- •Поняття та співвідношення публічного та приватного права
- •Цивільне право як приватне право, місце цивільного права в системі галузей права
- •Предмет цивільно-правового регулювання
- •Майнові відносини, які регулюються цивільним правом
- •Особисті немайнові права, які регулюються цивільним правом
- •Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин
- •Функції цивільного права
- •Основні принципи цивільного права
- •Визначення цивільного права, відмежування цивільного права від інших галузей права
- •Система цивільного права як галузі права
- •Поняття цивільного законодавства
- •Система цивільного законодавства
- •Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин
- •Кодифікація та інші форми систематизації цивільного законодавства
- •Дія цивільного законодавства у часі, у просторі та по колу осіб
- •Застосовування цивільного законодавства по аналогії
- •Тлумачення цивільно-правових норм
- •Поняття і предмет науки цивільного права
- •Функції та завдання науки цивільного права
- •Взаємодія науки цивільного права з іншими галузями юридичної науки і суспільних наук
- •Поняття цивільних правовідносин
- •Елементи та структурні особливості цивільних правовідносин
- •Зміст цивільних правовідносин
- •Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних прав, зміст та види суб’єктивних обов’язків
- •Склад учасників (суб’єктів) цивільних правовідносин
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності
- •Об’єкти цивільних правовідносин
- •Класифікація (види) цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення і припинення цивільних правовідносин
- •Фізична особа (громадяни) як індивідуальний суб’єкт цивільного права
- •Правоздатність фізичних осіб (виникнення та припинення, зміст, рівність та невід’ємність, співвідношення правоздатності та суб’єктивного права)
- •Дієздатність фізичних осіб, її види. Повна цивільна дієздатність фізичних осіб
- •Обсяг дієздатності малолітніх віком до 14 років
- •Обсяг дієздатності неповнолітніх віком від 14 до 18 років
- •Випадки набуття повної цивільної дієздатності неповнолітніми при досягненні ними 16 років
- •Обмеження дієздатності громадян
- •Визнання громадянина недієздатним
- •Місце проживання фізичної особи та його юридичне значення
- •Порядок, умови та правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою та оголошення померлою
- •Поняття та ознаки юридичної особи
- •Поняття і види правосуб’єктності юридичних осіб
- •Органи юридичних осіб, індивідуалізація юридичних осіб
- •Порядок і способи утворення юридичних осіб. Установчі документи юридичної особи
- •Ліквідація, банкрутство, реорганізація юридичної особи
- •Види юридичних осіб
- •Господарські товариства як юридичні особи
- •Об’єднання громадян, профспілкової організації, благодійні та релігійні організації
- •Підприємства, установи, кооперативи
- •Держава та публічно – правові утворення як суб’єкти цивільних правовідносин
- •Об’єкти цивільних правовідносин: поняття і види
- •Речі як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття речей та їх ознаки
- •Класифікація речей та її правове значення
- •Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин
- •Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин
- •Послуги та інші дії, результати творчої діяльності, інформація як об’єкти цивільних правовідносин
- •Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин
- •Поняття і види правочинів
- •Умови дійсності правочинів
- •Зміст правочину, єдність волі та волевиявлення у правочині
- •Форма правочину
- •Недійсність правочину та її види
- •Нікчемні та оспорюванні правочини
- •Недійсність частини правочину
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •Визнання правочину недійсним та неукладеним
- •Момент, з якого правочину вважається недійсним
- •Поняття представництва, сфера його застосування
- •Види представництва
- •Учасники правовідносин з представництва. Повноваження представника
- •Наслідки укладення правочину особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень
- •Довіреність. Форма і строк довіреності
- •Передоручення, припинення довіреності і наслідки припинення довіреності
- •Поняття строків в цивільному праві, види строків
- •Порядок обчислення строків
- •Поняття і значення строку позовної давності
- •Види строків позовної давності
- •Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •Початок перебігу строку позовної давності, зупинення, перерва і поновлення строків позовної давності
- •Наслідки закінчення строків позовної давності
- •Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права і виконання цивільного обов’язку
- •Способи здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків, принципи та гарантії, межі здійснення
- •Зловживання правом, здійснення цивільного права всупереч з його призначенням
- •Поняття і зміст суб’єктивного права на захист цивільних прав
- •Способи захисту цивільних прав
- •Система державних органів, які здійснюють захист цивільних прав, самозахист цивільних прав
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими
- •Поняття та ознаки особистих немайнових прав (об’єкти, суб’єктний склад, абсолютність)
- •Підстави виникнення особистих немайнових прав, критерії класифікації
- •Система особистих немайнових прав в Цивільному Кодексі України
- •Захист особистих немайнових прав
- •Поняття та види особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Речові права в системі цивільних прав. Ознаки речових прав
- •Власність і право власності: співвідношення
- •Власність як економічна категорія
- •Зміст права власності
- •Право власності в об’єктивному і суб’єктивному значенні
- •Форми і види права власності за законодавством України. Право власності українського народу
- •Підстави виникнення права власності та їх класифікація
- •Момент виникнення права власності у набувача майна за договором
- •Ризик випадкової загибелі або псування речі
- •Припинення права власності
- •Глава 25 цк України регламентує припинення права власності.
- •Право приватної власності фізичних осіб
- •Право власності юридичних осіб
- •Право спільної власності
- •Право спільної часткової власності
- •Право переважної купівлі частки в спільній власності
- •Право спільної сумісної власності
- •Загальні положення про речові права, види речових прав
- •Право володіння, поняття та види сервітутів, їх припинення
- •Емфітевзис і суперфіцій
- •Цивільно-правові способи захисту права власності
- •Віндикаційний позов
- •Негаторний позов
- •Позов про визнання права власності і позов про виключення майна з акту опису
- •Поняття права інтелектуальної власності
- •Об’єкти права інтелектуальної власності
- •Суб’єкти права інтелектуальної власності
- •Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •Майнові права інтелектуальної власності
- •Захист права інтелектуальної власності судом
- •Поняття авторського права і суміжних прав
- •Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Право інтелектуальної власності на відкриття, комерційне (фірмове) найменування, торгівельну марку та інші нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності
-
Право спільної часткової власності
-
Право спільноі частковоі власності обовязково має визначені частки кожного із співвласників. Спільна власність за участю фізичних осіб може бути як спільною частковою та і спільною сумісною , а за участю юр осіб та пуб утворень лише частковоі . Юридична сутність частки розуміється як арифметичго виражена у дробах частка в субєктивному праві власності на все спільне майно . Отже все майно належить всім співвласникам одночасно , тому при зменшенні майна одного з співвласників наслідки настають для всіх співвласників одночасно , іхня частка у субєктивному праві власності на спільне майно пропорційно зменшується. Інколи застосовується поняття реальноі та ідеальноі частки. Існування цих категорій є недоцільним оскільки існування ідеальноі частки зводиться до поняття частки у праві власності , а поняття реальноі частки є штучним оскільки його незавжди можна виділити і якщо цю частку виділено то втрачається право спільноі власності. Підстави виникнення права спільноі частковоі власності: - вчинення правочинів декількома особами; - виготовлення або створення ними новоі неділимоі речі; - спадкування тощо. Правила визначення часток: Частки співвласників у праві на спільне майно визначається арифметично в дробах що дає змогу конкретизувати обсяг прав кожного з співвласників в процесі функціонування або припинення права спільноі власності . Законодавець закріплює пизумпцію рівності часток, однак залежно від вкладу кожного в утворення спорудження або виготовлення майна ця частка може бути змінена. Якщо один із співвучасників здійснить невідокремлене поліпшення він має право на відповідне збільшення своєі частки у праві на спільне майно ст 357 ЦК. Збільшення Одним із співвлаників житловоі площі будинку тягне за собою пропорційну зміну частки у праві на спільне майно, водночас проведення капітального ремонту або інші зміни неповязані із збільшенням корисноі площі не тягне за собою зміну часток у праві такий співвласник має право лише на компензацію своіх збитків . Один із співвласників має право за згодою всіх інших зробити добудову якщо це не порушує іхніх прав, така добудова є окремою власністю співвласника і не змінює розміру часток у праві . Якщо поліпшення спільного майна можна відокремити Частка співвласника у спільнлму майні не збільшується ст357 ч5 ЦК Кожен із співвласників може вимагати надання йому у користування частини спільного майна в натурі що відповідає його частці у спільній власності якщо це неможливо співвласник може вимагати відповідноі матеріальноі компенсаціі . Співвласники можуть домовитись пропорядок володіння та користування спільним майном такий порядок може бути закріплений в нотаріально посвідченому договорі. Обовязки співвласників: - кожен відповідно до своєі частки у праві повинен брати участь у витратах на управління утримання і збереження спільного майна , а також нести відповідальність перед 3ми особами за забовязаннями ст 359ЦК Виділ частки, припинення права на частку і поділ майна Виділ За власним бажанням у випадках передбаченим законом або на вимогу інших співвласників співвласник може вийти з відносин спільноі власності . В цьому випадку спільна власність зберігається для інших співвласників. Кожен співвласник має право на виділ своєі частки в натурі, якщо це неможливо, то за бажанням співвласника він може отримати грошову або матеріальну компенсацію своєі частки у праві. Якщо між співвласниками виникає спір щодо розміру ,вартості частки то розглядається судом. Припинення права на частку Право на частку може бути припинено на вимогу інших співвласників ст365ЦК. Це можливо за рішенням суду на вимогу інших співвласників за наявності настпуних умов: - частка є незначною і не може бути виділеною в натурі; - річ є неподільною; - спільне володіння і користування майном є неможливим ; - таке припинення не завдасть істотноі шкоди інтересам співвласника та членам його сімі. В цьому випадку ініціатива щодо виходу одного з співвласників належить не особі яка виходить а іншим співвласникам . Частка у спільній власності може бути виділена внаслідок звернення стягнення на вимогу кредиторів. Для цього останній подає позов про виділ частки із спільного майна. Таке звернення здійснюється лише за умови що у співвласника немає іншого майна на яке можна звернути стягнення. Якщо проти цього заперечують інші співвласники або у разі неможливості виділу частки в натурі кредитор має право вимагати продажу частки боржником . У разі відмови боржника від продажу своєі частки або відмови інших співвласників щдо придбання частки боржника кредитор може вимагати продажу частки у праві з публічних торгів, а також переведення права власності на кредитора з проведенням відповідного перерахунку.