Право власності юридичних осіб

Як субєкти права власності юридичні особи мають право володіти, користуватися та розпоряджатися майном що залежить від організаційно правовоі форми юридичних осіб та прав іх учасників, акціонерів та членів. Загальні закономірності права власності юридичних осіб: 1) юридична особа є одним і єдиним власником належного ій майна; 2) засновники або учасники мають щодо майна юридичноі особи лише забовязальні права(коли мова йде про товариства і кооперативи) або взагалі не мав жодних прав(благодійні організаціі , громадські обєднання); 3) власністю юридичноі особи є майно передане ій як вклад учасниками або засновниками а також майно вироблене та набуте самою юридичною особою в процесі іі діяльності; 4) юридичні особи мають право здійснювати щодо свого майна будь які діі. Зміст права власності межі і способи його здійснення залежить від правоздатності юридичноі особи. Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обовязки через своі органи що діють відповідно до закону, у передбачених законом випадках юр особа може набувати для себе цивільні права і здійснювати своі обовязки через своіх учасників(повне товариство, просте товариство). 5) в установчих документах юр осіб визначається джерела формування майна, порядок розпорядження майном, розподіл прибутку , збитків тощо. Юр особи відповідають за забовязаннями всім належним ім майном. Засновники юр особи не відповідають за забовязаннями юр особи , а юр особа не відповідає за забовязаннями особи. Нормативні акти: ЗУ про господарські товариства; ЗУ про акціонерні товариства; ЗУ про громадські обєднання; ЗУ про політичні партіі; ЗУ про споживчу кооперацію; ЗУ про кооперацію;... Право власності кооперативів: Відповідно до ст84,86 ЦК виробничі кооперативи віднесені до підприємницьких, а споживчі до непідприємницьких товариств. Субєктами права власності кооперативів є: - виробничий кооператив; - обслуговуючі кооперативи; - споживчі кооративи; - кооперативні обєднання. Майно кооперативів формується за рахунок: - вступні членські та цільові внески - майно добровільно передане членами - кошти від провадження господарськоі діяльності  - пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна допомога. Для забезпечення статутноі діяльності кооператив формує пайовий, резервний , неподільний та спеціальний фонди. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду, або за рахунок трудовоі участі; право членів кооперативу на пай успадковується. Право власності господарських товариств: Господарські товариства є власником: - майна переданого засновникамияк вклад до статутного капіталу; - продукціі вироблених товариством внаслідок господарськоі діяльності; - одержаних доходів і іншого майна. Субєктом права власності в господарських товариствах виступають самі господарські товариства як юридичні особи, а не іх засновники чи учасники. Всі господарські товариства створюються за засадах обєднання майна  його учасників. Вступними внесками можуть виступати: - нерухомість; - грошові кошти; - матеріальні цінності; - земельні ділянки; - цінні папери а також право оренди; - майнові права (право інтелектуальноі власності). Акціонерні товариства ( публічні і приватні) Статуний капітал має становити мінімум 1250 мзп Збільшення статутного капіталу проводиться за рішенням загальних зборів шляхом або збільшення номінальноі вартості акцій або шляхом додаткового випуску акцій-емісій  Акціонери мають переважне право на придбання додатково випущених акцій. Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом або зменшення номінальноі вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу іх самим акціонерним товариством. Статутний капітал у товариствах характеризує межі відповідальності власне товариства і його учасників залежно від організаційно правовоі форми. Акціонери несуть ризик лише в межах вартості акцій які ім належать так само і учасники ТОВ несуть відповідальність лише в межах своіх вкладів. В Товаристі з додатковою відповідальністю учаснки несуть субсидіарну відповідальність за забовязаннями товариства своім майном кратно розміру своіх вкладів.  У командитному товаристі всі учасники поділяються на 2 групи : 1)Повні- несуть відповідальність всім своім майном 2)Вкладнки(дестинатори)- лише в межах своіх вкладів Повне товариство У ньому всі учасники несуть солідарну відповідальність за забовязаннями товариства усім своім майном. Право власності громадських обєднань: Відносяться до непідприємницьких товариств, являються власниками майна щодо коштів та будь якого іншого майна що передано учасниками, членських внесків, пожертвувань спонсорськоі допомоги тощо. Кошти майна громадських обєднань не можуть розподілятися між іх членами. Політична партія як обєднання громадян має право на власне рухоме та нерухоме майно кошти , обладнання , трансопрт інші засоби. Нац.агенство з питань запобігання корупції визначає поняття «повязані особи», «спонсорство» та «треті особи» що може належати до політичних партій.  Політична партія не має права створювати підприємства крім засобів масовоі інформаціі. Також не має права здійснювати господарську діяльність крім продажу суспільноі літератури агітаційним матеріалів виробів з власною символікою, проведення свят виставок фестивалі тощо. Фінансування політичних партій не допускається: 1Органами державноі влади і місцевог осамоврядування; 2Державними та комунальними підприємствами; 3 іноземними державами громадянами та організаціями 4 іншими подітичними партіями що не входять до блоку а також анонімними особамита особами під псевдонімами. Кошти що надійшли до політичноі партіі з порушенням цих норм стягується в обхід держави в судовому порядку.  Профспілки  ЗУ «Про профспілки іх правата гарантіі діяльності « Право власності профспілок виникає : - придбання майна за рахунок членських внесків пожертвувань  - передача майна засновниками, органами державноі влади , місцевого самоврядування ; Можуть здійснювати господарську та фінансову діяльність , створювати підприємства установи та організаціі зі статусом юр осіб, формувати своі фонди і кредитні спілки. Фінансовий контроль за кожними с профспілок органами держави і місцевого самоврядування не здійснюється. Це здійснюють ревізійні органи самоі профспілки.

Право державної та комунальної власності

Поділ права власності на приватну та публічну знайшов своє логічне відображення у поділі всього права на такі категоріі.  В Украіні всі форми і види права власності мають однаковий зміст здійснення і обмеження, водночас для певних субєктів існують особливі підстави виникнення і припинення права власності, інший правовий режим окремих обєктів. На сьогодні публічними видами права власності є "виключна державна і комунальна". Ст 13 КУ визначає виключне право власності народу Украіни на природні ресурси і трактує це як особливий правовий режим, що виключає будь кого в тому числі і державу від права на такі обєкти. Ці ресурси розглядаються як основа життя і діяльності населення що проживає на відповідній територіі. Вважається що власником таких обєктів є народ вцілому , але безпосереднє здійснення цього права власності можливе лише опосередковано через державні або комунальні утворення.  З приводу правовоі природи права державноі власності існує 2 концепціі: 1) концепція єдиного власника - власником державного майна стає весь народ, організований і структурований колективним утворенням. Тут держава визначається як єдиний субєкт права на все належно ім майно. 2) концепція багаторівневого характеру- множинність субєктів права державноі власності . 1й субєкт є держава( опосередкований власник), 2й державні підприємства установи й організаціі як безпосередній власник.  Зазначені ідеі знайшли відображення у законодавстві яке закріпило спочатку виділення комунальноі власності як різновид державноі, а пізніше як самостійний вид публічноі власності.  Разом з тим не знайшли підтримки законодавця про наділення державних підприємств правом власності. Комунальна власність відноситься до публічноі оскільки іі субєктами є публічні правові утворення. Територіальні громади не є різновидом державноі власності і являють собою самостійний вид публічноі власності. Однак як учасники майнових відносин комунальні утворення  набувають особливий публічно правовий статус, тому іх становище як власника будується за моделю державноі власності. Субєкти права публічноі власності Важливими особливостями правового становища держави є: - наявність особливих владних повноважень що дозволяють ій приймати нормативні акти, якими вона регламентує порядок здійснення свого права власності ; - здійснення права державноі власності лише в публічних інтересах. Право державноі власності характеризується одноособовістю, а не множинністю його субєктів тобто субєктом є держава вцілому, а не АРК області чи окремі територіі. Компетентні державні органи виступаючи учасниками майнових відносин здійснюють право власності на засадах юридичноі рівності і в таких відносинах здійснюють цивільну правосубєктність, а не публічно правові функціі. КУ не визнає ВРУ субєктом права державноі власності і не наділяє іі повноваженнями органу управління державним майном. КМУ згідно з ст116 є вищим органом в системі органів державноі влади який здійснює управління всіма обєктами державноі власності. КМУ здійснює таке управління безпосередньо так і через центральні і місцеві органи державноі виконавчоі влади.  Міністерствам і іншим органам державноі виконавчоі влади при здійсненні функціі управління забороняється пряме втручання у діяльність державних підприємств. Центральним органам державноі виклнавчоі влади який здійснює реаліз державноі політики в сфері приватизаціі державного майна виступає Фонд держмайна Украіни, він здійснює повноваження 3х видів:  1) управління майном державних підприємств які в цілях приватизаціі перетворюються в господарські товариства ; 2) управління державним майном яке не ввійшло до статутних капіталів товариств в процесі приватизаціі; 3) управління єдиними майновими комплексами переданими в оренду . Щодо цих обєктів ФДМ має наступні повноваження: - повноваження власника майна в процесі приватизаціі; - зміна організаційно правовоі форми державних підприємств; - повноваження орендодавця. Субєкти права комунальноі власності виступають відповідно до ст 143 КУ територіальні громади села, селища і міста . Ці комунальні утворення здійснюють управління обєктами права комунальноі власності або безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. При відчуженні певного комунального майна в приватну власність необхідно отримати дозвід ФДМ. При настанні майновоі відповідальності відповідачами виступають фінансові структури органів місцевого самоврядування.  Обєкти права державноі та комунальноі власності  За ст 326 ЦК у державній власності є майно в тому числі грошові кошти які належать державі Украіна .  Юридично на праві державноі власності може перебувати будь яке майно. Всі обєкти державноі власності можна поділити на 2 групи: 1) це майно яке не може знаходитися у виключній власності інших субєктів ; 2) майно яке може перебувати на власності інших субєктів в передбачених законом випадках. Обєкти права комунальноі власності передбачені ст60 ЗУ"про місцеве самоврядування": земля природні ресурси, рухоме нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів... Підстави виникння права державноі власності: 1) націоналізація - це примусове безоплатне вилучення засобів виробництва що перебувають у приватній власності з наступною іі передачею у державну; 2) конфіскація - ст354ЦК примусове безоплатне вилучення майна в особи як санкція за правопорушення(ЦКнепередбачає жодного правопорушення за якого передбачена санкція конфіскація майна), застосовується: - на підставі рішення суду; - на підставі порушення митного кодексу; - валютні цінності що переселаються у міжнародних поштових відправленнях; - знаряддя незаконного добування природних ресурсів; - порушення правил полювання. Не можна визнавати конфіскацією набуття права власності на майно 1е - визнанне безхазяйним, предмети знахідки, скарби, майно подароване державі власником. 3) викуп земельних ділянок ,інших обєктів нерухомого майна з приватноі власності для суспільних потреб або у звязку з суспільною необхідністю ЗУ 2009р; ст350ЦК 4) викуп памяток культурноі спадщини ст352ЦК ; 5) реквізиція : у разі стихійного лиха, аваріі, епідеміі, епефітотіі... З метою суспільноі обхідності майно може бути примусове відчужене за умовою попередньоі і повноі відшкодування його власності.  6) відмова від права власності (дерелікція);