Право переважної купівлі частки в спільній власності

Право переважноі купівлі частки у спільній власності

Перед тим як продати частку будь якій третій особі співвласник забовязаний запропонувати іі всім іншим співвласникам які мають переважне право купівлі цієі частки, для цього продавець письмово повідомляіє іх про свій намір , якщо інші співвласники відмовились від купівлі частки (щодо рухомого майна 10 днів щодо нерухомого 30) продавець має право продати свою частку у праві.

Якщо бажання купити частку виявили декілька співвласників продавець має право вибору.

Якщо продавець порушить правопереважноі купівлі співвласник має право предявити позов до суду про переведення на нього прав та обовязків покупця тобто такий договір є дійсним і здійснюється заміна сторони у забовязанні. Для здійснення свого переважного права співвласник забовязаний покласти на депозит суду необхідну суму що відповідає сумі договору (позовна давність 1 рік)

Частка у праві переходить до іншого співвласника з моменту укладення договору якщо нерухоме майно то з моменту держ реєстраціі.

Право спільної сумісної власності

при спільній сумісній власності частки кожного із співвласників попередньо не виділені .

Спільна сумісна власність може виникати лише з підстав чітко встановлених законом або на підставі договору.

Кожен із співвласників за своім бажанням припинити відносини спільноі власності шляхом виділу частки із спільного майна , розмір цих часток при спільній сумісній власності може бути неоднаковий та залежить від наступних умов : трудовий внесок членів селянського фермерського господарства , перебування дітей з одним з подружжя у випадку поділу іх майна.

Поділ

Майно що є у спільній власності може бути поділене в натурі. Поділ майнаозначає припинення відносин спілноі власності при якому кожен з співвласників стає власником окремоі речі .

Договір про поділ нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстраціі.

У разі укладення шлюбного договору до укладення шлюбу він вступає в дію з момента реєстраціі шлюбу.

Загальні положення про речові права, види речових прав

У найбільш загальному вигляді речові права на чуже майно - це похідні від права власності права на чужі речі обмежені у своєму змісті які надають управлмоченій особі (титульному володільцеві) можливість впливати на річ без участі власника в рамках встановлених законом або договором.  Похідний характер зазначених прав полягає в тому що вони не можуть виникати за умов відсутності права власності на конкретну річ щодо якоі в майбутньому можна встановити інше речове право.  При втанослені речових прав на чуже майно право власності обмежується, після припинення існування речових прав , право власності відновлюється в повному обсязі. Такий ефект називається еластичністю права власності. Таким чином похідний характер речових прав на чуже майно полягає у тісному звязку та залежності цих прав від права власності. Щодо змісту речових прав на чуже майно то він характеризується наявністю лише 2 повноважень - володіння і користування. Відмінність від забовязальних правовідносин зокрема оренди полягає в тому що речові права на чуже майно мають абсолютний характер і відповідно і абсолютний захист (в тому числі і від самого власника)  Ознаки речових прав на чуже майно: - ці права мають обмежений зміст; - іх обєктом виступає переважно нерухоме майно; - ім характерне право слідування; - право на чуже майно має похідний від права власності характер; - зміст і види речових прав на чуже майно визначаються лише законом; ЗУ про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень 1.07.2004 у ст4 визначає перелік речових прав які підлягають державній реєстраціі. Крім зазначених в ЦК речових прав туди відносяться право користування нерухомим майном строком більше як на 1 рік ; Право постійного користування та право оренди суборенди земельноі ділянки; Право довірчоі власності  ГК ст 136-138 встановив що є 2 речових права оперативне управління і господарське відання  Правова природа цих прав є доволі спірною але у звязку з закріпленням них законом з ними потрібно рахуватися. Земельний  Кодекс глава 16 присвячена регулюванню земельного сервітуту  Лісовий кодекс украіни ст 23 лісовий сервітут полягає у праві збирати ягоди гриби у лісі.