Емфітевзис і суперфіцій

Емфітевзис - це довгострокове відчужуване і успадковуване право на чуже майно яке полягає у володінні та користуванні чужою зем ділянкою для сільськогосподарськх потреб з обовязком ефективного використання для цільового призначення.  Це право може бути встановлена договором або заповітом Щодо земель державноі та комунальноі власності емвітевзис встановлюється не більше 50 ти років.  Таке право користування є самостійним обєктом цивільного обігу тобто може передаватись за оплатними та безоплатними правочинами а також переходити до спадкоємців  Субєкти: Власник землі і земликористувач(емфітевта)  Обєктом виступає право користування для сільськогосподарських потреб ст 20 Земельного кодексу: садівництва городництва, сінокосіння випасання худоби , ведення товарного сіль госп виробництва  Договір про встановлення емвітевзису є двостороннім і консенсуальним  На підставі цього договору власник продає або безоплатно передає речове право користування своєю земельною ділянкою  Особливості:   У випадку продажу емфітевзису існує переважне право купівлі емфітевзису У випадку продажу третій особі емфітевта забовязана сплатити власнику відсоток від ціни продажу (лаудимія) Суперфіцій : це речові відчужуване платне і успадковуване право користування чужою земельною ділянкою для будівництва промислових побутових житлових і інших споруд і будівель  Особливості:  - після закінчення договору суперфіцію суперфіціарій забовязаний перевести земельну ділянку у первісний стан будь які будівлі і споруди є його власністю . У випадку недосягненні згоди щодо викупу земельноі ділянки суперфіціарієм власник може вимагати знесення будівлі , але якщо вартість будівлі явно перевищує вартість земельноі ділянки суд може постановити рішення про викуп земельноі ділянки суперфіціарієм.

Цивільно-правові способи захисту права власності

Охорона права власності знайшли свій розвиток і втілення у різних галузях права : кримінальне, адміністративне ,земельне фінансове тощо, але саме цивільне право визначає правовий режим майна , види права власності та особливості правомочності . Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно правових засобів які застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, усуненню перешкод та відшкодуванню збитків які заподіяні власнику.  Основна мета цив правового захисту це відновлення порушеного права шляхом компенсаціі та відновлення попереднього майнового стану . Загальні способи  Захисту зафіксовані в ст16 ЦК Спец способи захисту можна поділити на 2 групи: речові і забовязальні Речові: -Вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння(віндикаційний позов); - вимога власника про усунення перешкод у володінні та користуванні майном(негаторний позов); - вимога власника про визнання права власності  - вимога про виключення майна з опису або з під арешту  Забовязальні: - відшкодування збитків; - повернення речей які були надані у володіння за договором; - визнання правочину недійсним; - вимога про повернення безпідставно набутого або збереженого майна; - вимога про визнання незаконними актів державних органів та органів місцевого самоврядування; - вимога про переведення прав та обовязків покупця у праві спільноі частковоі власності  - вимога про передачу у приватну власність майна яке за законом підлягає відчудженню (ЗУ про приватизацію державного житлового фонду) - вимога про відшкодування збитків завданих майну або особі шляхом порушення права власності. Також особа для захисту своіх прав може застосувати самозахист , що являють собою засоби протидіі які не суперечать закону та моральним засадам суспільства ст 19ЦК. Окремим способом захисту є звернення осіб скаргами та заявами до уповноважених органів державноі влади та місц самоврядування. (Держ комісія при мінюсті по розгляду скарг на незаконну реєстрацію обєктів нерухомого майна)