2.2.5. Елеватори

Для житлових та промислових будівель вода що надходить в нагрівальні пристрої по санітарних нормах не повинна перевищувати температуру 95°С. Відповідно потрібно понижувати температуру перегрітої води, що надходить від джерела теплопостачання при температурі 130-150°С,до потрібної величини. Це досягається з допомогою елеваторів. Елеватор працює наступним чином: перегріта вода з подавального теплопроводу надходить в конусне замінне сопло, де швидкість її різко зростає. Із зворотного теплопроводу частина охолодженої води по перемичці за рахунок збільшеної швидкості перегрітої води на виході із сопла підсмоктується у внутрішню частину елеватора. При цьому в елеваторі відбувається змішування перегрітої і охолодженої води,що надходить в систему опалення. Таким чином, змішана вода з потрібною температурою по нормі з елеватора надходить в нагрівальні пристрої системи опалення. Для захисту конуса елеватора від забруднення завислими частинками перед елеватором встановлюють грязьовик. Широке використання для ІТП житлових будинків знайшли елеватори конструкції ВТІ і тепломереж Мосенерго, діаметри камер яких наступні,мм:для елеватора №1-15;№2-20;№3-25;№4-30;№5-35;№6-47;№7-59.

Рис. 2.18. Елеватор.

1-подавальний трубопровід; 2- оборотний трубопровід; 3- засувка; 4- грязьовик; 5- водомір; 6-манометри; 7-мермометри; 8-сопло; 9-корпус елеватора; 10-перемичка; 11-нагрівальний прилад системи опалення; 12-повітрязбірник.

2.3. Обігрівальні прилади

Для передачі теплоти теплоносія повітрям приміщень служать нагрівальні пристрої різних конструкцій: регістри і змійовики, виготовлені із стальних труб;чавунні радіатори і ребристі труби, бетонні опалювальні панелі,конвектори і стальні штамповані пристрої.

Регістри і змійовики є дуже дорогими нагрівальними пристроями. Їх застосовують тільки в промислових приміщеннях,де можливе падіння на них різноманітних предметів. Ребристі труби встановлюють в промислових приміщеннях,де виключається можливість їх механічного пошкодження. Чавунні радіатори використовують у всіх приміщеннях,але при механічному впливі на їх поверхню вони достатньо часто виходять з ладу. Гарний вигляд приміщенню надають конвектори. Конвектор складається із стальної і чавунної ребристої труби, росташованої в металічному кожусі із листової сталі. Повітря для нагрівання в конвектор надходить знизу, а виходить через решітку в верхній частині кожуха. Завдяки кожуху, інтенсивно відбувається тепловіддача нагріваючого пристрою, регулювання якого відбувається за допомогою повітряного клапана, розташованого всередині верхньої частини кожуха.

Рис. 2.19 Обігрівальні прилади

а- чавунний радіатор; б- стальний змійовик; в-стальний регістр; г- чавунна ребриста труба; д- конвектор; е- бетонна опалювальна плита; ж- стальний штампований обігрівний прилад; 1- клапан; 2- решітка; 3- кожух; 4- ребриста труба.

В практиці будівництва застосовують бетонні опалювальні панелі, які дозволили зменшити металоємкість нагрівальних пристроїв і покращити їх санітарно-технічні показники. Останнім часом почали широко використовуватись стальні штамповані нагрівальні пристрої, розраховані на тиск 0,6-1МПа. Вони зроблені з двох штампованих стальних листків, з’єднаних зварюванням. Їх переваги: незначна металоємкість порівняно з останніми нагрівальні пристроями. Недолік: швидке руйнування внутрішніх стінок корозією. Щоб запобігти пошкодженню їх корозією необхідно заповнювати і підживлювати систему опалення тільки водою, в якій відсутній кисень, в мережі теплопостачання.

Питання для контрольної перевірки

1. Склад системи центрального водяного опалення.

2. Система водяного опалення з природною циркуляцією.

3. Система водяного опалення з штучною циркуляцією.

4. Елементи систем водяного опалення, їх облаштування.

5. Експлуатація розширювальних баків і грязьовиків.

6. Експлуатація повітрозбірників, елеваторів, нагрівальних приладів.

Розділ 3 Підготовка обладнання системи теплопостачання до зими

Житлово-комунальне господарство з своїми специфічними завданнями і проблемами є багато галузевим господарством будь-якого міста. З багатьох проблем підготовка надійної роботи систем теплопостачання житлових будівель в зимовий час є однією з головних проблем. Вирішення цієї проблеми відкладаються на останній рядок плану повсякденної роботи. Підготовку до зими об'єктів теплоспоживання в житлово-комунальному господарстві слід починати задовго до закінчення опалювального сезону. На початковому етапі вона, полягає в тому, що впродовж опалювального сезону виявляються несправності в роботі систем опалювання житлових будівель і підвідомчих житлово-комунальному господарству теплових мереж. Окремі несправності усуваються одразу після виникнення, а частина з них: порушує утеплення житлових будівель, теплоізоляції труб систем опалювання і теплопроводів теплових мереж, виниклі витоки мережевої води, заповнення каналів теплових мереж і теплофікаційних камер водою, нещільності зварних і фланцевих з'єднань, порушення герметичності значної арматури і т. д., усунення яких нерідко відкладається на літній час (тобто на ремонтний період часу) через неможливості їх усунути в зимовий час. Тому як тільки була виявлена перша несправність в роботі теплових мереж і системи опалювання житлових будівель і вона була негайно усунена або відкладена на ремонт в літній період, з цієї миті можна вважати, що підготовка до нової зими вже почалася. Всі подібні несправності, виявлені в час літнього сезону, повинні обов'язково враховуватися. Все знаходиться в експлуатації системи теплопостачання, установки і теплові мережі в житлово-комунальному господарстві через певний час потребують ремонту. Підготовку до літнього ремонту слід починати завчасно, виявляючи всі несправності, які не можуть бути повною мірою усунені в зимовий час. Їх повинні записувати в "Журнал обліку несправностей в системі опалення житлових будівель і теплових мереж", який пропонується вести експлуатаційному персоналу (форма № 3).

ФОРМА № 3

ЖУРНАЛ

облік несправностей в системі опалення житлових будівель і теплових мереж по Управлінню житлово-комунального господарства у опалювальному сезоні 2011-2012 року

Дата виявлення несправ­ностей	Характер несправ­ностей	Причини виникнення несправ­ностей	Найменування об'єктів, де виявлені несправності	Необхідні заходи для усунення несправ­ностей	Найменування матеріалів і устаткуван­ня, їх кількість для ліквідації несправ­ностей

До основних несправностей устаткування тепло-використовуючих установок і теплових мереж відносяться: корозія теплопроводів теплових мереж і трубопроводів систем опалювання; руйнування теплової ізоляції теплопроводів теплових мереж, підігрівачів, трубопроводів систем опалювання житлових будівель; порушення щільності закриття змоченої арматури; знос набивних сальників сальникових компенсаторів; перекосу сальникових компенсаторів; порушення щільність фланцевих і зварних з’єднань теплопроводів і трубопроводів систем опалювання; тече з-під гільз термометрів і штуцерів жалюзометр. При проведенні капітального ремонту тепловикористовуючих установок і теплових мереж в першу чергу проводять наступні роботи: заміну теплопроводів, що вийшли з ладу і трубопроводів систем опалювання внаслідок їх корозії; відновлення порушеної теплоізоляції теплопроводів і трубопроводів систем опалення; усунення несправностей змоченої арматури, уланів ліпною на теплопроводах теплових мереж; відновлення або заміну пошкоджених опор теплопроводів теплових мереж; очищення від накипу нагрівальних трубок підігрівачів; відновлення зруйнованих каналів і камер теплофікацій теплових мереж; заміну устаткування ІТП, що прийшло в непридатність, і ЦТП. Як правило, несправності в роботі тепловикористовуючих установок і теплових мереж в житлово-комунальному господарстві не ведеться покладаючись на пам'ять слюсарів-сантехніків і майстрів.

Відсутність такого обліку ускладнює згодом складання заходів щодо підготовки до зими. Якщо були враховані всі несправності і після закінчення опалювального сезону в період літнього ремонту теплового господарства вони були усунені, то це дає певну гарантію на безперебійне теплопостачання житлових будівель протягом всієї зими.