Передоручення, припинення довіреності і наслідки припинення довіреності

Стаття 240 - 1. Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. 2. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні. 3. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Випадки, коли представник не має можливостей, засобів, здатності до укладення правочину, якого вимагають інтереси особи, яку представляють, коли представник може частково або в повному обсязі передати свої повноваження третій особі (замісникові) а) якщо право на передоручення встановлено договором між представником і особою, яку представляють; б) якщо таке право представника випливає із закону; в) якщо представник не наділений правом на передоручення за законом або договором, проте змушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Положення довіреності про право представника на передоручення відповідатиме закону лише тоді, коли засновуватиметься на договорі доручення або на іншому договорі, що є підставою представництва. Згідно ч. 2, 4 ст. 245 ЦК довіреність, що видається в порядку передоручення підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків видачі довіреності на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції, яка може бути посвідчена посадовою особою організацій, в яких довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. При цьому строк, на який видається така довіреність, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана. За представництва за законом неможливо передоручити на виконання своїх повноважень іншій особі. Якщо представництво ґрунтується на акті органу юридичної особи, право представника на передоручення існує лише у випадках, прямо визначених цим актом, засновницькими документами юридичної особи або законом.

Правовим наслідком вчиненого в межах закону передоручення є передача прав та обов'язків представника іншій особі (замісникові), який внаслідок цього стає новим представником повністю або частково, в залежності від змісту передоручення. Оскільки замісник є представником, стороною за правочинами, вчиненими ним, стає особа, яку представляють

Представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків; 7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність. Скасування довіреності і відмова від вчинення дій повіреним є односторонніми правочинами і можуть бути здійснені суб'єктами в будь-який час на власний розсуд. Водночас слід мати на увазі, що у передбачених законом випадках зазначені дії можуть мати наслідком появу у суб'єктів обов'язків щодо відшкодування збитків, інших витрат довірителю або повіреному, а при оплатному характері представницьких відносин - також появу у довірителя обов'язку сплатити повіреному винагороду (ст. 1009 ЦК). У разі реорганізації юридичної особи - повіреного і переходу її прав та обов'язків до нової комерційної юридичної особи договір доручення продовжує свою дію і припиняється лише у разі відмови довірителя. У випадку продовження дії договору доручення права та обов'язки між його сторонами залишаються незмінними, в той час як довіреність, виконуючи функцію підтвердження повноважень представника перед третіми особами, припиняється і відтак підлягає переоформленню. Передоручення припиняється внаслідок припинення представницьких повноважень повіреного, який здійснив передоручення. Тому саме по собі припинення чинності довіреності з правом передоручення не припиняє повноважень особи, що діє за передорученням, якщо при цьому зберігає чинність договір доручення, інший договір, акт юридичної особи як підстави представництва і в них відсутні вказівки про скасування передоручення. Оскільки довіреність є документом, що визначає повноваження представника перед третіми особами, які можуть не знати про припинення чинності довіреності, закон зобов'язує представника негайно повернути довіреність у разі припинення її дії. Припинення дії довіреності, виданої у нотаріальному порядку, підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей.