7.3. Втрати теплоти

Одними з ділянок системи теплопостачання, де втрачається найбільша кількість теплоти, є теплові мережі. Нерідко спостерігаються випадки, коли теплопроводи теплових мереж заливаються ґрунтовими і паводковими водами, а також мережною водою з теплових мереж у результаті витоків через різного роду нещільності. У найгірших умовах при цьому знаходяться теплопроводи теплових мереж, розташованих у нижніх точках місцевості. Вода в цих точках заповнює канали з теплопроводами, а також теплофікаційні камери з арматурою, руйнує їхню теплоізоляцію і охолоджує мережеву воду. У результаті цього для підтримки заданої температури мережної води за графіком джерелом теплопостачання підсилюється робота котлів, збільшується витрата пари на підігрів мережної води в бойлерах, виникає значна перевитрата палива на виробництво теплової енергії.

Рис. 7.8. Пристрій дренажу води з теплових мереж у каналізацію

1 - теплофікаційний колодязь; 2 - каналізаційний колодязь; 3 - клапан; 4 - гідравлічний затвор; 5 - дренажна труба; 6 - сітка.

Наслідком заповнення теплопроводів теплових мереж водою є те, що дренажні пристрої теплових мереж через недосконалість конструкції, як правило, забиваються брудом і перестають діяти.

Слюсарі-сантехніки при виявленні води, що зібралася, у камерах чи каналах теплових мереж повинні негайно сповістити про це майстра. Останній вживає заходів щодо видалення води з каналів і камер теплових мереж. Для відкачки води застосовують ручні, електричні і механічні насоси. Найбільша перевага експлуатаційники віддають насосам типу С-245 з двигуном внутрішнього згоряння, що випускається Андижанським заводом «Строймашина», що дуже зручні для транспортування і, саме головне, вони не вимагають підключення до електромережі.

Експлуатаційники звичайно знають місця ділянок теплових мереж, що заповнюються ґрунтовими і паводковими водами. У місцях, що часто затоплюються водою рекомендується прокладати дренажні труби для спуска води з теплофікаційних камер і каналів теплових мереж у каналізацію (рис. 7.8). Для цього із самої нижньої точки теплових мереж, затоплюваних водою, під ухилом убік найближчого каналізаційного колодязя прокладають дренажну трубу діаметром 76-100 мм. На кінець цієї труби з боку теплових мереж встановлюють металеву сітку з прозорами не більш 20х20 мм для запобігання попадання сміття в каналізацію. На іншому кінці труби, розташованому в каналізаційному колодязі, встановлюють клапан, що запобігає допуск фекальних вод у канали теплових мереж при затопленні каналізаційного колодязя фекальними водами. Дренажний пристрій подібного типу простої по конструкції, надійно в експлуатації і забезпечує безперервний відвід припливу води в канали і камери теплових мереж.

Значна кількість теплоти втрачається неізольованими трубопроводами. Так, наприклад, 1 м неізольованої труби діаметром 76 мм втрачає в рік приблизно 250000 ккал теплоти. Тому обслуговуючому персоналу системи теплопостачання потрібно повсякденно вести спостереження за станом теплоізоляції трубопроводів і вчасно їх ремонтувати. Якщо була порушена теплоізоляція, її потрібно відновити негайно по закінченні ремонтних робіт. Зруйновану паводковими водами теплоізоляцію в непрохідних каналах відновлюють шляхом нагнітання теплоізоляційного матеріалу в канал теплових мереж струменем повітря від пересувного компресора.

Часом зневажають теплоізоляцією арматури, вважаючи, що втрати теплоти неізольованої арматури мізерно малі. Але це не зовсім так. При температурі мережної води 100°С втрати теплоти неізольованої засувки дорівнюють втратам теплоти труби того ж діаметра довжиною 5 м. Арматуру найкраще ізолювати мінеральною ватою чи декількома шарами азбестового шнуру. Теплоізоляцією покривають не тільки труби, але і сгони на з'єднаннях магістральних трубопроводів систем опалення і фланцевих з'єднань трубопроводів. Для того, щоб можна було легко знайти, де на ізольованій трубі розташований згін, його поверх теплоізоляції обертають дротом.

Значні втрати теплоти спостерігаються в приміщеннях, де мається перегрів нагрівальних приладів. У цьому випадку потрібно відрегулювати систему опалення так, щоб не виникало зайвої тепловіддачі нагрівальних приладів. Економії теплоти сприяє також гарне утеплення будинку. Там, де добре організована культура експлуатації системи теплопостачання, втрати теплоти можуть бути знижені до мінімальних розмірів.