3.2 Вимоги до змісту та оформленню курсової роботи

Кожен студент повинен розкрити теоретичне питання та виконати чотири практичних завдання. До змісту завдань додаються вихідні дані за варіантами. Вказівки щодо вибору варіантів передують умовам завдань.

Для успішного виконання кожного завдання необхідно досконало вивчити відповідну тему курсу і врахувати методичні вказівки, що супроводжують кожне із завдань. В п.10 наведені контрольні запитання для перевірки теоретичних знань з тем кожного змістового модуля.

Курсова робота обсягом біля 35 сторінок повинна бути надрукована на стандартних листках формати А4, сторінки пронумеровані. Графічні зображення мають бути виконані з використання одного з графічних редакторів ( Ехсель, мастер діаграм).

Кореляційне дослідження має базуватися на статистичних даних, які беруться зі статистичного щорічника за відповідні періоди часу згідно обраного теоретичного питання. В обов’язковому порядку ксерокси даних статистичних щорічників додаються до курсової роботи.

Практична частина повинна містити переписані індивідуальні варіанти завдань з зазначенням варіанту і їх виконанням. проведені по кожному завданню розрахунки повинні обов’язково супроводжуватися висновками. Крім того, слід дати необхідні текстові пояснення розрахунків. В кінці роботи необхідно навести список використаної літератури ( вказуються автор, назва джерела, місце видання, видавництво, рік видання).

Зразок оформлення титульної сторінки подано у додатку А.

Строк здачі роботи на кафедру обліку та аудиту – за 3 тижні раніше початку залікової сесії. Захист роботи відбудеться шляхом індивідуальної співбесіди з викладачем даної дисципліни.

Робота виконана не за своїм варіантом повертається студенту без розгляду. Якщо робота не зарахована, то після виправлення помилок і з урахуванням всіх зауважень викладача, студент подає її на перевірку.

4. Кореляційне дослідження

В теоретичному розділі за темою обраного теоретичного питання проводиться кореляційне дослідження. Для цього необхідно самостійно обрати два показники за п’ять останніх періодів (один з показників має характеризувати досліджуване теоретичне питання ), визначити який показник буде результуючим (У), а який факторним (Х) та дослідити щільність та тісноту зв'язку при парній кореляції.

Методику кореляційного аналізу розглянемо на прикладі залежності введенних в експлуатацію індивідуальних житлових будинків від інвестицій в основний капітал у Рівненській області. Для визначення залежності між названими показниками скористаємося рівнянням прямої:

(4.1)

де - вирівняне значення загальної площі введенних в експлуатацію індивідуальних житлових будинків

- обсяг інвестицій в основний капітал

- шукані параметри

Для спрощення розрахунків складемо таблицю.

Таблиця 4.1

Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції

Роки	Обсяг інвести-цій в основ-ний капітал, млн. грн. (Х)	Площа введених в експлуа-тацію житло-вих будинків, тис.кв.м. (у)	Розрахункові дані
			xy	x2	y2	Yx
2004	584	82	47888	341056	6724	85,67
2005	702	93	65286	492804	8649	92,28
2006	1078	121	130438	1162084	14641	113,34
2007	1937	160	309920	3751969	25600	161,44
2008	1184	116	137344	1401856	13456	119,27
Разом	5485	572	690876	7149769	69070	572
Середні	1097	114,4	138175,2	1429954	13814	114,4

Параметрами рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів , виходячи з системи двох рівнянь з двома невідомими:

(4.2)

Розв’язавши систему отримуємо такі параметри:

Параметри а₀ та а₁ можна розрахувати і за формулами :

(4.3)

Тоді лінійне рівняння зв’язку між середньою площею введених в експлуатацію індивідуальних житлових будинків Рівненської області та обсягом інвестицій буде мати наступний вигляд:

Отже, зі збільшенням обсягу інвестицій в основний капітал на один млн. грн. площа введених в експлуатацію індивідуальних житлових будинків зросте на 0,056 тис. кв. м.

Послідовно підставивши в дане рівняння значення факторної ознаки x, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Y:

Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком

Рис.4.1 Графічне зображення залежності площі введених

в експлуатацію будинків від обсягу інвестицій

в основний капітал.

( Ряд 1 – емпіричні рівні; ряд 2 – теоретичні рівні ряду).

Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:

(4.4)

Потрібні нам дані є в таблиці:

Скористаємося іншою формулою:

Це означає, що між інвестиціями та введеними в експлуатацію житловими будинками існує прямий (r>0) тісний () зв’язок.

Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:

Отже, зміни введених в експлуатацію житлових будинків на 97,6% залежать від вкладених інвестицій.