- •Міністерство освіти і науки України
- •Імені Михайла Туган-Барановського
- •Страхові послуги
- •Змістовий модуль 1. Мета, сутність та види страхових послуг
- •Тема 1. Страхові послуги та особливості їх реалізації
- •Література:
- •1.1. Сутність, принципи та роль страхування
- •Мета: подолання, зменшення, попередження наслідків ризику
- •1.2. Страхові ризики та їх оцінка
- •1.3. Види страхових послуг
- •Страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності
- •1.4. Нетрадиційні види страхування
- •1. Страхування підприємницьких ризиків у кіновиробництві
- •2. Кептивне страхування
- •3. Страхування професійної відповідальності аудиторів
- •4. Страхування інвестиційних ризиків
- •5. Страхування внесків фізичних осіб
- •6. Страхування передплатників на випадок накладання адміністративного штрафу
- •7. Інтернет-страхування
- •Тема 2. Порядок укладання і ведення страхової угоди
- •Література:
- •2.1. Договір страхування
- •2.2. Правила страхування
- •2.3. Обов'язки страховика та страхувальника
- •2.4. Припинення дії договору страхування
- •Змістовий модуль 2 Особисте страхування
- •Тема 3. Страхування життя і пенсій
- •3.1. Економічні особливості страхування життя та пенсій.
- •3.2. Організація роботи страхової компанії, пов’язаної із здійсненням страхування життя та пенсій. Порядок укладення і обслуговування страхового договору
- •3.3. Визначення розміру і порядок здійснення страхових виплат.
- •Тема 4. Страхування від нещасних випадків
- •4.1. Економічна необхідність, сутність і значення страхового захисту громадян від нещасних випадків
- •4.2. Обов'язкові та добровільні види страхування від нещасних випадків та їх характеристика
- •4.3. Особливості роботи страхової компанії при проведенні страхування від нещасних, випадків в обов'язковій і добровільній формах
- •Тема 5. Медичне страхування
- •5.1. Сутність медичного страхування
- •5.1.1. Система медичного страхування
- •5.2. Обов'язкове медичне страхування (омс)
- •5.3. Добровільне медичне страхування (дмс)
- •5.4. Порядок укладання договорів
- •5.5. Концептуальні засади розвитку медичного страхування в Україні
- •Змістовий модуль 3 Майнове страхування та страхування відповідальності
- •Тема 6. Страхування підприємницьких ризиків
- •6.1. Роль страхування в забезпеченні потреб підприємств у страховому захисті
- •6.2. Страхування майна підприємств від вогню та інших небезпек
- •6.3. Страхування підприємств від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна
- •6.4. Страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції.
- •6.5. Страхування інших видів відповідальності підприємства (відповідальності роботодавця; відповідальності за забруднення довкілля).
- •Тема 7. Сільськогосподарське страхування
- •7.1. Необхідність страхування врожаїв сільськогосподарських культур
- •7.2. Нормативне забезпечення та досвід страхування сільськогосподарських культур
- •7.3. Удосконалення та новації у галузі страхування врожаїв сільськогосподарських культур
- •Тема 8. Страхування технічних ризиків
- •8.1. Економічна необхідність, сутність та розвиток страхування технічних ризиків
- •8.2. Страхування будівельно-монтажних ризиків
- •8.3. Страхування машин від поломок.
- •8.4. Страхування електронної техніки
- •Тема 9. Страхування фінансово-кредитних ризиків
- •9.1. Економічний зміст страхування кредиту
- •9.2. Характеристика основних форм страхування кредиту
- •9.2.1. Страхування товарних кредитів
- •9.2.2. Страхування інвестиційних кредитів
- •9.2.3. Страхування споживчих кредитів
- •9.2.4. Страхування засобів застави
- •9.2.5. Страхування експортних кредитів
- •9.2.6. Страхування кредитів довіри
- •9.2.7. Розрахунок тарифів страхування кредитів
- •9.3. Особливості страхування фінансових ризиків
- •9.4. Система взаємовідносин страхових компаній із банківськими установами на ринку кредитування
- •9.5. Страхування банківських ризиків
- •9.5.1. Поняття та види банківських ризиків
- •9.5.2. Зовнішні банківські ризики
- •9.5.3. Внутрішні банківські ризики
- •9.5.4. Засоби зниження банківських ризиків
- •Тема 10. Автотранспортне страхування
- •10.1. Страхування автотранспорту
- •10.2. Страхування вантажів
- •10.2.1. Загальні принципи страхування вантажоперевезень
- •10.2.2. Класифікація страхування вантажів
- •10.2.3. Роль та місце страхування вантажу у зовнішній торгівлі
- •10.2.4. Умови добровільного майнового страхування вантажів
- •10.2.5. Укладання договору страхування
- •10.2.6. Взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку
- •10.2.7. Сучасний стан розвитку страхування вантажів в Україні
- •10.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •10.4. Зелена карта
- •Тема 11. Морське страхування
- •11.1. Призначення та сутність морського страхування
- •11.2. Правове регулювання морського страхування
- •11.3. Морське страхування перевезених вантажів — карго
- •10.4. Каско-страхування засобів водного транспорту
- •10.4.1. Сторони договору морського страхування
- •10.4.2. Страховий інтерес
- •10.4.3. Страхові ризики
- •10.4.4. Умови страхування
- •10.4.5. Страхування відповідальності судновласників
- •10.5. Порядок укладання договору морського страхування
- •10.5.1. Заява на страхування
- •10.5.2. Страхова вартість, страхова сума, страхове відшкодування
- •10.5.3. Страхова премія
- •10.5.4. Страховий поліс
- •Тема 12. Авіаційне страхування
- •12.1. Необхідність, значення і особливості страхування авіаційних ризиків. Авіаційний поліс Ллойда.
- •12.2. Страхування повітряних суден, умови страхування.
- •Страхування відповідальності власників повітряних суден. Умови страхування
- •Страховий захист громадян від нещасних випадків на повітряному транспорті. Види і умови страхування
- •Тема 13. Страхування майна і відповідальності громадян
- •13.1. Необхідність і розвиток страхування майна громадян. Види страхування
- •13.2. Страхування будівель і домашнього майна громадян.
- •13.3. Страхування тварин, що належать громадянам
- •13.4. Страхування відповідальності громадян. Форми та види страхування
- •Перелік основної та додаткової навчально-методичної літератури
10.5.3. Страхова премія
При укладанні договору страхування за прийняття страховиком заз-й^ начених у полісі ризиків, яким піддається або може піддатися застраховане майно, страхувальник оплачує страховику страхову премію, розмір якої залежить від обсягу і ступеня ризику, що загрожує застрахованому майну, можливих збитків і втрат,
При страхуванні суден страхова премія залежить від:
— класу судна;
— району плавання:
— характеру та роду перевезених вантажів;
— умов страхування та ін.
При КАСКО-страхуванні страхову премію визначають на основі тарифної ставки, вираженої у відсотках до страхової суми.
Наприклад, вартість майна становить 10 млн. у.о. Після дослідження всіх характеристик об'єкта страхування, страховик визначив тарифну ставку — 0,5% від страхової суми. Отже, страховий платіж з даного виду страхування буде складати 50 тис. уо.
Для визначення страхової премії зі страхування відповідальності судновласників існує інша методика. Розрахунок страхової премії у даному випадку більш складний.
Як правило, страхова премія розраховується на основі брутто-реє-стрового тоннажу судна. Наприклад, у клубах взаємного страхування страхова премія за одну брутто-реєстрову тонну варіює від 2 до 20 доларів США у залежності від кількості суден, переданих на страхування, їхнього віку, необхідних обсягів і лімітів покриття.
10.5.4. Страховий поліс
Факт страхування підтверджується договором страхування або страховим полісом.
Договір морського страхування — двосторонній документ і складається вдвох примірниках.
Поліс — односторонній документ, що виходить від страховика.
Як у полісі, так і в договорі страхування повинні бути зазначені терміни страхування, найменування сторін договору, осіб, уповноважених на отримання страхового відшкодування, докладна характеристика майна, що страхується, його вартість, пункти відправлення, заходу і призначення. Фіксується страхова сума, умови страхування, розмір страхової премії та терміни її сплати.
Якщо в договорі страхування або в полісі не обумовлене інше, то страхування стає чинним з моменту сплати страхувальником страхової премії.
Як правило, страховик виписує поліс після оплати страхувальником страхової премії.
Отже, правове значення полісу складається з такого:
— підтверджує наявність і умови договору морського страхування;
— засвідчує оплату страхової премії і тим самим — вступ договору в дію;
— забезпечує отримання страхового відшкодування, На сьогодні в Україні у результаті економічної ситуації, що склалася, має місце вкрай несприятлива обстановка для вітчизняних судновласників:
— взаємні борги і претензії;
— застарілий флот, труднощі з його реконструкцією і покупкою;
— високі податки;
— падіння рентабельності морських, річкових перевезень та ін.;
— недосконалість законодавчої бази
Збільшилося число судновласників, на балансі яких знаходиться одне або декілька суден, а їх фінансовий стан незадовільний.
Усі ці фактори істотно збільшують частку ризику в судноплавстві і тому наглядовим органам, на даний момент, доцільно приділити особливу увагу питанням страхування судновласників, фрахтувальників та їхньої відповідальності перед третіми особами.
На сьогодні у світовій практиці на фрахтовому ринку страхування (каско-страхування) транспортного засобу є обов'язкова умова, що висувається судновласником за контрактом (особливо при договорах димайз-чартеру і бербоут-чартеру).
Страхування повинно адекватно відображати інтереси сторін і бути інструментом правильного врегулювання претензій сторін одна до одної. Тому не можна сказати, що страхувальником каско судна завжди повинен бути судновласник, проте судно повинно бути застраховане на користь власника (наприклад, відносно виплати страхового відшкодування при повній загибелі судна). Виплата страхового відшкодування у випадку аварійного ушкодження може провадиться фрахтувальнику який буде робити ремонт. Таким чином, страхування повинно провадитися відповідно до договору фрахту, причому необхідні зміни і доповнення можуть вноситися в страховий поліс протягом усього періоду його дії.
Наприклад, судно застраховано власником і передано за договором фрахту іншому експлуатанту (як правило, такі умови встановлюються в договорі тайм-чартеру), але даний експлуатант не є застрахованою особою в цьому страховому полісі. Зрозуміло, власник судна перекладе оплату страхування на плечі фрахтувальника, включивши суму страхових платежів у вартість фрахту або іншим способом. Проте у випадку виплати страхового відшкодування власнику судна, що був застрахованою особою за полісом, страховик може виставити регресний позов експлуатанту, що аерував судном на момент страхового випадку, і довести його провину у виникненні збитку 1 незважаючи на те, що судно було застраховано на користь власника, експлуатант (навіть якщо він оплачував в остаточному підсумку це страхування) може виявитися банкрутом. Цього може не статися, якщо сторони приділять увагу питанню страхування, попередньо обговорять його зі страховиком, і оформлять страховий поліс, правильно вказавши застрахованих осіб.
У даний момент українські судна віддають на фрахтовий ринок без вимоги оплатити страхування на користь власника судна, і питання це не піднімається судновласниками через страх конкуренції між українськими судновласниками, тому що це може підвищити вартість фрахту хоча в інших країнах навряд чи було б можливо виграти тендер на тому, що у вартість фрахту не входить страхування. У даному випадку розпорядження наглядових органів можуть поставити всіх судновласників у рівні умови, рекомендуючи робити страхування каско суден, переданих за договором фрахту.
Страхування каско суден, переданих в оренду повинно провадитися як мінімум від таких ризиків:
— повна загибель судна;
— 3/4 відповідальності за зіткнення (або іншої пропорції за рішенням сторін, але з урахуванням-того, щоб у цілому за договорами страхування каско і відповідальності судновласника було застраховано 4/4 відповідальності);
— загальна аварія;
— видатки з порятунку;
— видатки з запобігання і зменшення розміру претензії. Питання страхування відповідальності експлуатантів транспортних засобів і перевізників у всіх країнах носить не добровільний, а обов'язковий або примусовий характер: здійснюється за вимогою міжнародних конвенцій, законів або вимог державних органів управління транспортом.
Засобом контролю за дотриманням даних вимог зі страхування в багатьох країнах є ліцензування перевізників. Вимоги, запропоновані органами управління, як правило, виходять із міжнародної практики і періодично коректуються не тільки через зміни міжнародних конвенцій, а також через прагнення деяких держав до уніфікації вимог до транспортних перевізників, наприклад, у рамках ЄС і, навіть, у СНД. Вимоги державних органів управління транспортом у розвинутих країнах не заперечуються навіть за відсутності відповідних законів, що вказують на обов'язковий характер страхування відносно відповідальності, що перевізник несе за законом.
Страхування в більшості країн є механізмом забезпечення фінансових гарантій, що потрібно надавати експлуатантам транспортних засобів при отриманні ліцензій на діяльність.
В Україні доцільно було б включити в умови ліцензування судовласницьких компаній положення про страхування.
Страхове покриття повинно включати:
1) відповідальність за несхоронне перевезення вантажів;
2) відповідальність за зіткнення (у розмірі 1/4);
3) відповідальність за ушкодження плавучих і берегових споруджень;
4) відповідальність за забруднення вод;
5) медичні та інші видатки, пов'язані з членами команди;
6) відповідальність за шкоду заподіяну життю і здоров'ю пасажирів і третіх осіб, і збиток, заподіяний багажу пасажирів.
Так само доцільно було б включити в обов'язкове страхування відповідальність суден, використання або перегін яких пов'язаний із підвищеним ризиком для третіх осіб і навколишнього середовища.
У нашій країні вже існує практика обов'язкового страхування для транспортних компаній (ст. 7 Закону України «Про страхування»).
Велике різноманіття видів і форм страхування, що будуть застосовуватися транспортними організаціями, дозволить виділити основні види і поступово впроваджувати інші види страхування, враховуючи зміни в українському законодавстві і міжнародній практиці.