Речі як об’єкти цивільних правовідносин

Найпоширенішими об'єктами цивільних прав є речі. Ст. 179 ЦК Річ як об’єкт цивільних правовідносин - це предмет матеріального світу в своєму природному стані або ж такий, що створено в результаті людської діяльності, задовольняє певні потреби суб’єктів цивільних правовідносин і щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Класифікація речей у цивільному праві проводиться за різними підставами і має важливе теоретичне та практичне значення. Юридична класифікація речей досить часто основана на їх природних властивостях чи суспільному значенні і визначає поведінку суб'єктів права щодо речей конкретного виду.

Речі залежно від їх особливостей поділяють на такі види: рухомі та нерухомі речі; вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті або не вилучені з цивільного обороту; індивідуально-визначені та родові; споживні та неспоживні; подільні та неподільні; головні та приналежності; продукція, плоди та доходи; гроші; валютні цінності та цінні папери.

Поняття речей та їх ознаки

Ст. 179 ЦК річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Ознаки: 1. предмет матеріального світу 2. дія права на річ у просторі і часі необмежена (точніше, у часі обмежена лише часом існування самої речі) 3. обмежена кількість суб'єктів, які можуть одночасно користуватись річчю 4. можливість захисту шляхом витребування речі в натурі із чужого незаконного володіння 5. річ може бути об'єктом лише речових прав (речові права на чуже майно можуть виникати із договору, але є речовими, а не договірними) 6. предметом договору найму може бути лише річ (ч. 1 ст. 760 ЦК) 7. через свою матеріальну природу річ зумовлює характер суб'єктивного цивільного права, яке встановлюється на неї

Окрім поняття речей у цивільному праві вирізняють окреме поняття майно. Поняття «майно» ширше поняття річ, оскільки включає в себе: 1) окрему річ; 2) сукупність речей; 3) майнові права та обов’язки.

Класифікація речей та її правове значення

За оборотоздатністю речі поділяють на:

- речі, які вилучені з обігу. Відчуження таких речей, за загальними правилами, не дозволяється. Вони не можуть виступати предметом цивільно-правових право чинів. (Наприклад, зброя стратегічного призначення, підроблені грошові знаки, об’єкти державної власності, що знаходяться у громадському користуванні - шляхи, річки, національна бібліотека тощо);

- речі, як обмежені в обігу. Вони можуть належати і набуватися лише певними учасниками цивільного обороту і їх перебування в обороті регламентується спеціальними правилами. Обмеження в обігу таких речей пов’язане, як правило, з міркуванням державної чи суспільної безпеки. (Наприклад, встановлено спеціальний правовий режим щодо вогнепальної мисливської зброї, газової зброї, сильнодіючих отрут тощо).

- речі, які вільно перебувають в обігу. Ці речі можуть відчужуватися, переходити у власність будь-якого суб’єкта цивільних правовідносин без обмежень. В умовах економіки більшість речей належать саме до такої категорії.

Залежно від можливості переміщення у просторі: (ст. 181 ЦК України)

- нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни їх призначення, наприклад, будинок, садиба тощо. При цьому режим нерухомої речі може бути поширено законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації;

- рухомі речі, до яких слід відносити речі, що можна вільно переміщувати у просторі.

Значення цього поділу в тому, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За способами індивідуалізації: (ст. 184 ЦК України)

- індивідуально-визначені речі, тобто ті, що наділені тільки їм властивими ознаками, що вирізняють їх з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи їх (картина К.Малєвіча «Чорний квадрат)»;

- родові речі, тобто ті, що визначаються родовими ознаками, властивими усім речам того самого роду, виміряються числом, вагою, мірою, наприклад, 3 кілограму картоплі, 3 мішки крупи тощо.

Значення цього поділу в тому, що речі, які мають родові ознаки, є замінними, а індивідуально визначені речі - не замінні.

Залежно від можливості поділу речі: (ст. 183 ЦК України)

- подільні речі, тобто ті, які у результаті їх натурального поділу не втрачають свого первісного господарського призначення (відро молока можна розлити у пляшки, мішок муки - розсипати у відра)

- неподільні речі - це речі, поділ яких неможливий без зміни або навіть пов’язаний із втратою ними їх корисних властивостей (стілець, телевізор, собака тощо). При поділі спадщини, спільного майна подружжя, фермерського господарства, якщо річ належить до категорії неподілених, то поділити її в натурі неможливо, тому одному із співвласників надається річ, а іншому сплачується грошова або товарна компенсація.

Значення цього поділу в тому, що при розподілі спільної сумісної властивості ці речі мають різний правовий режим.

Залежно від наявності залежності між речами (головні речі та приналежності): (ст. 186 ЦК України)

- головна річ визнається як самостійна річ, пов’язана з іншою річчю - належністю, наприклад, скрипка як головна піч пов’язана зі смичком;

- приналежність покликана слугувати головній речі та пов’язана з нею спільним господарським призначенням. Від приналежності слід відмежовувати складову частину речі, тобто все те, що не можна відокремити від речі без її пошкодження або істотного знецінення (автомобіль і мотор)

Значення цього поділу в тому, що приналежність поділяє долю головної речі, якщо інше не визначено договором або законом.

Залежно від тривалості використання: (ст. 185 ЦК України)

- споживні речі, тобто такі, які внаслідок одноразового їх використання знищуються або припиняють існувати у первісному вигляді (продукти харчування, сировина, напівфабрикати)

- неспоживні речі, тобто такі, які призначені для неодноразового використання, зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (будівлі, технічне обладнання)

Залежно від наслідків використання речі:(ст. 189 ЦК)

- продукція, тобто все те, що отримане в результаті виробничого використання речі;

- плоди, тобто продукти органічного розвитку тварин (приплід,урожай);

- доходи, тобто економічний приріст від участі речі в цивільному обороті (орендна плата, відсотки від вкладу в банку, доходи від акцій)

Правове значення полягає в тому, що продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не визначено договором або законом.

Статтею 181 ЦК України особливим об'єктом права визнані тварини, на яких поширено правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.