152.Поняття і види печаток і штампів

відбитки печаток і штампів є обовязковими реквізитами багатьох офіційних документів за допомогою яких засвідчується правильність викладених фактів і повідомлень, виконавчих дій, а також здійснюється захист документів від підроблення. Печатка- пристрій з рельєфним зображенням знаків для нанесення їх відбитків на папір деривину, метал. Печатки бувають каучукові для плоских відбитків і металеві дл рельєфних відбитків на твердих матеріалах. За формою печатки бувають круглі, овальні, та трикутні. Прямокутні і квадратні печатки називають штампами.

153 Способи підробки печаток і штампів Злочинці виготовляють печатки і штампи такими основними способами:вирізують з гуми, деревини, пластмаси;

гравірують і застосовують гальванопластику;використовують набір готових друкарських стандартних літер;використовують набір гумових літер, одержаних розрізанням готових стандартних штампів (для цього беруть штампи для виготовлення бланків довідок, що є у продажу);виготовляють каучукові печатки за заводською технологією (зі свинцю друкарськими літерами вибивають об'ємну форму печатки, яку заповнюють сирою гумою і вулканізують). Герб ви­готовляють гравіруванням.

З метою підроблення відбиток печатки можна нанести на документ у такий спосіб:малюванням безпосередньо в документі;

вологим копіюванням з оригіналу відбитка;вологим копіюванням з використанням проміжного плоского кліше, виготовленого набором і гравіруванням.

154-155.Ознаки підроблених відбитків печаток і штампів. Ідентифікація печаток і штампів за їх відбитками.Порядок отримання зразків для порівняльного дослідження

У разі малювання в документі відбитків зображення літер, їх форма, розмір, малюнки, ширина штрихів нестандартні; ці елементи можуть бути подвоєні та викривлені; залишаються сліди перетиснення, проколи, частинки графіту; можна помітити асиметричне розташування літер, неоднаковий радіальний нахил однакових літер.

Вологе копіюванння з орігіналу відбитка має дзеркальне зображення, тому цей спосіб застосовують рідко.

Вологе копіювання з плоского мальованого кліше має всі ознаки безпосереднього малювання відбитка в документі, для нього характерні також зволоження паперу та порушення проклейки в місцях відбитка. На відбитках, нанесених у такий спосіб, форма й розміри літер відповідають стандарту, однак відбиток блідий за насиченістю барвника, краї штрихів літер розпливчасті, папір у місцях відбитка матовий, клейовий прошарок порушено. Якщо наводять проміжне кліше для того, щоб надати відбитку насиченості барвника, відбиток матиме всі ознаки наведення — викривлення та нерівномірне розташування барвника у штрихах, дзеркальне зображення окремих літер ("й", "є" тощо).

Відбитки, нанесені з вирізаного кліше, мають нестандартну форму, неоднакову ширину штрихів, кутасту форму овалів, немає відсічок, помітні сліди перерізання штрихів, різні інтервали та нахили знаків.

Якщо відбиток нанесений з набірного чи гравірованого кліше, то насамперед спостерігаються нерівномірне розташування барвника у штрихах, неоднакові інтервали між буквами, різні радіальні нахили знаків. Крім того, металеві кліше залишають на папері сліди перетиснення, витиснення барвника з-під літер, і тому штрихи в центрі мають не таке інтенсивне забарвлення, ніж із країв, де зосереджений барвник.

За допомогою техніко-криміналістичного дослідження відбитків печаток встановлюють тотожність рельєфного чи плоского кліше їх відбиткам на підроблених документах. Для цього до експертизи необхідно подати документ із підробленим відбитком і оригінал рельєфного чи плоского кліше печаток, а за відсутності останніх — їх відбитки на будь-яких документах.

Якщо оригінал печатки не зберігся, то подають її відбитки, виконані приблизно в час, яким датований документ, поданий до експертизи.