5.2. Здоров’я населення

У сучасному світі утверджується переконання, що подолання екологічних ризиків неможливе без організації взаємодії людини з довкіллям, гуманізації всіх сфер суспільного життя.

Поняття „здоров’я людини” є дужу ємним і охоплює біологічні, соціальні, економічні, наукові, етнічні та інші аспекти. Учені досі дискутують стосовно інтерпретації сутності цього поняття. За сучасних умов зясування поняття здоров’я є фундаментальною проблемою не лише медицини, я й екології людини. ВООЗ визначає „здоров’я людини” не лише як відсутність хвороб, а й як стан повного фізичного, душевного благополуччя.

Захворюваність населення – один із основних показників, які характеризують вплив середовища на людину. Зокрема первинна захворюваність визначається вперше зареєстрованими випадками хвороби протягом року, а загальна (хворобливість, поширеність) – враховує усіх хворих, виявлених на момент обліку. Зростання рівнів захворюваності спостерігається серед дорослих та підлітків.

Органами та закладами охорони здоров'я області значна увага приділялась удосконаленню медичного забезпечення жителів районів, що зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Під диспансерним наглядом перебуває 269044 особи, що потерпіли внаслідок аварії, у тому числі 136279 дітей. З них підлягають оздоровленню 234068 дорослих та 99744 дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

5.3. Освіта, культура, питання рекреації

Острозька школа (академія) – перший вищий навчальний заклад в Східній Європі. У 1576 році князь Острозький Костянтин-Василь засновує слов'яно-греко-латинську академію в Острозі. Запрошує до Острога вчених книжників. 7 лютого 1577 р. – перша згадка про академію в передмові до книги Петра Скарги “Про єдність костьолу Божего”. В академії викладались церковно-слов’янська, грецька та латинська мови, богослів’я й філософія, а також “вільні науки”: математику, астрономію, граматику, риторику, логіку. Першим ректором школи був письменник Г.Смотрицький, викладачами – видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем’ян Наливайко, Х.Філалет, І.Лятос, Кирило Лукаріс та ін. О.Ш. мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі-Волинському. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний та ін., пізніші видатні церковні і культурні діячі. Із заснуванням 1624 р. єзуїтської колегії в Острозі О.Ш. занепала і близько 1640 р. перестала існувати.

Указом Президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а указом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного. Університет має взірцеву репутацію як в Україні, так і за її межами - діяльність Острозької академії в 1999 році було відзначено XXVII Міжнародним призом «За якість», що вручався в Парижі.

В 1981 році було створено державний історико-культурний заповідник, в який входить Острозький замок з Богоявленською церквою і фрагменти міських укріплень.

Острозький замок - розташований на вершині пагорба в районному центрі Острог, Рівненської області. Замок був побудований на місці дерев'яного укріплення зруйнованого монголо-татарами в 1241 році. Спочатку це була башта-донжон, яка тепер носить назву «Вежа Мурована».

НОВА БАШТА, іноді її ще називають Кругла. За віком вона трошки молодша за Муровану та за церкву. В літературі її як правило датують кінцем 16 ст., хоча це скоріше дата надбудови верхнього ренесансного ярусу башти. Відомо, що ще в часи Василя Красного місто обвели фортечними стінами і вже тоді, в середині 15 ст., були закладені нижні частини Нової башти. Кругла (Нова) вежа зразок середньовiчної архiтектури, адже ця вежа споруджена в серединi 14 століття. Це єдиний в Українi, який зберiгся до сьогоднi, зразок одновежового замку - донжону, одночасного оборонного i житлового примiщення. ВЕЖА МУРОВАНА (так її названо в акті від 1603 р. Перші камені в її фундамент покла ще Даниїл Острозький. Розміщена вона біля південно-східного рогу замкового пагорба. Це досить рідкисний для України тип середньовічної башти-донжона. В нижньому ярусі споруди зберігалися різноманітні припаси, тут же було зроблено глибокий колодязь. Верня частини башти - результат пізніших перебудов ХІХ- початку ХХ століть. Вже після ремонтних робіт в 1913 - 1915 рр. приміщення було пристосоване під музей з бібліотекою. БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ СОБОР, типовий зразок хрестовокупольної системи, так популярної домонгольський Русі. Коли саме з"явивс це храм, іторикам точно невідомо. Припускають, що ще за часів Василя Красного. Церква була частиною оборонних споруд міста: для цього її північну стіну, яка виходить на глибокий штучний рів, було потовщено до 2,8 м. та з"єднано з фортечними стінами. В нижній її частині з"явилися бійниці, в верхній - досить широкий уступ для вартових. Після переходу місцевих князів в католицизм Богоявленський храм було піддано анафемі. Церква більш як 200 років стояла пусткою і до середини ХІХ ст. перетворилася на руїну. Лише в 1886 р. почалася реконструкція храму за проектом архітектора В. Токарева. Відновлення, в ході якого була збережена лише північна стіна з бійницями, було завершено в 1891 р. "Копія " в натуральну величину зберегла основні пропорції трьохнефного, чотиристовпного п"ятиглавого храму, так характерного для давньої Русі. Та пропорції та деталювання фрагментів церкви, особливо його глав, були помітно порушені. Витягнулися вгору барабани, зникли готичні елементи декору зовнішніх стін, з"явилися натомість деталі в модному на той час "візантійському" стилі. Помітно стала довшою апсидна частина, біля зхідного входу з"явилась невеличка прибудова. В інтер"єрі був встановлений масивний "візантійський" іконостас роботи петербурзьких майстрів. Стіни покрили розписами (зараз забілені). В 80-ті рр. ХХ ст. куполи позолотили. ЛУЦЬКА БРАМА. Луцька надвратна башта. Протягом довгих років слугувала вона як важливий захиний пункт в західній частині міських укріплень з сторони Луцька, одночасно виконуючи функції міських воріт та бойової башти. Остання обставина зумовила своєрідність її об‘ємної побудови. Внутрішня стіна з боку міста була з‘єднана з лінією оборонних стін, тоді як весь інший об‘єм виступав назовні, створюючі ідеальні умови для флангового обстрілу під час осади. ТАТАРСЬКА БАШТА. Назву башта отримала від сусідства з Татарським передмістям. Це був головний міський вхід з сторони Корця та Звягеля. Башта досить схожа на Луцьку браму, та збереглася до наших часів набагато гірше.