- •Адміністративно – географічне положення району
- •1.1. Геолого – морфологічні особливості
- •1.2. Гідросферні умови
- •1.3. Грунтовий покрив
- •1.4. Кліматичні особливості
- •Розділ іі Глобальний природний вплив на людську популяцію
- •2.1 Вплив внутрішніх геосфер Землі на людський організм
- •2.2.Залежність здоров'я людини від фізичних полів Землі
- •Розділ ііі Аналіз факторів, що створюють дискомфорт проживання людей в Острозькому районі
- •3.1. Підтоплення територій сіл та сільгосп угідь
- •3.2 Розвиток екзогенних процесів
- •3.3 Забруднення радіонуклідами
- •3.4. Сейсмічний стан
- •Розділ іv Техногенний вплив на умови життєдіяльності
- •4.1. Напрямки промислового та сільськогосподарського розвитку
- •4.2. Забезпеченість сировинною базою
- •4.3. Оцінка екологічної стійкості ландшафтів
- •4.4. Загальна оцінка екологічного стану району
- •Розділ V Соціальна складова життєдіяльності
- •5.1. Демографічний стан
- •5.2. Здоров’я населення
- •5.3. Освіта, культура, питання рекреації
- •Природно – заповідний фонд Острозького району
- •5.4. Еколого – збалансоване харчування людей
- •Висновок Список використаної літератури
1.2. Гідросферні умови
Суб'єкти моніторингу поверхневих та стічних вод у Рівненській області:
- Держуправління охорони навколишнього природного середовища та державна екологічна інспекція в Рівненській області;
- Рівненський обласний центр з гідрометеорології;
- Рівненське обласне управління меліорації і водного господарства та Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція;
- РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал".
Держекоінспекція в Рівненській області здійснює спостереження 2 рази на рік. В 4 кварталі обстежено 17 поверхневих водних об'єктів, з них 12 річок, 1 озеро, 1 струмок, 3 стави. Всього на поверхневих водних об'єктах області обстежено 29 створів спостережень за 28 показниками.
Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснює щомісячні спостереження за станом поверхневих вод 2 поверхневих водних об'єктів у 5 пунктах спостережень за 17 показниками.
РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" здійснює щомісячні спостереження за станом поверхневих вод 2 поверхневих водних об'єктів у 6 пунктах спостережень за 17 показниками.
Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства здійснює щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного використання і в зоні дії РАЕС та ХАЕС на 14 поверхневих водних об'єктах за 25 гідрохімічними показниками.
Острозький район добре забезпечений водою. Найбільшими річками Острожчини є Горинь - довжина якої 49 км, Вілія довжиною 36 км, Збитенка довжиною 20 км і Вільшанка. Також в багатьох селах району є ставки (Білашів, Верхів, Лебеді, Межиричі, Милятин, Могиляни, Плоска, Українка, Хорів, Оженин, Грем’яче та інші).
За даними спостережень державної екологічної інспекції в Рівненській області стан забруднення поверхневих вод водних об'єктів на річках Острозького району:
р. Горинь у пункті смт Гоща, 0,5 км вище і нижче скиду з очисних споруд Гощанської дільниці РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" зафіксовані перевищення за вмістом фосфатів 1,1 ГДК та БСК5 1,2 ті 1,4 ГДК відповідно, у пунктах в межах с. Берестя Дубровицького району, вище та нижче скиду з очисних споруд КП „Дубровицяводоканал" та в межах с. Висоцьк Дубровицького р-ну зафіксовані перевищення за ХСК 1,2, 1,2, 1,3, 1,4 ГДК відповідно для водойм культурно-побутового користування.
р. Горинь у пункті вище смт Оржів, нижче скиду стічних вод з очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" і нижче скиду стічних вод ВАТ "ОДЕК-Україна" зафіксовані перевищення за вмістом азоту амонійного 3,1, 5,8 і 5,5 ГДК відповідно; хрому шестивалентного 3,5, 5,6 і 5,6 ГДК; сульфатів 3,8, 5,3 і 4,8 ГДК; нафтопродуктів 1,9; 6,4 і 6,5 ГДК; у пунктах нижче скиду стічних вод з очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" і нижче скиду стічних вод ВАТ "ОДЕК-Україна" перевищення зафіксовані за БСК5 1,2 і 1,0 ГДК, вмістом нітритів 1,8 і 1,9 ГДК, фенолу 3,3 і 7,7 ГДК для водойм рибогосподарського користування.
Дані спостережень Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції
Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства
Результати радіологічних вимірювань проб води поверхневих водойм в районах розташування АЕС та стічних вод АЕС (в пікокюрі на літр; 27 пікокюрі = 1 бекерель)
№ з/п |
Найменування пунктів спостережень |
Показники забруднень |
|
Cs137 |
Sr90 |
||
1. |
р. Горинь, м. Нетішин (вище ХАЕС) |
2,0 |
0,12 |
2. |
р. Горинь, с. Вельбівно (нижче ХАЕС) |
2,0 |
0,10 |
ВIЛІЯ - річка у Кременецько-му і Шумському р-нах Терноп. обл., в Острозькому р-ні Ровен. обл. та у Білогірському й Ізяславському р-нах Хмельн. обл., ліва прит. Горині (бас. Дніпра). Довж. 77 км, пл. бас. 1815 км . Бере початок з джерел біля с. Підлісного на Подільській ви-сочині. Долина коритоподібна, терасована, завширшки від 1,5 до 4 км. Заплава здебіль-шого заболочена, шир. її у вер-хів'ї до 150 м, нижче - 400- 800 м і більше. Річище звивисте, завширшки до 28 м, завглибш-ки 1,0-2,0 м. Похил річки 1 м/км. Осн. притоки: Свитенька (ліва), Гнилий Рів (права). Живлення переважно снігове. Льодостав з серед, грудня до поч. березня. Воду використо-вують для тех., с.-г. та побут, водопостачання. У бас. В.- ме-ліоративні системи "Вілія", "Устье" та ін. На річці - м. Острог.
Збитинка — річка в Рівненській області, притока Вілії.
Витікає поблизу села Збитина Дубнівського району, має 56 кілометрів довжини, понад 10 приток і під Острогом впадає до Вілії.
Документується ще як «Сбитенка», «Збытник», «Люба». Назва Збитинка кінцевим «ка» символізує місце витікання — село Збитин, котре у свою чергу приховало давньоруське ім'я Збыт, похідне із давніх двочленних наймень типу Збислав (Сбислав), Збыгнев (Сбыгнев), де компонент «Збыт» від дієслова «бути» і втілював поняття «утверджуватися», «множитися». Документоване «Люба» стосується Збитенки десь в околиці Ступна, Малої Мощаниці, Залібівки, й, очевидно, розвинулось з давнішого «Луба» у значенні «лубна» (місце, де вимочували, тобто «лубнували», коноплі, льон, лико), і не без впливу річкових наймень типу Настя, Стася, Устя, котрі, за народною етимологією, прийняли імена осіб.