- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •Розділ 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що приводять до поняття похідної функції
- •2. Поняття похідної
- •3. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної і нормалі до кривої
- •4. Диференційованість функції в точці
- •5. Похідні елементарних функцій
- •6. Основні правила диференціювання
- •7. Похідна складної функції
- •8. Логарифмічне диференціювання. Похідна степеневої, показникової, показниково-степеневої функцій
- •9. Похідна оберненої функції. Похідні обернених тригонометричних функцій
- •10. Таблиця похідних
- •11. Похідна неявно заданої функції
- •12. Похідна функції, заданої параметрично
- •13. Похідні вищих порядків
- •14. Наближені обчислення за допомогою похідної
- •15. Еластичність функції
- •Еластичності елементарних функцій:
- •16. Застосування еластичності в економічному аналізі Еластичність попиту відносно ціни
- •Еластичність і податкова політика
- •17. Основні теореми диференціального числення
- •18. Правило Лопіталя
- •19. Зростання і спадання функції на проміжку
- •20. Екстремуми функції
- •Необхідна умова екстремуму диференційованої функції.
- •Перша достатня умова екстремуму.
- •Друга достатня умова екстремуму.
- •Третя достатня умова екстремуму.
- •21. Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •22. Випуклість, увігнутість графіка функції. Перегин
- •Необхідна і достатня умова випуклості (увігнутості) графіка функції.
- •Необхідна умова точки перегину.
- •Достатні умови точки перегину.
- •23. Асимптоти графіка функції
- •24. Повне дослідження і побудова графіка функції
- •25. Застосування похідної в економіці Граничний аналіз в економіці.
- •Задачі на екстремум.
- •Розділ 4. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •1. Основні поняття
- •2. Границя і неперервність
- •3. Частинні похідні функції
- •4. Повний диференціал
- •5. Похідна функції за даним напрямком. Градієнт
- •6. Частинні похідні і диференціали вищих порядків
- •7. Локальний екстремум функції багатьох змінних
- •8. Неявно задані функції
- •9. Умовний екстремум
- •10. Найбільше і найменше значення функції в області
- •11. Метод найменших квадратів
- •12. Економічні задачі
Необхідна і достатня умова випуклості (увігнутості) графіка функції.
Якщо в усіх точках деякого проміжку друга похідна функції від'ємна, то графік функції на цьому проміжку випуклий; якщо друга похідна додатня, то графік функції на цьому проміжку увігнутий.
Доведення проведемо для випадку, коли на проміжку . Теорема буде доведена, якщо встановимо, що всі точки графіка функції на розглянутому проміжку лежать нижче дотичної, проведеної в деякій точці цього проміжку (рис. 3.16).
Рівняння кривої має вигляд . Нехай – ордината змінної точки дотичної. Рівняння дотичної до графіка функції в точці має вигляд .
Оцінимо різницю ординат точок кривої і дотичної для одного й того ж : .
Застосувавши до різниці теорему Лагранжа, одержимо , де точка лежить між точками і .Винесемо за дужки загальний множник і до виразу в дужках знову застосуємо теорему Лагранжа, одержимо
,
Рис. 3.16.
Аналогічно можна довести теорему для випадку, якщо друга похідна функції на проміжку додатня.
Очевидно, що в точці перегину дотична, якщо вона існує, перетинає криву, оскільки з одного боку від цієї точки крива лежить під дотичною, а з іншого боку – над нею (рис. 3.17, а, б)
Рис. 3.17.
Необхідна умова точки перегину.
Якщо точка є точкою перегину графіка функції, то функція в точці визначена, а друга похідна дорівнює нулю або не існує.
Необхідна умова просто ілюструється графічно на рис. 3.17, а, б, але не є достатньою. Наприклад, для функції друга похідна при , але в цій точці графік не має перегину, оскільки крива увігнута на всій числовій вісі.
Достатні умови точки перегину.
Якщо функція визначена в точці , двічі диференційована в околі точки і при переході через точку друга похідна змінює знак, то точка є точкою перегину.
Дійсно, якщо при і при , то ліворуч точки з абсцисою графік функції є випуклим, а праворуч точки – увігнутим. Отже, точка є точкою перегину графіка функції. Аналогічно описується випадок, коли при і при .
Очевидно, що в точці друга похідна функції дорівнює нулю (рис. 3.17, а) або не існує (рис. 3.17, б).
Можна запропонувати такий алгоритм знаходження проміжків випуклості, увігнутості і точок перегину графіка функції.
1. Знайти область визначення функції.
2. Знайти першу і другу похідні функції.
3. Знайти точки, в яких друга похідна функції дорівнює нулю або не існує.
4. Область визначення знайденими точками розбити на проміжки і дослідити знак другої похідної на кожному з проміжків.
Якщо на проміжку , то це проміжок увігнутості, якщо , то це проміжок випуклості. Точки перегину при цьому розділяють проміжки випуклості й увігнутості.
Зауважимо, що можна при дослідженні розглядати похідні вищих порядків.
Приклад 3.22. Знайти проміжки випуклості, увігнутості і точки перегину графіка функції (крива Гауса).
Розв’язання. Відзначимо, що функція визначена на всій числовій прямій. Для неї , . Друга похідна обертається в нуль, якщо , звідки , . Зміна знака другої похідної показана на рис. 3.18.
Рис. 3.18.
Очевидно, що точки з абсцисами і є точками перегину графіка функції. При цьому