- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •Розділ 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що приводять до поняття похідної функції
- •2. Поняття похідної
- •3. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної і нормалі до кривої
- •4. Диференційованість функції в точці
- •5. Похідні елементарних функцій
- •6. Основні правила диференціювання
- •7. Похідна складної функції
- •8. Логарифмічне диференціювання. Похідна степеневої, показникової, показниково-степеневої функцій
- •9. Похідна оберненої функції. Похідні обернених тригонометричних функцій
- •10. Таблиця похідних
- •11. Похідна неявно заданої функції
- •12. Похідна функції, заданої параметрично
- •13. Похідні вищих порядків
- •14. Наближені обчислення за допомогою похідної
- •15. Еластичність функції
- •Еластичності елементарних функцій:
- •16. Застосування еластичності в економічному аналізі Еластичність попиту відносно ціни
- •Еластичність і податкова політика
- •17. Основні теореми диференціального числення
- •18. Правило Лопіталя
- •19. Зростання і спадання функції на проміжку
- •20. Екстремуми функції
- •Необхідна умова екстремуму диференційованої функції.
- •Перша достатня умова екстремуму.
- •Друга достатня умова екстремуму.
- •Третя достатня умова екстремуму.
- •21. Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •22. Випуклість, увігнутість графіка функції. Перегин
- •Необхідна і достатня умова випуклості (увігнутості) графіка функції.
- •Необхідна умова точки перегину.
- •Достатні умови точки перегину.
- •23. Асимптоти графіка функції
- •24. Повне дослідження і побудова графіка функції
- •25. Застосування похідної в економіці Граничний аналіз в економіці.
- •Задачі на екстремум.
- •Розділ 4. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •1. Основні поняття
- •2. Границя і неперервність
- •3. Частинні похідні функції
- •4. Повний диференціал
- •5. Похідна функції за даним напрямком. Градієнт
- •6. Частинні похідні і диференціали вищих порядків
- •7. Локальний екстремум функції багатьох змінних
- •8. Неявно задані функції
- •9. Умовний екстремум
- •10. Найбільше і найменше значення функції в області
- •11. Метод найменших квадратів
- •12. Економічні задачі
18. Властивості функцій, неперервних в точці
Теорема 2.7. Сума, різниця, добуток скінченного числа функцій, неперервних у точці x0, також неперервні в цій точці.
Теорема 2.8. Частка від ділення двох функцій, неперервних у деякій точці x0, також неперервна в цій точці за умови, що знаменник у цій точці не дорівнює нулю.
Теореми доводяться на підставі відповідних теорем про границі.
Доведемо, наприклад, теорему 2.8. Нехай функції і неперервні в точці і . Це значить, що , .
Розглянемо функцію . Для цієї функції:
,
тобто функція неперервна в точці .
Теорема 2.9. Якщо функція неперервна в точці , а функція неперервна в точці , причому , то складна функція неперервна в точці .
Покажемо, що для складної функції виконується означення неперервності: , тобто складна функція неперервна в точці .
На підставі приведених теорем можна стверджувати, що всяка елементарна функція неперервна в кожній точці своєї області визначення.
19. Точки розриву і їхня класифікація
Нехай функція визначена в деякому околі точки . Якщо функція неперервна в точці , для неї виконується означення неперервності. Якщо хоча б одна з рівностей (2.15) порушується, говорять, що функція в точці терпить розрив, а сама точка називається точкою розриву.
Якщо односторонні границі функції в точці рівні, але не дорівнюють значенню функції в точці, тобто , говорять, що в точці усувний розрив. Прикладом такого розриву є розрив функції в точці . Дійсно, функція визначена, а значить і неперервна для всіх , крім . У самій точці функція не визначена, але , отже, маємо усувний розрив. Досить довизначити функцію в точці , поклавши . Нова функція
неперервна в точці і на всій числовій прямій.
Якщо односторонні границі функції в точці різні, але обидві скінченні, то говорять, що в цій точці розрив першого роду. Наприклад, функція не визначена в точці .
Обчислимо односторонні границі функції в зазначеній точці, використовуючи символічні записи:
, .
Отже, в точці функція терпить розрив першого роду. Графік такої функції зображений на рис. 2.32.
|
|
Рис. 2.32. |
Рис. 2.33. |
Розрив першого роду називають розривом зі скінченним стрибком.
Якщо ж хоча б одна з однобічних границь функції в точці дорівнює нескінченності, говорять, що в точці розрив другого роду або розрив з нескінченним стрибком.
Такий розрив має функція в точці .Дійсно:
Рис. 2.34.
Графік функції зображений на рис. 2.33.
Приклад 2.13. Дослідити на неперервність функцію:
Розв’язання. Оскільки всі елементарні функції неперервні в кожній точці своєї області визначення, функції і неперервні на всій числовій прямій. Досліджуємо точку x=1. Обчислимо односторонні границі функції в точці:
Отже, задана в умові функція неперервна в кожній точці числової прямої, крім точки x=1. У точці x=1 функція терпить розрив першого роду. Графік функції зображений на рис. 2.34.
20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
Будемо називати функцію неперервною на відрізку , якщо вона неперервна в кожній точці інтервалу , неперервна справа в точці і неперервна зліва в точці .
Теорема 2.10. Якщо функція неперервна на відрізку , то вона набуває на цьому відрізку найбільшого і найменшого значення, тобто для всіх точок відрізка виконується нерівність: .
Якщо функція монотонна на відрізку , то такі значення збігаються зі значеннями функції на кінцях відрізка (рис. 2.35), якщо не монотонна – чи (чи обидва) можуть знаходитися в деякій внутрішній точці відрізка (рис. 2.36).
|
|
Рис. 2.35. |
Рис. 2.36. |
Свої найбільше і найменше значення функція може приймати і кілька разів. Так, функція на відрізку кілька разів набуває значення і .
Теорема 2.11. Якщо функція неперервна на відрізку , то для будь-якого числа , взятого між найменшим і найбільшим значеннями функції на відрізку, усередині відрізка знайдеться хоча б одна така точка , що значення функції в зазначеній точці буде дорівнювати .
Якщо функція монотонна на відрізку , то така точка єдина , якщо не монотонна – знайдеться кілька точок, значення функції в яких дорівнюватиме заданому числу.
Теорема 2.12. Якщо функція неперервна на відрізку і на кінцях відрізка набуває значення різних знаків, то у середині відрізка знайдеться хоча б одна така точка, значення функції в якій дорівнює нулю (рис. 2.37).
Рис. 2.37.
Говорять, якщо функція на кінцях відрізка набуває значення різних знаків, але на цьому відрізку в неї існує хоча б один корінь.
Теорема невірна, якщо функція на відрізку не є неперервною.
Теорема широко застосовується в наближених розв'язках рівнянь, оскільки є ознакою існування кореня функції на зазначеному відрізку.
Наприклад, рівняння має на відрізку хоча б один дійсний корінь, оскільки для , .
Вправи
2.1. Знайти область визначення функцій:
а) ; б) ;
в) ; г) ;
д) ; є) ;
ж) ; з) ;
і) ; к) .
2.2. З'ясувати, які функції є парними, які непарними:
а) ; б) ;
в) ; г) ;
д) ; є) ;
ж) ; з) ;
і) ; к) .
2.3. Знайти область значень функцій:
а) ; б) ; в) ;
г) ; д) .
2.4. Знайти найменший період функцій або довести їх неперіодичність:
а) ; б) ;
в) ; г) ; д) .
2.5. Відомо, що . Знайти .
2.6. Відомо, що . Знайти .
2.7. Відомо, що , . Знайти .
2.8. Знайти функцію, обернену до даної і побудувати графік даної і оберненої до неї функції:
а) ; б) ; в) .
2.9. Побудувати графіки елементарних функцій:
а) ; б) ;
в) ; г) ;
д) ; є) ;
ж) ; з) ;
і) , де – ціла частина ;
к) , де – дробова частина ;
л) ; м) ;
н) ; о) .
2.10. Оптимальну швидкість (м/с) обертання молотильного барабана кукурудзомолотарки визначають за формулою
де x – вологість зерна у відсотках. Знайти і . Знайти область визначення функції. Побудувати графік функції. Як змінюється швидкість барабана зі збільшенням вологості зерна?
2.11. При будівництві ставків необхідно враховувати кількість води, що буде надходити в ставок під час весняного паводка. Вона прямо пропорційна величині , де , , – відповідно відсоток озерності і заболоченості місцевості. Розв’язати нерівність , побудувати відповідну частину графіка (вибрати по осі абсцис масштаб 1:10, а по осі ординат 1:0,1).
2.12. Валова продукція на 1 га сільськогосподарських угідь за чотири роки збільшилася на 24,4% . Скласти рівняння прямої, що відображає зміну валової продукції на 1 га протягом чотирьох років за умови, що валова продукція у відсотках змінюється пропорційно часу.
2.13. Витрати виробництва на 10 одиниць деякого товару складають 1000 грош. од., на 50 одиниць товару – 2000 грош. од. Визначити витрати виробництва на 30 одиниць товару за умови, що витрати залежать від об'єму продукції лінійно.
2.14. Перевезення вантажу з даного міста в перший пункт, що знаходиться на відстані 100 км, коштує 200 грош. од., а в інший, що знаходиться на відстані 400 км, – 350 грош. од. Встановити залежність вартості перевезення у від відстані х, якщо вартість є лінійна функція від відстані (якість доріг не враховується).
2.15. Скласти рівняння прямої, що відображає зміну врожайності 1 га протягом сімнадцяти років, якщо в перший рік з 1 га було зібрано 9,1 ц зернових культур, а в останній рік – 21 ц.
2.16. Припускається, що вартість машини, що переноситься на вартість виготовленої з її допомогою продукції, залежить від часу експлуатації t. Нехай первісна вартість у = 25 тис. грош. од., а термін роботи до повного зносу – 10 років. Побудувати лінію залежності вартості машини від терміну її служби. Чому буде дорівнювати вартість машини через 8 років?
2.17. Витрати перевезень двома видами транспорту виражаються функціями: у = 50х + 150, у = 25х + 250, де х – відстань перевезень, км; у – транспортні витрати, грош. од. При яких відстанях економніше користатися першим видом транспорту?
2.18. Побудувати криві байдужності функції корисності при рівнях корисності, рівних 2 і 3. Знайти їх асимптоти.
2.19. Навести приклад функції, що описує бюджетне обмеження. Знайти її точки перетину з осями координат.
2.20. Навести приклад функції, що описує залежність величини попиту від доходу.
2.21. Навести приклад функції, що описує залежність пропозиції від ціни. Побудувати її графік.
2.22. Залежність рівня потреб у деякого виду товарів від рівня доходу сім’ї виражається формулою: . Знайти рівень потреб товарів при рівні доходу сім’ї 158 грош. од., якщо відомо, що при ; при ; при .
2.23. Побудувати графіки функцій , заданих параметрично, якщо:
а) , ; б) , ;
в) , ; г) , .
2.24. Побудувати графіки функцій, заданих неявно:
а) ; б) ;
в) ; г) .
2.25. Побудувати графіки функцій в полярній системі координат:
а) (спіраль Архімеда); б) (гіперболічна спіраль);
в) (кардіоїда); г) ;
д) (лемніската Бернуллі).
2.26. Довести, користуючись означенням, що послідовність є нескінченно малою:
а) ; б) ; в) ; г) .
2.27. Довести, користуючись означенням, що послідовність є нескінченно великою:
а) ; б) ; в) , .
2.28. Довести рівності:
а) ; б) ;
в) , ; г) , ;
д) , ; є) .
2.29. Знайти найбільший елемент послідовності:
а) ; б) ; в) .
2.30. Знайти найменший елемент послідовності:
а) ; б) .
2.31. Для послідовності знайти , , , , якщо:
а) ; б) ;
в) ; г) ;
д) .
2.32.–2.56. Знайти границі послідовностей:
2.32. ; 2.33. ;
2.34. ; 2.35. ;
2.36. ; 2.37. ;
2.38. ; 2.39. ;
2.40. ; 2.41. ;
2.42. ;
2.43. ;
2.44. ;
2.45. ; 2.46. ;
2.47. ; 2.48. ;
2.49. ;
2.50. ;
2.51. ;
2.52. ;
2.53. ;
2.54. ;
2.55. ;
2.56. .
2.57. Нехай початковий внесок тис. грош. од. вкладено на чотири роки під складні відсотки при ставці 100% річних. Знайти нарощене значення внеску за роками.
2.58. Нехай 3 млн. грош. од. видано в кредит на 6 місяців під прості відсотки за ставкою 10% за місяць. Знайти нарощене значення боргу наприкінці кожного місяця.
2.59. Суму 2000 грош. од. покладено в банк під схему неперервного нарахування відсотків при ставці 10% за рік. Знайти нарощену наприкінці кожного року суму при , 2, 3, 5 і 10.
2.60. При одній і тій же процентній ставці при схемі неперервного нарахування відсотків вкладник С через 2 роки одержує 1000 грош. од., вкладник D через 4 роки одержує 600 грош. од. Знайти процентну ставку q, якщо початковий внесок вкладника С удвічі більше, ніж вкладника D.
2.61. Суму в 5 млн. грош. од. видано в кредит на 10 місяців під прості відсотки за ставкою 15% на місяць. Знайти нарощене значення боргу наприкінці кожного місяця.
2.62. Сума 600 тис. грош. од. інвестується на 5 років під складні відсотки за ставкою 80% річних. Знайти нарощену суму за цей термін.
2.63. Вклад 10 тис. грош. од. покладено в банк під складні відсотки терміном на 5 років. Обчислити кінцеву суму, якщо відсотки нараховуються наприкінці кожного кварталу за нормою .
2.64. Розв’язати задачу 2.63 в припущені, що відсотки нараховуються неперервно. Порівняти результати.
2.65. Знайти складні відсотки за півтора роки, нараховані на 900 тис. грош. од. за ставкою 22% в квартал.
2.66. На терміновий вклад у банку зараховано 200 грош. од. за ставкою 5% річних. Знайти накопичені суми через 2б 3б 4б 5 років за умови:
а) нарахування простих відсотків;
б) нарахування складних відсотків;
в) неперервного нарахування відсотків.
2.67. Знайти початкове значення інвестиції, якщо нарощена сума до кінця п’ятого року становить 10 млн. грош. од. Відсотки нараховуються за такими ставками:
а) 100% наприкінці кожного року;
б) 50% наприкінці кожного півріччя;
в) 25% наприкінці кожного кварталу.
2.68. Довести, користуючись означенням границі функції, що .
2.69.–2.112. Обчислити границі функцій
2.69. . 2.70. .
2.71. . 2.72. .
2.73. . 2.74. .
2.75. . 2.76. .
2.77. . 2.78. .
2.79. . 2.80. .
2.81. . 2.82. .
2.83. . 2.84. .
2.85. . 2.86. .
2.87. . 2.88. .
2.89. . 2.90. .
2.91. . 2.92. .
2.93. . 2.94. .
2.95. . 2.96. .
2.97. . 2.98. .
2.99. . 2.100. .
2.101. . 2.102. .
2.103. . 2.104. .
2.105. . 2.106. .
2.107. . 2.108. .
2.109. . 2.110. .
2.111. . 2.112. .
2.113. Довести, що функції та при є нескінченно малими одного порядку.
2.114. Довести, що нескінченно малі при функції та еквівалентні.
2.115.–2.120. Обчислити границі, використовуючи еквівалентні нескінченно малі.
2.115. . 2.116. .
2.117. . 2.118. .
2.119. . 2.120. .
2.121. Знайти асимптоти і побудувати наступні криві:
а) ; б) ; в) ;
г) ; д) .
2.122. Нехай . Визначити порядок малості відносно змінної наступних функцій:
а) ; б) ;
в) ; г) .
2.123. Довести неперервність функцій у своїй області визначення:
а) ; б) ; в) ;
г) ; д) .
2.124. Дослідити на неперервність функції і визначити характер точок розриву, побудувати графік функції:
а) ; б) ; в) ;
г) д)
є) ; ж) ; з) ;
і) ; к) ;
л) м)
н) о)
п) р) ;
с) т) .
2.125. Чи може функція на відрізку [1;3] набувати значення, рівне 10?
2.126. Чи має рівняння корені на відрізках:
а) [0;1]; б) [1;2]; в) [2;3].