6.3. Методичні рекомендації до завдання з та приклад розв’язку

Динамічний ряд являє собою перелік числових значень певного статистичного показника в послідовні моменти чи періоди часу.

Числові значення того чи іншого статистичного показника, які складають динамічний ряд, називаються рівнями ряду (позначаємо ).

Ряди динаміки, як правило, представляють в таблицях або графічно. При графічному зображенні динамічного ряду на осі абсцис будується шкала часу, а на осі ординат - шкала рівнів ряду. При цьому на осі абсцис обов'язково повинен зберігатися (виконуватись) масштаб часу, інакше лінійний графік не вірно відобразить характер зміни. На осі ординат при необхідності можна користуватися перерваною шкалою.

В залежності від характеру ряду в статистиці розрізняють слідуючі види динамічних рядів: моментні ряди, інтервальні ряди, ряди середніх величин, ряди відносних величин.

Моментним називається ряд, абсолютні рівні якого характеризують величину явища станом на певні моменти, певні дати.

Інтерваяьним називається такий ряд, абсолютні рівні якого характеризують величину показника, що вивчається, одержану в підсумку за певний період часу. Відмінною рисою інтервальних рядів є те, що їх рівні можна дробити і сумувати. Наприклад, знаючи число народжених по місяцям, можна скласти ці показники і отримана сума дасть число народжених за рік. Якщо ж кожен місячний рівень поділити на тривалість місяця, то нові рівні дають уявлення про середньодобову народжуваність по місяцям. Подібні дії з рівнями моментного ряду позбавлені змісту.

Перш ніж аналізувати динамічний ряд необхідно, виходячи з мети дослідження, переконатися в співставності рівнів ряду за їх змістом, одиницями вимірювання, території, методу розрахунку, а для інтервальних рядів врахувати порівнянність тривалості тих періодів, до яких відноситься даний ряд. У випадку відсутності зіставленості, добитися її додатковими розрахунками (змикання рядів динаміки).

Таблиця 6.3.1.

Основні характеристики рядів динаміки

Показники	Схема розрахунку
	Базисна	Ланцюгова
1 . Абсолютний приріст вказує на скільки одиниць в абсолютному вираженні рівень одного періоду більше чи менше попереднього або базисного рівня і, від­повідно, може мати знак " + " (при збіль­шенні рівнів) чи " — " (при зменшенні рівнів).
2.Коефіцієнт зростання (К)- відносний показник, що вказує в скільки разів рівень даного періоду більше чи менше попереднього або базисно-го рівня. Коефіцієнт зростання, виражений в про­центах, називається темпом зростання (Т).
3. Темп приросту - відносний показник, що показує на скільки процентів один рівень більше (чи менше) попереднього або базисного рівня.	або
4. Абсолютне значення 1% приросту (А) - характеризує вагомість 1% приросту; має зміст лише для ланцюгових приростів і темпів приросту (для базисних показників А для всіх років буде одне і теж, оскільки початковий рівень, у відношенні до якого розра-ховується темп, залишається незмінним).	або

Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами зростання існує зв'язок: добуток ланцюгових коефіцієнтів дорівнює базисному.

(6.20)

і відношення кожного поточного базисного коефіцієнта зростання до попереднього рівне ланцюговому:

( 6.21)

Середній абсолютний приріст:

або (6.22)

Середній коефіцієнт зростання:

або (6.23)

де - ланцюгові коефіцієнти зростання.

Середній темп зростання:

(6.24)

Середній темп приросту:

або (6.25)

Середнє абсолютне значення 1% приросту:

(6.26)