціалом, ніж залізо (наприклад, цинк, магній, алюміній та їх сплави). В утвореній таким чином гальванічній парі кородується протектор (анод), а газопровід захищається від корозії. На рис. 9.8 зображено принципову схему протекторного захисту.

Підготовка будівельно-монтажних робіт

1. Роботам щодо влаштування протекторних установок повинні передувати підготовчі роботи, в склад яких входять:

- ознайомлення з проектом і натурне обстеження умов на ділянці монтажу протекторів;

- розмітка і прив'язка місць встановлення протекторів та контактних пристроїв;

- уточнення місць розташування підземних споруджень, що знаходяться поблизу ділянки встановлення протекторів;

- вибір місця складування матеріалів, інструменту та обладнання;

- оформлення ордера на виконання земляних робіт;

- доставка на місце робіт необхідного інструменту, матеріалів та обладнання.

Рис. 9.8. Схема протекторного захисту

1 - протектор; 2 - з'єднувальні кабелі; 3 - захищений газопровід; 4 - контрольний пункт; 5 - наповнювач (сіль+глина+вода).

2. Враховуючи, що ефективність роботи протекторів залежить від правильного та своєчасного встановлення всіх засобів і вузлів електрозахисту, перед початком монтажу протекторів необхідно провести перевірку наявності передбачених проектом електрохімічного захисту ізолюючих фланцевих з'єднань, контрольно-вимірювальних пунктів, електроперемичок, а також перевірку якості захисних покрить підземних споруджень спеціальними приладами (типу АНП1).

3. До кожної партії протекторів повинні бути додані супроводжувальні документи, в яких вказується назва заводу-виробника; тип анода; число протекторів або маса в партії; номер технічних умов; дата виготовлення анода.

Під час постачання комплектних протекторів замість типу анода вказують тип комплектного протектора.

На бавовняно-паперових та паперових мішках комплектних протекторів повинно бути нанесено маркування, в якому вказується тип протектора; марка сплаву; підприємство-виробник.

4. Протектори транспортуються без тари, в критих вагонах, контейнерах, автомобілях або на суднах. Під час навантаження і розвантажування протектори повинні бути захищені від атмосферних опадів, кидати їх забороняється.

Протектори необхідно зберігати в сухих закритих приміщеннях.

5. Перед монтажем протекторного захисту повинен бути розроблений і затверджений чіткий графік послідовності робіт, який включає наступні види робіт:

- розробку свердловин або шурфів для монтажу протектора;

- розробку траншей і шурфів для з'єднувальних дротів;

- монтаж контрольно-вимірювальних колонок і вертикальних пристроїв для приєднання провідників від протекторів;

- монтаж протекторів, з'єднувальних кабелів і провідників та всіх контактних з'єднань;

- розробку шурфів і монтаж контактних пластин або кутників на захищеному підземному спорудженні;

- збір схеми, ізоляційні роботи, засипку траншей і шурфів планування території.