- •Поняття та співвідношення публічного та приватного права
- •Цивільне право як приватне право, місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет цивільно-правового регулювання
- •Майнові відносини, які регулюються цивільним правом
- •Особисті немайнові права, які регулюються цивільним правом
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин
- •Функції цивільного права
- •Основні принципи цивільного права
- •Визначення цивільного права, відмежування цивільного права від інших галузей права
- •Система цивільного права як галузі права
- •Поняття цивільного законодавства
- •Система цивільного законодавства
- •Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин
- •Кодифікація та інші форми систематизації цивільного законодавства
- •Дія цивільного законодавства у часі, у просторі та по колу осіб
- •Застосовування цивільного законодавства по аналогії
- •Тлумачення цивільно-правових норм
- •Поняття і предмет науки цивільного права
- •Функції та завдання науки цивільного права
- •Взаємодія науки цивільного права з іншими галузями юридичної науки і суспільних наук
- •Поняття цивільних правовідносин
- •Елементи та структурні особливості цивільних правовідносин
- •Зміст цивільних правовідносин
- •Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних прав, зміст та види суб’єктивних обов’язків
- •Склад учасників (суб’єктів) цивільних правовідносин
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності
- •Об’єкти цивільних правовідносин
- •Класифікація (види) цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення і припинення цивільних правовідносин
- •Фізична особа (громадяни) як індивідуальний суб’єкт цивільного права
- •Правоздатність фізичних осіб (виникнення та припинення, зміст, рівність та невід’ємність, співвідношення правоздатності та суб’єктивного права)
- •Дієздатність фізичних осіб, її види. Повна цивільна дієздатність фізичних осіб
- •Обсяг дієздатності малолітніх віком до 14 років
- •Обсяг дієздатності неповнолітніх віком від 14 до 18 років
- •Випадки набуття повної цивільної дієздатності неповнолітніми при досягненні ними 16 років
- •Обмеження дієздатності громадян
- •Визнання громадянина недієздатним
- •Місце проживання фізичної особи та його юридичне значення
- •Порядок, умови та правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою
- •Поняття та ознаки юридичної особи
- •Поняття і види правосуб’єктності юридичних осіб
- •Органи юридичних осіб, індивідуалізація юридичних осіб
- •Порядок і способи утворення юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи
- •Ліквідація, банкрутство, реорганізація юридичної особи
- •Види юридичних осіб
- •Господарські товариства як юридичні особи
- •Об’єднання громадян, профспілкової організації, благодійні та релігійні організації
- •Підприємства, установи, кооперативи
- •Держава та публічно – правові утворення як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Об’єкти цивільних правовідносин: поняття і види
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття речей та їх ознаки
- •Класифікація речей та її правове значення
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин
- •Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин
- •Послуги та інші дії, результати творчої діяльності, інформація як об’єкти цивільних правовідносин
- •Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття і види правочинів
- •Умови дійсності правочинів
- •Зміст правочину, єдність волі та волевиявлення у правочині
- •Форма правочину
- •Недійсність правочину та її види
- •Нікчемні та оспорюванні правочини
- •Недійсність частини правочину
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •Визнання правочину недійсним та неукладеним
- •Момент, з якого правочину вважається недійсним
- •Поняття представництва, сфера його застосування
- •Види представництва
- •Учасники правовідносин з представництва. Повноваження представника
- •Наслідки укладення правочину особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень
- •Довіреність. Форма і строк довіреності
- •Передоручення, припинення довіреності і наслідки припинення довіреності
- •Поняття строків в цивільному праві, види строків
- •Порядок обчислення строків
- •Поняття і значення строку позовної давності
- •Види строків позовної давності
- •Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •Початок перебігу строку позовної давності, зупинення, перерва і поновлення строків позовної давності
- •Наслідки закінчення строків позовної давності
- •Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права і виконання цивільного обов’язку
- •Способи здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків, принципи та гарантії, межі здійснення
- •Зловживання правом, здійснення цивільного права всупереч з його призначенням
- •Поняття і зміст суб’єктивного права на захист цивільних прав
- •Способи захисту цивільних прав
- •Система державних органів, які здійснюють захист цивільних прав, самозахист цивільних прав
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав (об’єкти, суб’єктний склад, абсолютність)
- •Підстави виникнення особистих немайнових прав, критерії класифікації
- •Система особистих немайнових прав в Цивільному Кодексі України
- •Захист особистих немайнових прав
- •Поняття та види особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Речові права в системі цивільних прав. Ознаки речових прав
- •Власність і право власності: співвідношення
- •Власність як економічна категорія
- •Зміст права власності
- •Право власності в об’єктивному і суб’єктивному значенні
- •Форми і види права власності за законодавством України. Право власності українського народу
- •Підстави виникнення права власності та їх класифікація
- •Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •Ризик випадкової загибелі або псування речі
- •Припинення права власності
- •Глава 25 цк України регламентує припинення права власності.
- •Право приватної власності фізичних осіб
- •Право власності юридичних осіб
- •Право спільної власності
- •Право спільної часткової власності
- •Право переважної купівлі частки в спільній власності
- •Право спільної сумісної власності
- •Загальні положення про речові права, види речових прав
- •Право володіння, поняття та види сервітутів, їх припинення
- •Емфітевзис і суперфіцій
- •Цивільно-правові способи захисту права власності
- •Віндикаційний позов
- •Негаторний позов
- •Позов про визнання права власності і позов про виключення майна з акту опису
- •Поняття права інтелектуальної власності
- •Об’єкти права інтелектуальної власності
- •Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •Майнові права інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності судом
- •Поняття авторського права і суміжних прав
- •Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Право інтелектуальної власності на відкриття, комерційне (фірмове) найменування, торгівельну марку та інші нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності
-
Право володіння, поняття та види сервітутів, їх припинення
-
Володіння вважається у декількох значеннях:
-
1) як окрема правомочність власника майна - можливість власника здійснювати господарське панування над річчю засноване на законі. Особливістю значення володіння в цьому аспекті є наявність спеціального позову про повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
-
2) як елемент практично усіх способів набуття права власності (виробництво знахідка скарб тощо) також володіння треба розуміти як правомочність у забовязальних правовідносинах (оренда , позика)
-
Найбільш чітко значення володіння проявляється у ст344 ЦК набувальна давність
-
І нарешті володіння потрібно розуміти незалежно від права на річ тобто фактичне панування особи над річчю (володіння особою нерухомим майном право на яке не зареєстроване ,володіння майном після закінчення строку забовязання, володіння украденою річчю )
-
Такому пануванню надається юридичне значення і саме добросовісне панування над річчю користується юридичним захистом.
-
Саме цьому фактичному володінню повинна була бути присвячена глава 31 ЦК . Інші види володіння вже врегульовані нормами права так як є нечистими конструкціями і входять до змісту або права власності або договірних забовязань.
-
У загальному значенні під сервітутами прийнято розуміти право обмеженого користування чужими речами (майном) з певною метою у межах, визначених договором чи законом.
-
Суб'єктами сервітутних правовідносин є власник (володілець) сусідньої земельної ділянки (таку земельну ділянку в науці називають службовою або підпорядкованою) та володілець пануючої земельної ділянки, в інтересах якого встановлюється сервітут (сервітуарій), і ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
-
Предмет : можуть виступати нерухоме майно , земельні ділянки.
-
Сервітути бувають приватно правовими і публічно правовими(завжди лише нерухомого майна) Приватно правові сервітути можуть стосуватись як рухомих так і нерухомих речей Норми глави 32 ЦК присвячені праву користування чужим майном у речовому сенсі, тобто йому притаманні усі ознаки речових прав (правослідування, абсолютність право переваги тощо) Разом з тим специфічна ознака - це обмежений характер користування. В будь якому разі зміст сервітуту повинен чітко визначатися законом на відміну від забов’язальних відносин зміст яких визначається договором Сервітути бувають приватно правовими і публічно правовими(завжди лише нерухомого майна) Приватно правові сервітути можуть стосуватись як рухомих так і нерухомих речей Сервітут - це право обмеженого користування чужим майном з певною метою у межах визначених законом або договором. Норми глави 32 ЦК присвячені праву користування чужим майном у речовому сенсі, тобто йому притаманні усі ознаки речових прав (правослідування, абсолютність право переваги тощо) Разом з тим специфічна ознака - це обмежений характер користування. В будь якому разі зміст сервітуту повинен чітко визначатися законом на відміну від забовязальних відносин зміст яких визначається договором Субєкти: Власник сусідньоі земельноі ділянки та володілець пануючоі земельноі ділянки в інтересах якого встановлюється сервітут(сервітуарій може бути як фіз так і юр особи) Предмет : можуть виступати нерухоме майно , земельні ділянки.
-
Види сервітутів: Закон не встановлює виключного переліку цілей для яких може бути встановлений сервітут ЦКУ поділяє сервітути на земельні і особисті(встановлюється щодо конкретної особи(заповіт у якому забов’язали спадкоємця дозволити користуватися його майном хворому родичу)). В разі смерті власника або зі зміною власника особистий сервітут припиняється а земельний продовжує діяти. Сервітуарії стосовно обтяженої земельної ділянки виступає не тільки користувачем а й володільцем Сервітут не підлягає відчуженню, він може переходити до правонаступників разом із земельною ділянкою, щодо якої він встановлений Підстави встановлення сервітутів:
-
Закон: ст 405ЦК встановлює право проживання члена сім'і власника без будь яких договірних стосунків за достатності лише фактичного проживання у сім'і.
-
Договір: сервітутний договір це договір про встановлення речового права , за ним нерухоме майно не передається у користування а встановлюється речове право на чуже майно. Істотні умови: предмет , спосіб встановлення та здійснення сервітутних прав , строк. Може бути встановлено перелік осіб яким надається право користування . Предмет підлягає детальному опису щодо якісних і кількісних характеристик(місце знаходження кадастровий номер відомості про сусідні земельні ділянки іх правовий режим існуючі насадження і споруди) також вказується види використання земельноі ділянки (розмір місце проходу години проходу тощо). Договір про встановлення земельного сервітуту укладається в письмовій формі, нот посвідч і держ реєстрація.
-
Заповіт: ст 1245 ЦК спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельноі ділянки(право довічного проживання особи похилого віку у нерухомому майні)
-
Судове рішення : ст 100 Земельного кодексу
-
Сервітут може бути встановлений як на певний строк так і безстроково? як оплатно так і безоплатно . Єдиною умовою для встановлення сервітуту є неможливість задоволення інтересів сервітуарія у інший спосіб. Ч5 ст403 власник не позбаляється права володіти користуватися і розпоряджатися своім майном також власник може у будь який момент продати свою земельну ділянку, єдиний обовязок в нього це повідомити майбутніх власників про встановлення речового права на його земельній ділянці. Ст 406 встановлює підстави припинення сервітуту:
-
1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;
-
2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;
-
3) спливу строку, на який було встановлено сервітут;
-
4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
-
5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
-
6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Крім зазначених підстав можна назвати наступні: - знищення обєкту сервітуту - визнання недійсним правочину яким було встановлено сервітут або заповіт - скасування судового рішення