- •Адміністративно – географічне положення району
- •1.1. Геолого – морфологічні особливості
- •1.2. Гідросферні умови
- •1.3. Грунтовий покрив
- •1.4. Кліматичні особливості
- •Розділ іі Глобальний природний вплив на людську популяцію
- •2.1 Вплив внутрішніх геосфер Землі на людський організм
- •2.2.Залежність здоров'я людини від фізичних полів Землі
- •Розділ ііі Аналіз факторів, що створюють дискомфорт проживання людей в Острозькому районі
- •3.1. Підтоплення територій сіл та сільгосп угідь
- •3.2 Розвиток екзогенних процесів
- •3.3 Забруднення радіонуклідами
- •3.4. Сейсмічний стан
- •Розділ іv Техногенний вплив на умови життєдіяльності
- •4.1. Напрямки промислового та сільськогосподарського розвитку
- •4.2. Забезпеченість сировинною базою
- •4.3. Оцінка екологічної стійкості ландшафтів
- •4.4. Загальна оцінка екологічного стану району
- •Розділ V Соціальна складова життєдіяльності
- •5.1. Демографічний стан
- •5.2. Здоров’я населення
- •5.3. Освіта, культура, питання рекреації
- •Природно – заповідний фонд Острозького району
- •5.4. Еколого – збалансоване харчування людей
- •Висновок Список використаної літератури
4.2. Забезпеченість сировинною базою
Острожчина багата на корисні копалини, а саме:
- торф (Новомалин, Новородчиця);
- глина (Білашів, Розваж);
- крейда (Верхів, Грем’яче );
- камінь (Кутянка, Білашів, Грозів);
- пісок (Верхів, Милятин, Вельбівно);
- зернисті фосфорити (Милятин)
Однак розробка родовищ корисних копалин має певні негативи, поскільки в більшості вони вкриті родючим шаром землі і після видобутку їх необхідно проводити рекультивацію земель. Крім цього розробка утруднюється тим, що більшість земель розпайовані.
Острозький район добре забезпечений водою. Найбільшими річками Острожчини є Горинь - довжина якої 49 км, Вілія довжиною 36 км, Збитенка довжиною 20 км і Вільшанка. Також в багатьох селах району є ставки (Білашів, Верхів, Лебеді, Межиричі, Милятин, Могиляни, Плоска, Українка, Хорів, Оженин, Грем’яче та інші).
Наявність лісових масивів та водойм надає можливості розвивати в районі таку галузь як зелений туризм. У 1981 р. створено Державний історико-культурний заповідник м. Острог. Сьогодні до заповідника належать Краєзнавчий музей з історичними і художніми відділеннями; другий в Україні Музей книги та друкарства, відкритий у 1985 р. у відреставрованій Луцькій Вежі XVI ст., постійно діюча нумізматична виставка; Музей історії села Вілії, меморіальний будинок письменника Миколи Островського; пам'ятки оборонної та храмової архітектури Острога і сусіднього Межиріча. Історія краю в ХІХ-ХХ ст. пов'язана з цілою плеядою відомих діячів української культури, літератури, медицини Знайомство з Острожчиною, багатим історичними пам’ятками краєм, буде корисним і цікавим для кожного, хто завітає на цю благословенну землю.
4.3. Оцінка екологічної стійкості ландшафтів
Нераціональне використання природних ресурсів забруднення атмосфери, води, ґрунту, невиправдане втручання в ландшафт, накопичення відходів, застарілі інфраструктури та виробничі технології, що практикують протягом багатьох років і мають місце зараз, стали причинами погіршення в різних регіонах України. В тій чи іншій степені це відбивається на здоров’ї та тривалості життя людини. Несприятливо впливає на інші екосистеми та генофонд культурних та диких рослин і тварин. Все це вимагає зміни підходу до створення та використання ландшафту, при цьому виникає задача оцінки сучасного стану ландшафту. Для такої оцінки використовують метод визначення ступеня екологічної стійкості і стабілізації ландшафту.
Оцінку ступеня екологічної стійкості ландшафту можна проводити різними способами, зокрема шляхом визначення КЕСЛ з використанням якісних та абіотичних елементів ландшафту.
Метод визначення КЕСЛ базується на співставленні площ, які зайняті з ними елементами ландшафту з врахуванням позитивних або негативних дій на природну систему. У цьому випадку КЕСЛ виражається співвідношенням:
КЕСЛ = ∑ Fcт / ∑Fнест
Fcт – площі, які зайняті сільсько - госполдарськими кормами, рослинними угрупованнями, які мають позитивний вплив на ландшафт (ліси, зелені насадження, природні луки, заповідники, заказники, орні землі) і які використовуються для вирощування багаторічних трав – конюшина, люцерна, трав’янистих сумішей тощо.
Fнест – площі, які займають нестабільні елементи ландшафту (оранка, землі з нестабільним трав’яним покривом, площі під забудови та дороги, замулені евтрофовані водойми, місце видобутку корисних копалин та ін, ділянки земель які підлягають антропогенному спустошенню).
За допомогою розрахункового значення КЕСЛ з екологічної точки зору ландшафту, тобто території ціле можна охарактеризувати наступним чином:
1) нестабільний з яскраво вираженою нестабільністю (КЕСЛ<0,5)
2) стабільний (КЕСЛ = 0,51 - 1)
3) умовно стабільний (КЕСЛ = 3,01 – 4,5)
4) стабільний з чітко вираженою стабільністю (КЕСЛ > 4,5)
Площі елементів ландшафту Острозького району
Показник |
Площа, га |
% |
Ліси |
70800 |
26 |
Зелені насадження |
3230 |
1.1 |
Прибережна рослинність |
1610 |
0.5 |
Чагарники |
9400 |
3 |
Луки |
2900 |
0.7 |
Сади і городи |
5440 |
1.9 |
Пасовища |
2020 |
0.7 |
Рілля |
68300 |
25 |
Площа забудови |
17300 |
7.6 |
Землі сільськогосподарських призначень |
22463 |
8 |
Землі не сільськогосподарських призначень |
65227 |
24 |
Заповідники |
4310 |
1.5 |
Загальне значення |
273000 |
100 |
∑ Fcт = 70800+3230+1610+9400+2900+4310=92250 (га)
∑Fнест = 5400+2020+68300+17300+22463+65227=180750 (га)
КЕСЛ1 = 92250/180750 = 0,51
Отже, Острозький район знаходиться в межах стабільного стану.