- •Поняття та співвідношення публічного та приватного права
- •Цивільне право як приватне право, місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет цивільно-правового регулювання
- •Майнові відносини, які регулюються цивільним правом
- •Особисті немайнові права, які регулюються цивільним правом
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин
- •Функції цивільного права
- •Основні принципи цивільного права
- •Визначення цивільного права, відмежування цивільного права від інших галузей права
- •Система цивільного права як галузі права
- •Поняття цивільного законодавства
- •Система цивільного законодавства
- •Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин
- •Кодифікація та інші форми систематизації цивільного законодавства
- •Дія цивільного законодавства у часі, у просторі та по колу осіб
- •Застосовування цивільного законодавства по аналогії
- •Тлумачення цивільно-правових норм
- •Поняття і предмет науки цивільного права
- •Функції та завдання науки цивільного права
- •Взаємодія науки цивільного права з іншими галузями юридичної науки і суспільних наук
- •Поняття цивільних правовідносин
- •Елементи та структурні особливості цивільних правовідносин
- •Зміст цивільних правовідносин
- •Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних прав, зміст та види суб’єктивних обов’язків
- •Склад учасників (суб’єктів) цивільних правовідносин
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності
- •Об’єкти цивільних правовідносин
- •Класифікація (види) цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення і припинення цивільних правовідносин
- •Фізична особа (громадяни) як індивідуальний суб’єкт цивільного права
- •Правоздатність фізичних осіб (виникнення та припинення, зміст, рівність та невід’ємність, співвідношення правоздатності та суб’єктивного права)
- •Дієздатність фізичних осіб, її види. Повна цивільна дієздатність фізичних осіб
- •Обсяг дієздатності малолітніх віком до 14 років
- •Обсяг дієздатності неповнолітніх віком від 14 до 18 років
- •Випадки набуття повної цивільної дієздатності неповнолітніми при досягненні ними 16 років
- •Обмеження дієздатності громадян
- •Визнання громадянина недієздатним
- •Місце проживання фізичної особи та його юридичне значення
- •Порядок, умови та правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою
- •Поняття та ознаки юридичної особи
- •Поняття і види правосуб’єктності юридичних осіб
- •Органи юридичних осіб, індивідуалізація юридичних осіб
- •Порядок і способи утворення юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи
- •Ліквідація, банкрутство, реорганізація юридичної особи
- •Види юридичних осіб
- •Господарські товариства як юридичні особи
- •Об’єднання громадян, профспілкової організації, благодійні та релігійні організації
- •Підприємства, установи, кооперативи
- •Держава та публічно – правові утворення як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Об’єкти цивільних правовідносин: поняття і види
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття речей та їх ознаки
- •Класифікація речей та її правове значення
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин
- •Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин
- •Послуги та інші дії, результати творчої діяльності, інформація як об’єкти цивільних правовідносин
- •Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття і види правочинів
- •Умови дійсності правочинів
- •Зміст правочину, єдність волі та волевиявлення у правочині
- •Форма правочину
- •Недійсність правочину та її види
- •Нікчемні та оспорюванні правочини
- •Недійсність частини правочину
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •Визнання правочину недійсним та неукладеним
- •Момент, з якого правочину вважається недійсним
- •Поняття представництва, сфера його застосування
- •Види представництва
- •Учасники правовідносин з представництва. Повноваження представника
- •Наслідки укладення правочину особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень
- •Довіреність. Форма і строк довіреності
- •Передоручення, припинення довіреності і наслідки припинення довіреності
- •Поняття строків в цивільному праві, види строків
- •Порядок обчислення строків
- •Поняття і значення строку позовної давності
- •Види строків позовної давності
- •Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •Початок перебігу строку позовної давності, зупинення, перерва і поновлення строків позовної давності
- •Наслідки закінчення строків позовної давності
- •Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права і виконання цивільного обов’язку
- •Способи здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків, принципи та гарантії, межі здійснення
- •Зловживання правом, здійснення цивільного права всупереч з його призначенням
- •Поняття і зміст суб’єктивного права на захист цивільних прав
- •Способи захисту цивільних прав
- •Система державних органів, які здійснюють захист цивільних прав, самозахист цивільних прав
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав (об’єкти, суб’єктний склад, абсолютність)
- •Підстави виникнення особистих немайнових прав, критерії класифікації
- •Система особистих немайнових прав в Цивільному Кодексі України
- •Захист особистих немайнових прав
- •Поняття та види особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Речові права в системі цивільних прав. Ознаки речових прав
- •Власність і право власності: співвідношення
- •Власність як економічна категорія
- •Зміст права власності
- •Право власності в об’єктивному і суб’єктивному значенні
- •Форми і види права власності за законодавством України. Право власності українського народу
- •Підстави виникнення права власності та їх класифікація
- •Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •Ризик випадкової загибелі або псування речі
- •Припинення права власності
- •Глава 25 цк України регламентує припинення права власності.
- •Право приватної власності фізичних осіб
- •Право власності юридичних осіб
- •Право спільної власності
- •Право спільної часткової власності
- •Право переважної купівлі частки в спільній власності
- •Право спільної сумісної власності
- •Загальні положення про речові права, види речових прав
- •Право володіння, поняття та види сервітутів, їх припинення
- •Емфітевзис і суперфіцій
- •Цивільно-правові способи захисту права власності
- •Віндикаційний позов
- •Негаторний позов
- •Позов про визнання права власності і позов про виключення майна з акту опису
- •Поняття права інтелектуальної власності
- •Об’єкти права інтелектуальної власності
- •Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •Майнові права інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності судом
- •Поняття авторського права і суміжних прав
- •Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Право інтелектуальної власності на відкриття, комерційне (фірмове) найменування, торгівельну марку та інші нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності
-
Наслідки укладення правочину особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень
-
Стаття 241 - 1. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. 2. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
-
Перевищення повноважень може полягати в укладенні не того правочину, який вимагався, не з потрібним контрагентом, невиконання вимог щодо ціни, строку, місця укладення правочину, якості і кількості предмета правочину тощо. Однак навіть відступ від вказівок особи, яку представляють, або положень закону при укладенні правочину не завжди створює для останньої невигідні правові наслідки, оскільки в багатьох випадках такий відступ породжений необхідністю охорони інтересів представлюваного шляхом негайного вчинення потрібних юридичних дій (наприклад, придбання представником квартири не у тому районі міста, в якому бажав представлюваний, внаслідок тенденції до швидкого та істотного подорожчання вартості житла і через відсутність квартири у потрібному районі). В будь-якому випадку, саме особі, яку представляють, належить право оцінювати, чи відповідає укладений з перевищенням повноважень правочин її інтересам.
-
Правочин, вчинений з перевищенням повноважень, у разі відсутності його схвалення є підставою для визнання правочину недійним на підставі ч. 1 ст. 203; за аналогією підлягає застосуванню також ч. 6 ст. 203 ЦК, яка встановлює вимогу відповідності інтересам дітей правочинів, що вчиняються законними представниками. У разі доведення вчинення правочину у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, крім недійсності, представник і друга сторона зобов'язані на вимогу довірителя відшкодувати йому збитки та моральну шкоду (ст. 232 ЦК). Якщо правочин вчинено з перевищенням повноважень лише частково, він може бути визнаний судом дійсним у частині з урахуванням норми ст. 217 ЦК про те, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини
-
Якщо представник вчинив правочин з перевищенням повноважень, який не був схвалений особою, яку представляють, і при цьому зазнав певних витрат, необхідних для виконання своїх функцій, він не має права на їх відшкодування, якщо тільки інше не передбачено договором між сторонами. Такі витрати ні в якому випадку не можна відносити до таких, що підлягають стягненню з особи, яку представляють, як набуття майна іншої особи без достатньої правової підстави з тієї причини, що особа, яку представляють, нічого внаслідок невиконання умов договору доручення, довіреності не набуває.
-
Правочин, який вчинено з перевищенням повноважень, шляхом схвалення його особою, яку представляють, не можуть поширюватись на випадки законного представництва (ст. 242 ЦК), оскільки цей вид представництва характеризується тим, що повноваження представника здійснюються поза волевиявленням особи, яку представляють. Особа, щодо якої встановлено законне представництво, або володіє частковою дієздатністю (малолітня) або взагалі позбавлена можливості набувати та здійснювати цивільні права та обов'язки (недієздатна). Отже, така особа в силу своєї психіки не здатна дати юридичну оцінку діям представника і схвалити правочин, вчинений з перевищенням повноважень. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним за позовом органів опіки та піклування, інших заінтересованих осіб.
-
Зустрічаються також випадки діяльності представника без повноважень, зокрема, якщо договір доручення, акт органу юридичної особи, інші підстави представництва, були згодом визнані недійсними, на момент укладення правочину представником строк дії довіреності чи договору доручення вичерпався. У подібних випадках правочин, вчинений неуповноваженою особою, не породжує для особи, яку представляють, жодних юридичних наслідків, тобто є неукладеним.