9.1. Завдання експлуатації підземних газопроводів

Завдання експлуатаційників - забезпечити, безперебійне і безпечне постачання газом різних споживачів. Виконання її ускладнюється тим, що газопроводи, окрім деяких споруд і введень, для зовнішнього огляду і перевірки недоступні.

У склад робіт по експлуатації підземних газопроводів входять: профілактичне обслуговування і спостереження за підземними газопроводами, їх поточний ремонт. Капітальний ремонт газопроводів зазвичай проводять будівельні організації за замовленням трестів I контор газового господарства або самі експлуатаційні організації.

Профілактичний огляд і обслуговування підземних газопроводів, їх арматури і споруд проводиться з метою своєчасного виявлення і усунення пошкоджень і витоку газу, а також для запобігання скупченню забруднень в газопроводах, щоб забезпечити безперебійне постачання споживачів газом і створити умови для безпечної роботи при експлуатації систем газопостачання.

При профілактичному обслуговуванні газопроводів виконуються наступні роботи:

а) огляд і перевірка на загазованість колодязів і камер підземних споруд;

б) спостереження за коверами і настінними знаками;

в) перевірка утворення конденсату і видалення останнього;

г) спостереження за станом дорожнього покриття і виробництвом робіт поблизу газопроводів з метою захисту їх від пошкоджень;

д) перевірка тиску газу в газопроводах;

е) виявлення і усунення закупорок газопроводів;

ж) буровий і шурфовий огляд і усунення виявлених витоків газу;

з) перевірка і дрібний ремонт арматури, встановленої на газопроводах;

и) складання технічної документації (ведення журналу, складання протоколів, ескізів, видача повідомлень і т. д.)".

Профілактичне обслуговування підземних газопроводів і споруд на них повинне проводитися в терміни, що забезпечують безпеку експлуатації газопроводів і встановлювані управліннями (трестами, конторами) газового господарства.

Терміни обходу трас повинні узгоджуватися з місцевими органами і затверджуватися обласними держадміністраціями або іншими організаціями, в безпосередньому підпорядкуванні яких знаходиться газове господарство. При визначенні термінів обходу повинні враховуватися конкретні умови експлуатації газопроводів (тривалість експлуатації, стан газопроводу тиск газу, пористість грунтів, їх корозійна активність, наявність блукаючих струмів і захисту, характер місцевості і її заселеності).

При обході траси газопроводу перевіряють на загазованість всі підвали, колектори і колодязі, а також всі підземні споруди і ємкості, що знаходяться на відстані до 15м по обидві сторони від підземних газопроводів. У разі виявлення в якому-небудь із споруд запаху газу додатково перевіряють загазованість колодязів всіх підземних споруд і підвалів будинків в радіусі не менше 50 м від газопроводу. Про загазованість споруд, спеціалісти які виявили це, повинні негайно повідомляти організації, що експлуатують споруди і комунікації, в яких виявлений витік газу.

Якщо було встановлено, що в підвалах будівель з'явився газ, то слід негайно прийняти заходи для попередження всіх людей, що знаходяться в цих будівлях, про неприпустимість куріння, а також користування вогнем і електроприладами. При явній небезпеці люди повинні покинути будівлю. Результати огляду і перевірки заносяться в журнал або фіксуються актами.

Загазованість в підвалах, колекторах і колодязях перевіряється газоаналізаторами. Безпосередньо у підвалах застосовуються газоаналізатори вибухобезпечної конструкції, наприклад ПГФ-2-ВЗГ або ПГФ-2М-ИЗГ. Особливу обережність і оперативність необхідно проявити при виявленні газу в підвалах будівель: терміново провітрити підвали, перевірити газоаналізаторами проникнення газу в квартири вищерозміщених поверхів. У особливо відповідальних і труднодоступних ділянках газопроводів встановлюють контрольні трубки, з їх допомогою легко визначають наявність газу.

Для зручності обслуговування трас газопроводу складаються маршрутні карти. На них наносяться всі споруди уздовж траси з відповідними номерами. Окрім графіків періодичних робіт, складають графіки огляду і перевірки газових колодязів 2 рази на рік. При цьому виконуються такі роботи, як очищення колодязів від грязі і інших сторонніх предметів, перевірка стану засувок і компенсаторів, забарвлення колодязів і устаткування в них.

Відповідальним завданням є перевірка конденсатозбірників і гідрозатворів. Видалення конденсату з газопроводів здійснюється по спеціальному графіку. Відкачування конденсату проводиться: з гідрозатвора і конденсатозбірника низького тиску - ручними насосами, а з газопроводів середнього і високого тиску - мотонасосами. Конденсат видаляється в спеціальну ємність, яка спорожняється в заздалегідь відведеному місці. При відкачуванні конденсату не можна допускати до місця роботи сторонніх осіб, палити і користуватися відкритим вогнем.

Місцеположення різних споруд на підземних газопроводах визначається за допомогою настінних знаків (покажчиків) з цифрами величин прив'язки цих споруд. Ці настінні покажчики треба регулярно перевіряти і коректувати, а у разі їх поломки або відсутності - обов'язково відновлювати.

Одне з найбільш важливих і відповідальних завдань експлуатації підземних газопроводів - забезпечення підтримки постійної величини тиску газу в мережах. Це особливо важливо для газопроводів низького тиску, оскільки від них харчуються численні житлові будинки і комунально-побутові споживачі. Змінено тиск газу, різко погіршує умови роботи газових приладів і може привести до мимовільного згасання факела пальників.

Для попередження порушень роботи газопроводів, підтримки в них необхідного тиску газу, вивчення режиму їх роботи не рідше 2 разів на рік проводять виміри тиску газу (в період найбільшої витрати - взимку і найменшого - влітку). Тиск газу заміряють кожного разу в одній і тій же крапці на кожних 500м газопроводу. По отриманих величинах "тиску газу будують карти тиску в газових мережах. По картах легко визначають ті ділянки; де є найбільший перепад тиску.

Для ліквідації цих перепадів і поліпшення режиму газопостачання виконують наступні заходи: змінюють вихідний тиск газу на газорегуляторних пунктах, що живлять газопроводи; замінюють окремі ділянки газопроводів для збільшення їх пропускної спроможності; кільцюють газові мережі або встановлюють пристрій додаткового підживлення газопроводів; усувають виявлені закупорки.

Підземні сталеві газопроводи всього тиску після введення їх в експлуатацію піддаються періодичним плановим ревізіям (буровим і шурфовим оглядам) з метою перевірки їх герметичності, стану зовнішньої поверхні труб, ізоляції, арматури і т.д.

Газопроводи в забудованій частині міста або населеного пункту, розташовані в зонах з високою корозійною активністю грунтів, а також дворові газопроводи незалежно від умов їх розташування повинні оглядатися за допомогою шурфування і буріння не рідше чим через кожних 5 років.

Газопроводи, розташовані в незабудованій частині міста при некорозійних грунтах - не рідше чим через кожних 10 років.

Буровий огляд проводиться для точного визначення місць витоку газу, виявлених при перевірці колодязів і інших споруд. З цією метою уздовж траси газопроводу через кожних 2 м, а за наявності зварювальної схеми газопроводу над кожним стиком буряться свердловини. Діаметр свердловини 20-30 см, глибина залежить від відстані до верху труби. Якщо бурять в мерзлому грунті, то відмітка дна свердловини повинна бути вище за відмітку створюючого газопроводу на 10 см. У літній період при бурінні свердловини не доходять до верху труби на 20 см. Свердловини необхідно розташовувати в шаховому порядку на відстані 300 мм від стінки труби. Наявність газу в свердловині визначають газоаналізаторами, а якщо свердловини розташовані на відстані більше 3 м від будівель і колодязів, то і вогнем.

На проїздах (у місцях розташування газопроводів) перед проведенням робіт по капітальному ремонту або реконструкції дорожнього покриття, газопроводи незалежно від терміну їх попередньої ревізії і ремонту, повинні оглядатися і при необхідності ремонтуватися. Для забезпечення збереження газопроводів і їх арматури під час дорожніх і будівельних робіт, служба горгаза встановлює спостереження за цими роботами.

При розкопках, які виконуються в зоні газопроводів сторонніми організаціями, необхідно голі ділянки газопроводів засипати шаром піску заввишки не менше 0,2 м з ретельним підбиттям основи. Якщо при розкопці траншеї або котловану газопровід опиняється в призмі обвалення, то подальші роботи проводяться з пристроєм кріплень. Якщо ж при розкопках ділянка газопроводу завдовжки 2 м і більш провисає або на розкритій ділянці газопроводу виявляється стик, то таку ділянку необхідно надійно «підвісити» щоб уникнути прогинань або переломів.