3.2 Розвиток екзогенних процесів

Екзогенними процесами називаються зовнішні процеси, тобто ті, які виникають за рахунок зовнішньої енергії, переважно енергії сонця. Дані процеси найкраще розвиваються на нестабільних територіях, там де грунти є нестійкими, береги річок не закріпленими і діяльність людини та її влив перевищують допустимі межі.

Серед найбільш поширених процесів зовнішнього походження слід виділити карстові процеси, водну та вітрову ерозію.

Водна ерозія – це процес руйнування (змивання, розмивання) ґрунту і гірських порід водними потоками. Вона дуже добре проявляється саме на схилах Волинської височини, за рахунок розчленованого рельєфу території, перепаду висот, ат нестійких до змиву ґрунтів району. Також великий вплив тут має і розорювання територій та зменшення лісистості, що сприяє меншому укріпленню берегів річок.

Розвитку ерозійних процесів сприяє поширення на півдні області лесових порід, які легко розмиваються при випаданні дощів або таненні снігу.

Вітрова ерозія (дефляція) найбільше проявляється в тих регіонах, де відбулося переосушення ділянок під час проведення гідромеліоративних робіт. Тому Острозький район, як той де не спостерігається надмірне перезволоження, або природне заболочення, і як наслідок, де не проводять гідромеліоративні роботи , не відноситься до тих територій, де спостерігається даний екзогенний процес.

Процеси водної та вітрової ерозії виникають також внаслідок недбалого та нерозумного господарювання, інтенсивного розорювання земель, вирубування лісів, порушення трав’янистого покриву.

Для послаблення впливу ерозійних процесів потрібно здійснювати різноманітні заходи: агро меліоративні (контурну оранку), лісо-меліоративні ( закріплення схилів дерново-чагарниковими насадженнями), гідротехнічні ( влаштовувати водовідвідні канали).

На півночі області розвиваються карстові процеси. Суть їх заключається в розчиненні мінералів, які складають породи. В результаті відбуваються процеси просідання грунту, які є досить небезпечними, особливо для Рівненщини, адже тут вони пов’язані з розташуванням Рівненської та Хмельницької АЕС. Загалом карстові процеси спричиняють формування карстових лійок та інших форм рельєфу.

3.3 Забруднення радіонуклідами

Радіонукліди бувають як природного (їх порівняно мало), так і штучного походження. Останніх (для всіх елементів таблиці Менделєєва) фізики отримали вже понад 2000. Десятки видів подібних активних ядер утворюються під час роботи ядерних дослідних чи енергетичних реакторів.

Проведення радіологічної паспортизації населених пунктів дозволяє оцінити їх радіаційний стан та на основі даних про дозове навантаження на населення планувати контрзаходи по зменшенню величини додаткового опромінення.

Результати спостереження за радіаційним станом на території області впродовж всього післяаварійного періоду, свідчать про необхідність постійного радіаційного контролю вмісту радіонуклідів в харчових продуктах, питній воді, об`єктах навколишнього середовища та недопущення вживання забруднених радіонуклідами продуктів.

Суб’єктами моніторингу радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища в області є Рівненський обласний центр гідрометеорології, Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція, Рівненський обласний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції, Рівненська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини та сенепідслужба області.

За програмою еколого-агрохімічноі паспортизації сільськогосподарських угідь області проводилось радіологічне та токсикологічне обстеження грунтів. В 2001 році роботи проводились в Гощанському, Зарічненському, Корецькому, Острозькому та Рівненському районах. Всього було обстежено116,4 тис. га грунтів, виконано 1700 визначень забруднення грунтів цезієм-137 і – 400 зразків  - стронцієм-90.

Спостереження за радіоактивним забрудненням атмосферного повітря виконуються Рівненським обласним центром з гідрометеорології на 4 пунктах спостережень.

Радіологічна лабораторія м. Рівне

АМСЦ Рівне - авіаметеорологічна станція цивільна м. Рівне, аеропорт

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря

Пункт спостереження	Гамма-фон, мкР/год
	ГДК природного фону	Максимально разовий рівень	Середньомісячне значення
			січень	грудень
Радіологічна лабораторія м.Рівне	25	15,40	14,21	14,00
АМСЦ Рівне	25	14,70	12,33	12,76
М Сарни	25	13,80	12,12	12,03
М Дубно	25	12,80	11,13	10,90
По області	25	14,18	12,45	12,42

У січні росту величини експозиційної дози гамма-випромінювання по пунктах спостереження не встановлено. Проявів "свіжих" радіоактивних продуктів не зареєстровано. Максимальні рівні спостерігалися на радіологічній лабораторії м. Рівне і становив середньомісячний 14,21 мкР/год, максимально разовий 15,4 мкР/год. Середньомісячне значення в області експозиційної дози гамма-випромінювання було 12,45 мкР/год, максимально разовий рівень 14,18 мкР/год.

Спостереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій виконуються Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією Рівненького обласного управління меліорації та водного господарства на 8 постах спостережень на вміст радіонуклідів ¹³⁷Cs  та ⁹⁰Sr.

Адреси пунктів спостережень:

В зоні Рівненської АЕС

• 1. р.Стир, вище водозабору РАЕС

• 2. р.Стир, с.Сопачів, нижче РАЕС

• 3. Промислові стічні води РАЕС

• 4. Промислово-зливові стічні води РАЕС

В зоні Хмельницької АЕС:

• 1. р. Горинь, м.Нетішин (вище ХАЕС)

• 2. р. Горинь, с. Вельбівно (нижче ХАЕС)

• 3. Став-охолоджувач ХАЕС (канал)

• 4. р. Вілія, м. Острог (зона впливу ХАЕС)

Радіоактивне забруднення поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій

Найменування пунктів спостережень	Контрольний рівень забруднення Бк/м3	Концентрація, Бк/м3
		Цезій Сs137	Стронцій Sr90
Зона впливу Рівненської АЕС
Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації та водного господарства
р.Стир, вище водозабору РАЕС	2000	74,1	4,4
р.Стир, с.Сопачів (нижче РАЕС)	2000	74,1	3,7
Промислові стічні води РАЕС	2000	196,3	7,4
Промислово-зливові стічні води РАЕС	2000	148,1	6,7
Зона впливу Хмельницької АЕС
Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації та водного господарства
р.Горинь, м.Нетішин (вище ХАЕС)	2000	107,4	5,2
р.Горинь, с.Вельбівно (нижче ХАЕС)	2000	81,5	5,9
Став-охолоджувач ХАЕС (канал)	2000	103,7	5,2
р.Вілія, м.Острог (зона впливу ХАЕС)	2000

За даними лабораторних та експедиційних спостережень радіаційний стан в районах діючих Рівненської та Хмельницької АЕС у січні був стабільним. Перевищень допустимих рівнів ДР-97 не зафіксовано.