- •1.1. Організація централізованого теплопостачання
- •1.2. Джерела теплопостачання
- •1.4. Трубопроводи та обладнання
- •Сальникові компенсатори
- •Захист теплопроводів
- •Безканальне прокладання
- •Надземне прокладення
- •Особливі випадки прокладання теплових мереж.
- •1.6. Теплові пункти
- •7. Які функції виконують теплові пункти.
- •2.2. Експлуатація елементів системи водяного опалення
- •2.2.1. Розширювальний бак
- •2.2.2. Грязьовики
- •2.2.3. Повітрозбірники
- •2.2.4. Крани Маєвського
- •2.2.5. Елеватори
- •2.3. Обігрівальні прилади
- •3.2. Підготовка устаткування для використання тепла
- •3.3. Підготовка житлових будівель до опалювального сезону
- •3.4. Ремонт устаткування систем теплопостачання
- •3.5. Випробування теплових мереж і теплових установок
- •Норми міжремонтного ресурсу і термінів служби устаткування систем теплопостачання
- •3.6. Промивка теплопроводів теплових мереж системи опалення і водонагрівачів.
- •3.7. Заходи з підготовки до опалювального сезону систем теплопостачання
- •4.1. Пуск теплопроводів теплових мереж
- •4.2. Пуск системи опалення житлових будинків
- •5.1. Задачі регулювання
- •5.2. Регулювання джерела теплопостачання
- •5.3. Регулювання теплових мереж
- •5.4. Гідравлічний режим теплових мереж
- •5.5. Регулювання системи опалення житлової будівлі
- •5.6. Застосування відцентрових насосів для регулювання системи опалення
- •7.1. Перелік несправностей і їх усунення
- •7.2. Втрати тиску в теплових мережах і системах опалення
- •7.3. Втрати теплоти
- •7.4. Видалення повітря
- •7.5. Закипання води в системі опалення
- •7.6. Несправності в роботі арматури
- •7.7. Техніка безпеки при ремонті устаткування систем теплопостачання
- •8.1. Експлуатація вентиляторів
- •8.2. Експлуатація калориферних установок
- •8.3. Камери зрошення, пиловловлювачі вентиляційних викидів
- •8.4. Експлуатація фільтрів для очищення повітря в припливних установках
- •8.5. Неавтономні агрегатні кондиціонери
- •8.6. Експлуатація вентиляційних систем, допоміжного устаткування і аераційних пристроїв
- •8.7. Експлуатація новітніх систем вентиляції житлових, громадських і промислових будинків
- •8.8. Застосування сучасних систем створення мікроклімату в приміщеннях
- •9.1. Завдання експлуатації підземних газопроводів
- •9.2. Закупорка газопроводів і способи їх ліквідації
- •9.3. Введення в експлуатацію систем газопостачання
- •9.4. Експлуатація газового устаткування котельні
- •9.5. Профілактичний огляд і ремонт газопроводів
- •9.6. Експлуатація газорегуляторних пунктів (грп)
- •9.7. Приєднання до діючих газопроводів
- •9.8. Огляд устаткування
- •9.9. Експлуатація засобів електрозахисту підземних газопроводів
- •Технічні дані магнієвих анодів
- •Принцип протекторного захисту
- •Підготовка будівельно-монтажних робіт
- •1. Роботам щодо влаштування протекторних установок повинні передувати підготовчі роботи, в склад яких входять:
- •Земляні роботи
- •Монтаж протекторних установок
- •Експлуатація протекторних установок
- •Принцип катодного захисту
- •Монтаж установок катодного захисту
- •Електричне секціонування газопроводів.
- •Електричні перемички
- •9.10. Експлуатація газобалонних установок
- •9.11. Заходів техніки безпеки в системах газопостачання
2.2. Експлуатація елементів системи водяного опалення
2.2.1. Розширювальний бак
Вода, хоч і не в значній мірі, при нагріванні збільшуються в об’ємі. У водяній системі опалення вода надходить з різною ступеню нагріву, а тому її об’єм може бути різний. При занадто великому збільшенні об’єму води можуть виникнути розриви трубопроводів, нагрівальних пристроїв і інших пристроїв, зв’язаних з системою опалення. Для акумулювання надлишкового об’єму води в самій вищій точці системи опалення встановлюють розширювальний бак. Такою точкою може бути дах самої високої будівлі чи опалювальна котельня, якщо вона розташована на місцевості вище опалювальних будівель. Розширювальний бак запобігає закипанню води в трубопроводах і виконує функцію поповнення водою при виникненню її витоків із системи опалення. Оскільки розширювальний бак в системі опалення з природною циркуляцією приєднується до подавального магістрального трубопроводу системи опалення, то він при цьому додатково виконує функцію повітрозбірника.
Розширювальний бак зв’язаний системою трубопроводів: розширювальна труба зв’язує розширювальний бак з зворотною і подавальними магістральними трубопроводами системи опалення: переливна труба служить для відводу води із розширювального баку в випадку його переповнення, а також для видалення повітря із системи опалення;сигнальна труба від розширювального баку виводиться до місця постійного перебування обслуговуючого персоналу. Щоб вода в розширювальному баку не замерзла, до нього додатково приєднують циркуляційну трубу, в результаті чого в розширювальному баку відбувається безперервна циркуляція води. Додатковим методом може слугувати утеплення бака теплоізоляційним матеріалом і встановлення розширювального баку в утепленій коробці. При природній циркуляції води і верхній розводці системи опалення розширювальну трубу розширювального баку приєднують до вищої точки подавального магістрального трубопроводу системи опалення, а при штучній циркуляції до зворотного магістрального трубопроводу.
Рис. 2.13. Розширювальний бак.
1-циркуляційна труба; 2- корпус; 3- кришка; 4- переливна труба; 5- сигнальна труба; 6- розширювальна труба.
Принцип роботи розширювального баку полягає в наступному: як тільки вода почне виливатись з сигнальної труби, потрібно закрити кран,встановлений на цій трубі. Це підкаже обслуговуючому, що система опалення заповнена водою. Виникнення води із переливної труби вказує на присутність надлишкового об’єму води в системі опалення. Запірну арматуру на переливній трубі не встановлюють,що дає чудову можливість для вільного видалення надлишку води із системи опалення. Об’єм розширювального бака при перепаді температури теплоносія в системі опалення 95-75 С знаходять за формулою:
де Q- витрата тепла на опалення приміщення чи групи приміщень, Дж/год (тис. ккал/год); =10 л – місткість системи опалення на 1 тис. Дж/год (1 тис. ккал/год) тепла.
2.2.2. Грязьовики
Осадження і видалення завислих речовин з потоку циркуляційної води в системі опалення з штучною циркуляцією досягається за допомогою грязьовиків. Для системи опалення з природньою циркуляцією грязьовики не встановлюють, так як гідравлічний опір їх настільки великий, що при їх установці може не бути або бути дуже незначна швидкість циркуляції води в системі. Грязьовики встановлюють на вводах теплової сітки в опалювальних будівлях і в бойлерних джерелах теплопостачання.
Рис. 2.14. Грязьовик.
1 - корпус; 2 - вхідний патрубок; 3 - верхнє днище; 4, 9 - вентилі, 5, 8 - патрубки; 6 - металева сітка; 7 - вихідний патрубок; 10 - нижнє днище.
Вода пройшовши вхідний патрубок, попадає у внутрішню частину грязьовика, де завислі частинки випадають із потоку води на дно. Із внутрішньої частини грязьовика вода проходить металічну сітку, з допомогою якої відбувається очистка води від завислих частинок, вона попадає в систему опалення чи в теплову сітку очищеною. Шлам, який накопився в грязьовику, періодично видаляють через нижній патрубок, а під час припинення опалювального сезону знімають нижнє дно і видаляють грязь з сітки і з внутрішньої частини грязьовика. Через верхній патрубок з краном видаляється повітря із верхньої частини внутрішнього об’єму грязьовика. Установка грязьовиків на теплопроводах в значній мірі зменшує забруднення завислими частинками стояків і нагріваючих пристроїв системи опалення,а також теплопроводів теплових мереж. Очистка мережевої води з допомогою грязьовиків сприяє покращенню тепловіддачі нагрівальних пристроїв.