МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет водного господарства та

природокористування

Кафедра: екології

Курсова робота

з дисципліни

« Екологія людини »

на тему:

„ Аналіз умов життєдіяльності населення Острозького р-ну, Рівненської області”

Виконала:

студентка IІ курсу ФЕП

групи ЕКО-21

Панчук Л. О.

Перевірив:

Залеський І. І.

Рівне – 2009

Зміст

Вступ (адміністративно – географічне положення)

РОЗДІЛ І Стан абіотичних компонентів навколишнього природного середовища

1.1. Геолого – морфологічні особливості

1.2. Гідросферні умови

1.3. Грунтовий покрив

1.4. Кліматичні особливості

РОЗДІЛ ІІ Глобальний природний вплив на людську популяцію

2.1 Вплив внутрішніх геосфер Землі на людський організм

2.2 Залежність стану здоровя людини від змін зовнішніх оболонок Землі

РОЗДІЛ ІІІ Аналіз факторів, що створюють дискомфорт проживання людей в Острозькому районі

3.1. Підтоплення територій сіл та сільгосп угідь

3.2 Розвиток екзогенних процесів

3.3 Забруднення радіонуклідами

3.4. Сейсмічний стан

РОЗДІЛ ІV Техногенний вплив на умови життєдіяльності

4.1. Напрямки промислового та сільськогосподарського розвитку

4.2. Забезпеченість сировинною базою

4.3. Оцінка екологічної стійкості ландшафтів

4.4. Загальна оцінка екологічного стану району

РОЗДІЛ V Соціальна складова життєдіяльності

5.1. Демографічний стан

5.2. Здоров’я населення

5.3. Освіта, культура, питання рекреації

5.4. Еколого – збалансоване харчування людей

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Екологія людини – міждисциплінарна наука, яка досліджує загальні закономірності взаємодії людини, популяції людей з докіллям, вплив факторів зовнішнього середовища на функціонування людського організму, цілеспрямоване управління збереженням і поліпшенням здоров’я населення.

Основні завдання екології людини полягають в аналізі впливу факторів довкілля на людський організм, впливу людини на довкілля, прогнозуванні можливих змін у параметрах рівня здоров’я людей під дією зовнішніх факторів, виробленні науково- обгрунтованих нормативів їх життєзабезпечення з урахуванням прогнозів антропоекологічного напруження. Неменш значущими є такі завдання:

- вивчення стану здоров’я людей, їх соціально – трудового потенціалу, впливу факторів, комплексів середовища на здоров’я і життядіяльність населення;

- прогнозування можливих змін у здоров’ї людей внаслідок процесів, що відбуваються у зовнішньому середовищі;

- прогнозування стану здоров’я майбітніх генерацій;

- створення антропогенетичного моніторингу – системи спостереження за змінами процесів життєдіяльності людей у звязку з дією на них різних факторів довкілля;

- визначення науково обгрунтованих значень гранично допустими техногенних навантажень на природне середвище;

- вивчення впливу окремих факторів середовища і їх комплексів на здоров’я і життєдіяльність популяції людини;

- дослідження процесів збереження і відновлення здоров’я людських популяцій;

- аналіз глобальних і регіональних екологічних проблем, які зумовлюють стан здоров’я людини;

- вироблення нових методів дослідження екологічних факторів на здоров’я людини;

- аналіз і обгрунтування шляхів поліпшення рівня здоров’я і соціально – трудового потенціалу населення.

Адміністративно – географічне положення району

Острозький район розташований у південно – східній частині Рівненщини на площі 69,3 тис. га і межує на південному сході з Хмельницькою областю, на півночі – з Гощанським та Здолбунівським районом, на заході зі Здолбунівським районом та Тернопільською областю. Площа району 693 км².

У районі 55 населених пунктів із адиіністративним центром в м. Остріг та загальною кількістю населення 44412 осіб, з них міського – 14903, сільського – 29509.

Район має 47,1тис. га сільгосп угідь, в тому числі більше 35 тис. га ріллі(понад 50%). Близько 17тис. га зайнято лісами, що становить близько 24,5% його території.

За природним районуванням Рівненщини територія району з півночі на південь знаходиться в межах Гощанського та Мізоцького ландшафтних районів Волинської височини, Острозького ландшафтного району Малого Полісся та Вілія – Свитенського ландшафтного району Подільської природної області, які представлені відповідно денудаційними межиріччями з неглибоким залягання відкладів верхньої крейди, зайнятими переважно орними землями на дерново – карбонатних грунтах, високими надзаплавними терасами з орними землями на лугових чорноземах, луговими заплавами, високими, інтенсиіно розчленованими яружно – білковою ерозією лесовими рівнинами, значною мірою вкритими дубово – грабовими лісами на сірих та ясно – сірих грунтах, плоскими сіпіщано – суглиистими заболоченими рівнинами з численними останцями, вкритими переважно дубово – грабовими лісами на сірих грунтах.

РОЗДІЛ І Стан абіотичних компонентів навколишнього природного середовища

1.1. Геолого – морфологічні особливості

Територія Острозького району розташована в межах Рівненського лесового плато(північно – східна частина), Гощанського лесового плато(північно – західна ), Мізоцького кряжу(крайня південно- західна частина) та Малого Полісся, яке вузькою смугою відділяє крайню південну частину, зайняту відрогами Кременецьких гір.

Рельєф Рівненського та Гощанського лесового плато слабохвилястий, з досить розвиненим мікрорел’єфом. Чередування невеликих пагорбів та горбів, складених лесоподібними суглинками та лесами, сприяє розвитку водної ерозії: площинної та яружної.

Мізоцький кряж є структурно денудаційною рівниною типу залишкових столових гір, які бронюються вапняками неогенового віку.

Кременецькі гори, які є складовою Подільської височини, займають в межах району досить незначну площу, обмежену зі сходу долиною р. Вілія. Переважаючі висоти гір 252 – 257м. Геологічна будова Кременецьких гір та Мізоцького кряжу подібні й характеризуються наявністю окремих ерозійних останців неогенового віку, які розмежовані балками та ярами. Розділяють ці дві геоморфологічні одиниці відмінною по своїй морфоструктурній будові акумулятивною зандровою рівниною Малого Полісся, що простягнулась вузькою субширотною смугою(місцями 1-3 км.). Зона Малого Полісся зумовлена розвитком тектонічних процесів ранніх геологічних епох. Остаточно сформована вона в епоху дніпровського зледеніння. Коли водні потоки талого льодовика утворили широку зандрову рівнину, акумулюючи піщаний матеріал. У теперішній час піски, які покривають рівнину, змінили своє первісне залягання під впливом фізичної діяльності вітрів.

У геологічному відношення територія району знаходиться на південно- західній околиці Східно – Європейської платформи, в межах західного схилу Українського кристалічного щита.

В зв’язку із зануренням кристалічного фундаменту на південний захід, відклади верхньопротерозойського та палеозойського осадового чохла залягають моноклінально та занурюються тому ж напрямку під кутом 1 – 3^о .

В наслідок досить густої мережі розривних порушень кристалічний фундамент має локову будову та занурюється на захід сходинкою. Враховуючи, що інтенсивні рухи Земної кори відбувалися в палеозої, осадово – тектонічні утворення, що накопичилися раніше, на окремих блоках розмиті та зміщені, що зумовлено їх складним заляганням. Під мезозойську поверхню вони виходять у вигляді смуг широтою від 2 до 12км. У геологічнй будові району беруть участь вулканогенно – осадові породи платформенного чохла, що містять в собі породи рифейського, вендського, палеозойського, мезозойського та кайнозойського віку.