- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •Розділ 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що приводять до поняття похідної функції
- •2. Поняття похідної
- •3. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної і нормалі до кривої
- •4. Диференційованість функції в точці
- •5. Похідні елементарних функцій
- •6. Основні правила диференціювання
- •7. Похідна складної функції
- •8. Логарифмічне диференціювання. Похідна степеневої, показникової, показниково-степеневої функцій
- •9. Похідна оберненої функції. Похідні обернених тригонометричних функцій
- •10. Таблиця похідних
- •11. Похідна неявно заданої функції
- •12. Похідна функції, заданої параметрично
- •13. Похідні вищих порядків
- •14. Наближені обчислення за допомогою похідної
- •15. Еластичність функції
- •Еластичності елементарних функцій:
- •16. Застосування еластичності в економічному аналізі Еластичність попиту відносно ціни
- •Еластичність і податкова політика
- •17. Основні теореми диференціального числення
- •18. Правило Лопіталя
- •19. Зростання і спадання функції на проміжку
- •20. Екстремуми функції
- •Необхідна умова екстремуму диференційованої функції.
- •Перша достатня умова екстремуму.
- •Друга достатня умова екстремуму.
- •Третя достатня умова екстремуму.
- •21. Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •22. Випуклість, увігнутість графіка функції. Перегин
- •Необхідна і достатня умова випуклості (увігнутості) графіка функції.
- •Необхідна умова точки перегину.
- •Достатні умови точки перегину.
- •23. Асимптоти графіка функції
- •24. Повне дослідження і побудова графіка функції
- •25. Застосування похідної в економіці Граничний аналіз в економіці.
- •Задачі на екстремум.
- •Розділ 4. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •1. Основні поняття
- •2. Границя і неперервність
- •3. Частинні похідні функції
- •4. Повний диференціал
- •5. Похідна функції за даним напрямком. Градієнт
- •6. Частинні похідні і диференціали вищих порядків
- •7. Локальний екстремум функції багатьох змінних
- •8. Неявно задані функції
- •9. Умовний екстремум
- •10. Найбільше і найменше значення функції в області
- •11. Метод найменших квадратів
- •12. Економічні задачі
8. Класифікація функцій
Розглянемо деякі класи функцій, що найбільш часто зустрічаються.
1. Многочлени або цілі раціональні функції.
Многочленом називається функція виду:
, (2.3)
де – сталі коефіцієнти многочлена, . Старший степінь змінної , називається степенем многочлена. Якщо , то степінь многочлена (2.3) дорівнює . Область визначення многочлена – усі дійсні значення змінної .
При маємо многочлен нульового степеня , де – число. Графік такої функції – пряма паралельна вісі
При маємо многочлен першого степеня , його називають лінійною функцією. Графіком такого многочлена є пряма.
При маємо многочлен другого степеня , таку функцію називають квадратичною функцією. Графіком квадратичної функції є парабола з вертикальною віссю симетрії.
2. Дробово-раціональні функції.
Дробово-раціональною функцією відносно називається функція, яку можна представити у вигляді відношення двох многочленів, тобто у вигляді:
, (2.4)
де – сталі.
Функція (2.4) визначена для всіх значень , крім тих, для яких знаменник дорівнює нулю. Прикладами дробово-раціональних функцій є функції , та ін.
Функція називається дробово-лінійною функцією від . Така функція визначена для всіх x, крім , графіком її є гіпербола.
3. Алгебраїчні функції.
Алгебраїчною називають функцію, одержану з аргументу і дійсних чисел за допомогою алгебраїчних операцій (додавання, віднімання, множення, ділення, піднесення до степеня і добування кореня). З означення випливає, що ціла раціональна і дробово-раціональна функція є алгебраїчними.
Алгебраїчні функції, що не є раціональними, називаються ірраціональними, наприклад, , і т.д. Окремим випадком алгебраїчної функції є степенева функція , де – раціональне число ( , ). Графіки деяких степеневих функцій показані на рис. 2.3–2.6.
|
|
Рис. 2.3. |
Рис. 2.4. |
|
|
Рис. 2.5. |
Рис. 2.6. |
4. Трансцендентні функції.
Трансцендентними функціями називаються усі функції, що не є алгебраїчними. До них належать показникові, логарифмічні, тригонометричні, обернені тригонометричні функції та ін.
Показниковою називається функція виду , де , . Функція визначена для всіх значень аргументу .
Графіки показникових функцій для випадку і наведено на рис. 2.7 а, б.
Рис. 2.7.
Те значення a, при якому кут між віссю Ox і дотичною до кривої в точці її перетину з віссю Oy дорівнює .
Логарифмічна функція , де , визначається як функція, обернена до показникової .
Як і показникова функція, найбільш прості властивості має логарифмічна функція з основою , для якої введено символ .
Логарифми чисел з основою називають натуральними. Графіки логарифмічних функцій для випадку і наведено на рис. 2.8 а, б.
Рис. 2.8.
Тригонометричні функції , , , . Тут значенням аргументу є число, що є радіанною мірою деякого кута.
Функції і мають областю визначення всі значення змінної . Множиною значень цих функцій є відрізок . Графіки функцій і зображено на рис. 2.9 і 2.10.
Функція визначена для всіх значень , крім . Множина значень функції . Графік цієї функції наведено на рис. 2.11.
Функція визначена для всіх значень , крім , де . Множина значень функції: . Графік функції наведено на рис. 2.12.
Рис. 2.9.
Рис. 2.10.
Рис. 2.11.
Рис. 2.12.
Оберненими тригонометричними функціями є функції , , , .
Функція – це дуга, розташована в межах , синус якої дорівнює : . Функція визначена на відрізку [–1;1].
Якщо відомі всі значення , синус яких дорівнює , одержимо багатозначну функцію, яку будемо позначати . Графіком цієї функції є синусоїда, віднесена до вісі . На підставі властивостей дуг, що мають однаковий синус, випливає формула:
.
Аналогічно функція – це дуга, розташована в межах , косинус якої дорівнює : .
Функція визначена на відрізку [–1;1]. Якщо відомі всі значення y, косинус яких дорівнює , одержимо багатозначну функцію, яку будемо позначати . Графіком такої функції є синусоїда, віднесена до осі , зміщена на вниз.
На підставі властивостей дуг, що мають однаковий косинус, випливає формула:
.
Графіки функцій , зображено на рис. 2.13 і 2.14 штриховою лінією. Графіками функцій , є частина дуги на відповідних рисунках, виділена суцільною лінією.
|
|
Рис. 2.13. |
Рис. 2.14. |
Функція – це дуга, розташована в межах , тангенс якої дорівнює : . Функція визначена на всій числовій прямій. Якщо вказати всі значення , тангенс яких дорівнює , одержимо багатозначну функцію , причому:
.
Графік функції зображено на рис. 2.15.
Функція – це дуга, розташована в межах , котангенс якої дорівнює : . Функція визначена на всій числовій прямій.
Якщо врахувати всі значення , котангенс яких дорівнює , одержимо багатозначну функцію , причому:
.
Графік функції зображений на рис. 2.16.
|
|
Рис. 2.15. |
Рис. 2.16. |
Будемо називати елементарними функціями степеневу, показникову, логарифмічну, тригонометричні і обернені тригонометричні.
Функції, одержані з елементарних за допомогою скінченного числа алгебраїчних дій і скінченного числа операцій обчислення функції від функції, будемо називати елементарними функціями.