4. Страхування інвестиційних ризиків

В Україні інвестиції під державні гарантії спрямовуються, в основно­му, у промисловість і сільське господарство—для реконструкції наяв­них або створення нових виробничих потужностей. Інвестиційні проекти для зазначених цілей відрізняються значною вартістю та тривалістю (ти­пові значення—5...50 мільйонів доларів США і 3...10 років відповідно).

Супутні їм ризики у загальному випадку складаються з політичних, валютних, інфляційних, комерційних, будівельно-монтажних, транспор­тних, деяких видів відповідальності, практично всіх майнових, медич­них та ін.

Інвестиційною діяльністю відзначаються практичні дії громадян, юридичних осіб і держав, що спрямовані на реалізацію інвестицій (прид­бання основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів в обмін на гроші або майно).

Об'єктом страхування можуть бути майнові інтереси, пов'язані:

— із володінням, використанням і розпорядженням інвестиціями (майнове страхування об'єкта інвестиції), де страхувальником висту­пають як сам інвестор, так і одержувач такої інвестиції;

— з відшкодуванням страхувальником у випадку нанесення ним ма­теріальних збитків при реалізації застрахованої інвестиційної діяльності або іншої шкоди інвестору чи життю, здоров'ю і майну третіх особ, де страхувальником виступає одержувач такої інвестиції.

Страховими ризиками при страхуванні інвестицій, що призводять до:

— часткової або повної втрати інвестицій;

— неотримання запланованого прибутку від інвестицій;

— ліквідації юридичної особи одержувача інвестицій;

— банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності — одержувача інвестицій;

— додаткових витрат при реалізації застрахованої інвестиційної діяльності, можуть бути:

а) «процентний ризик», що виникає під час зміни процентних ставок;

в) «валютний ризик», що виникає під час зміни обмінних курсів валют;

с) «комерційний ризик», що виникає, коли фактична комерційна і гос­подарська діяльність суб'єкта господарювання стала гіршою, ніж була раніше, або яка передбачалася інвестиційним проектом;

d) «ринковий ризик», що, як правило, безпосередньо не пов'язаний із мікроекономічним станом підприємства і визначається:

— зміною цін на дорогоцінні метали та нерухомість;

— біржовою спекуляцією;

— результатом виборів у країні;

— дивідендною політикою та розміром процентної ставки.

е) «катастрофічний ризик», пов'язаний із проявом стихійних сил при­роди, а також діяльністю людей у процесі виробництва та використання матеріальних благ.

При цьому необхідно зауважити, що деякі ризики можуть приймати­ся на страхування із встановленням додаткових умов страхування і збільшення розміру страхового платежу. Але, як правило, саме на такі ризики, що можуть призвести до страхового випадку, страховиками виз­начаються обмеження.

5. Страхування внесків фізичних осіб

В умовах кризи економіки України та її банківського сектора однією з проблем є захист інтересів кредиторів і вкладників, особливо найбільш незахищених із них— фізичних осіб.

Клієнти, приймаючи рішення про внесок грошей на рахунки банків, часто мають обмежені можливості для того, щоб оцінити ступінь ризику таких операцій. Тому в розвинутих країнах розроблено такі механізми,

що захищають вкладників від інвестиційних ризиків. До таких механізмів належить страхування банківських депозитів.

Основними задачами цієї системи є гарантія виплати депозитів у випадку втрати банком платоспроможності. Таким чином, значно змен­шується ризик клієнтів.

Головними умовами нормального функціонування банківської сис­теми є подолання кризи економіки України та забезпечення постійного контролю з боку уряду, що здійснюється за допомогою Національного банку України. Він забезпечує регулювання та нагляд за діяльністю банків, за тим, як вони забезпечують свою ліквідність і платоспроможність.