Підстави виникнення права власності та їх класифікація

Підстави виникння права державноі власності: 1) націоналізація - це примусове безоплатне вилучення засобів виробництва що перебувають у приватній власності з наступною іі передачею у державну; 2) конфіскація - ст354ЦК примусове безоплатне вилучення майна в особи як санкція за правопорушення(ЦКнепередбачає жодного правопорушення за якого передбачена санкція конфіскація майна), застосовується: - на підставі рішення суду; - на підставі порушення митного кодексу; - валютні цінності що переселаються у міжнародних поштових відправленнях; - знаряддя незаконного добування природних ресурсів; - порушення правил полювання. Не можна визнавати конфіскацією набуття права власності на майно 1е - визнанне безхазяйним, предмети знахідки, скарби, майно подароване державі власником. 3) викуп земельних ділянок ,інших обєктів нерухомого майна з приватноі власності для суспільних потреб або у звязку з суспільною необхідністю ЗУ 2009р; ст350ЦК 4) викуп памяток культурноі спадщини ст352ЦК ; 5) реквізиція : у разі стихійного лиха, аваріі, епідеміі, епефітотіі... З метою суспільноі обхідності майно може бути примусове відчужене за умовою попередньоі і повноі відшкодування його власності.  6) відмова від права власності (дерелікція);

Момент виникнення права власності у набувача майна за договором

У ст. 334 ЦК зазначається: 1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (пов'язує виникнення права власності у набувача за договором саме із передачею речі, а не з іншим моментом, наприклад, сплатою вартості товару)

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно (передачею визнається фактичне вручення майна набувачеві, здача його перевізникові чи організації зв'язку для відправлення, пересилання. В таких випадках транспортна організація, організація зв'язку вважаються представниками набувача. Під передачею також слід розуміти фактичне надходження майна у володіння набувача (наприклад, поставка на склад), а також передачу йому товаро-розпорядчого документа. Вручення даного документа означає передачу набувачу всіх повноважень з розпорядження майном. Різновидом товарно-розпорядчих документів є коносамент, який застосовується при морських перевезеннях (статті 137, 138 КТМ), подвійне та просте складські свідоцтва, які видаються поклажодавцю охоронцем при прийнятті останнім на зберігання зерна і правовий обіг яких визначається ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні").

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (право власності на таке майно виникає, відповідно, з моменту нотаріального посвідчення договору (договір купівлі продажу), або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ст. 209 ЦК), або з моменту державної реєстрації договору (ст. 210 ЦК). Дані норми є імперативними, тому сторони договору не мають права відступити від них)

4. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (при цьому слід розрізняти державну реєстрацію договору і реєстрацію самого майна (наприклад, реєстрацію будинків, квартир у складі державного земельного кадастру, реєстрацію зброї в органах внутрішніх справ, реєстрацію автомобілів). Так, відповідно до ст. 34 ЗУ "Про дорожній рух" державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски).