- •Розділ 1. Теорія множин
- •1. Поняття множини
- •2. Найпростіші операції над множинами
- •3. Числові множини
- •4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
- •5. Поняття функції (відображення)
- •6. Еквівалентні множини. Потужність множин
- •7. Потужність континуума
- •Розділ 2. Послідовності. Функції однієї змінної
- •1. Числові послідовності
- •2. Границя послідовності
- •3. Застосування послідовностей в економіці
- •4. Поняття функції
- •5. Способи задання функції
- •6. Деякі властивості функцій
- •7. Функція, обернена до даної
- •8. Класифікація функцій
- •9. Основні методи побудови графіків функцій
- •10. Приклади застосування функцій в економіці
- •11. Границя функції
- •12. Нескінченно малі і нескінченно великі функції
- •13. Основні теореми про границі функцій
- •14. Обчислення границь функцій
- •15. Істотні границі Перша істотна границя
- •Друга істотна границя
- •16. Порівняння нескінченно малих
- •17. Неперервність функції в точці
- •18. Властивості функцій, неперервних в точці
- •19. Точки розриву і їхня класифікація
- •20. Властивості функцій, неперервних на відрізку
- •Розділ 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що приводять до поняття похідної функції
- •2. Поняття похідної
- •3. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної і нормалі до кривої
- •4. Диференційованість функції в точці
- •5. Похідні елементарних функцій
- •6. Основні правила диференціювання
- •7. Похідна складної функції
- •8. Логарифмічне диференціювання. Похідна степеневої, показникової, показниково-степеневої функцій
- •9. Похідна оберненої функції. Похідні обернених тригонометричних функцій
- •10. Таблиця похідних
- •11. Похідна неявно заданої функції
- •12. Похідна функції, заданої параметрично
- •13. Похідні вищих порядків
- •14. Наближені обчислення за допомогою похідної
- •15. Еластичність функції
- •Еластичності елементарних функцій:
- •16. Застосування еластичності в економічному аналізі Еластичність попиту відносно ціни
- •Еластичність і податкова політика
- •17. Основні теореми диференціального числення
- •18. Правило Лопіталя
- •19. Зростання і спадання функції на проміжку
- •20. Екстремуми функції
- •Необхідна умова екстремуму диференційованої функції.
- •Перша достатня умова екстремуму.
- •Друга достатня умова екстремуму.
- •Третя достатня умова екстремуму.
- •21. Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •22. Випуклість, увігнутість графіка функції. Перегин
- •Необхідна і достатня умова випуклості (увігнутості) графіка функції.
- •Необхідна умова точки перегину.
- •Достатні умови точки перегину.
- •23. Асимптоти графіка функції
- •24. Повне дослідження і побудова графіка функції
- •25. Застосування похідної в економіці Граничний аналіз в економіці.
- •Задачі на екстремум.
- •Розділ 4. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •1. Основні поняття
- •2. Границя і неперервність
- •3. Частинні похідні функції
- •4. Повний диференціал
- •5. Похідна функції за даним напрямком. Градієнт
- •6. Частинні похідні і диференціали вищих порядків
- •7. Локальний екстремум функції багатьох змінних
- •8. Неявно задані функції
- •9. Умовний екстремум
- •10. Найбільше і найменше значення функції в області
- •11. Метод найменших квадратів
- •12. Економічні задачі
3. Числові множини
Важливим класом множин, які часто зустрічаються, є клас так званих скінченних множин.
Щоб сформулювати означення скінченної множини, дамо спочатку означення натурального числа.
Означення 1.7. Множина називається множиною натуральних чисел, якщо:
а) один із її елементів позначено символом 1;
б) кожному елементу поставлено у відповідність один елемент цієї множини, який позначають і називають елементом, слідуючим за елементом ;
в) ;
г) якщо , , , то ;
д) нехай множина має властивості: , якщо , то , тоді множина складається з усіх натуральних чисел; .
Наведене аксіоматичне означення множини натуральних чисел належить Пеано (G. Peano), тому властивості а)-д) називають аксіомами Пеано.
Елементи множини позначають через 1, 2, 3, ... (після кожного натурального числа написане наступне за ним).
Означення 1.8. Множина називається множиною, що складається із елементів, , якщо існує відповідність елементів множини елементам множини .
Означення 1.9. Якщо для множини існує таке натуральне , що число її елементів дорівнює , то ця множина називається скінченною множиною. Будь-яка множина, яка не є скінченною, називається нескінченною множиною.
Пуста множина за означенням є скінченною множиною, а число її елементів дорівнює нулю.
Означення 1.10. Об’єднання множини натуральних чисел, множини чисел, протилежних натуральним, і нуля називається множиною цілих чисел і позначаються .
Означення 1.11. Числа виду , де , називають раціональними. Множина раціональних чисел позначається .
Між двома різними раціональними числами завжди знайдеться раціональне число.
Означення 1.12. Множина називається множиною дійсних чисел, а її елементи дійсними числами, якщо виконано наступні умови, які називаються аксіоматикою дійсних чисел:
1)
а) ,
б) ,
в) ,
г) ;
2)
а) ,
б) ,
в) ,
г) ;
3) ;
4) аксіоми порядку:
а) ,
б) ,
в) ,
г) ;
5) ;
6) ;
7) і , .
Елементи множини дійсних чисел можуть бути поставлені у відповідність точкам числової вісі. Множина є щильною на числовій прямій, тобто між двома різними дійсними числами завжди знайдеться дійсне число. Також можна стверджувати, що між двома різними дійсними числами завжди знайдеться раціональне число.
Означення 1.13. Ірраціональні числа, це дійсні числа, які не є раціональними числами, тобто .
Між двома різними ірраціональними числами завжди знайдеться ірраціональне число, раціональне число.
4. Обмежені множини. Верхні та нижні грані множин
Означення 1.14. Множина називається обмеженою зверху (знизу), якщо (відповідно ). Число називають верхньою (нижньою) гранню множини .
Множина, яка обмежена зверху і знизу називається обмеженою.
Означення 1.15. Елемент називають найбільшим або максимальним (найменшим або мінімальним) елементом множини , якщо (відповідно ). Вводять такі позначення: , .
Означення 1.16. Найменша серед верхніх граней множини називається точною верхньою гранню і позначається . Тобто , якщо виконуються такі умови: 1) ; 2) .
Означення 1.17. Найбільша серед нижніх граней множини називається точною нижньою гранню і позначається . Тобто , якщо виконуються такі умови: 1) ; 2) .
Лема. Будь-яка обмежена підмножина множини дійсних чисел має єдину точну верхню та єдину точну нижню грані.