- •Міністерство освіти і науки України
- •Імені Михайла Туган-Барановського
- •Страхові послуги
- •Змістовий модуль 1. Мета, сутність та види страхових послуг
- •Тема 1. Страхові послуги та особливості їх реалізації
- •Література:
- •1.1. Сутність, принципи та роль страхування
- •Мета: подолання, зменшення, попередження наслідків ризику
- •1.2. Страхові ризики та їх оцінка
- •1.3. Види страхових послуг
- •Страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності
- •1.4. Нетрадиційні види страхування
- •1. Страхування підприємницьких ризиків у кіновиробництві
- •2. Кептивне страхування
- •3. Страхування професійної відповідальності аудиторів
- •4. Страхування інвестиційних ризиків
- •5. Страхування внесків фізичних осіб
- •6. Страхування передплатників на випадок накладання адміністративного штрафу
- •7. Інтернет-страхування
- •Тема 2. Порядок укладання і ведення страхової угоди
- •Література:
- •2.1. Договір страхування
- •2.2. Правила страхування
- •2.3. Обов'язки страховика та страхувальника
- •2.4. Припинення дії договору страхування
- •Змістовий модуль 2 Особисте страхування
- •Тема 3. Страхування життя і пенсій
- •3.1. Економічні особливості страхування життя та пенсій.
- •3.2. Організація роботи страхової компанії, пов’язаної із здійсненням страхування життя та пенсій. Порядок укладення і обслуговування страхового договору
- •3.3. Визначення розміру і порядок здійснення страхових виплат.
- •Тема 4. Страхування від нещасних випадків
- •4.1. Економічна необхідність, сутність і значення страхового захисту громадян від нещасних випадків
- •4.2. Обов'язкові та добровільні види страхування від нещасних випадків та їх характеристика
- •4.3. Особливості роботи страхової компанії при проведенні страхування від нещасних, випадків в обов'язковій і добровільній формах
- •Тема 5. Медичне страхування
- •5.1. Сутність медичного страхування
- •5.1.1. Система медичного страхування
- •5.2. Обов'язкове медичне страхування (омс)
- •5.3. Добровільне медичне страхування (дмс)
- •5.4. Порядок укладання договорів
- •5.5. Концептуальні засади розвитку медичного страхування в Україні
- •Змістовий модуль 3 Майнове страхування та страхування відповідальності
- •Тема 6. Страхування підприємницьких ризиків
- •6.1. Роль страхування в забезпеченні потреб підприємств у страховому захисті
- •6.2. Страхування майна підприємств від вогню та інших небезпек
- •6.3. Страхування підприємств від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна
- •6.4. Страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції.
- •6.5. Страхування інших видів відповідальності підприємства (відповідальності роботодавця; відповідальності за забруднення довкілля).
- •Тема 7. Сільськогосподарське страхування
- •7.1. Необхідність страхування врожаїв сільськогосподарських культур
- •7.2. Нормативне забезпечення та досвід страхування сільськогосподарських культур
- •7.3. Удосконалення та новації у галузі страхування врожаїв сільськогосподарських культур
- •Тема 8. Страхування технічних ризиків
- •8.1. Економічна необхідність, сутність та розвиток страхування технічних ризиків
- •8.2. Страхування будівельно-монтажних ризиків
- •8.3. Страхування машин від поломок.
- •8.4. Страхування електронної техніки
- •Тема 9. Страхування фінансово-кредитних ризиків
- •9.1. Економічний зміст страхування кредиту
- •9.2. Характеристика основних форм страхування кредиту
- •9.2.1. Страхування товарних кредитів
- •9.2.2. Страхування інвестиційних кредитів
- •9.2.3. Страхування споживчих кредитів
- •9.2.4. Страхування засобів застави
- •9.2.5. Страхування експортних кредитів
- •9.2.6. Страхування кредитів довіри
- •9.2.7. Розрахунок тарифів страхування кредитів
- •9.3. Особливості страхування фінансових ризиків
- •9.4. Система взаємовідносин страхових компаній із банківськими установами на ринку кредитування
- •9.5. Страхування банківських ризиків
- •9.5.1. Поняття та види банківських ризиків
- •9.5.2. Зовнішні банківські ризики
- •9.5.3. Внутрішні банківські ризики
- •9.5.4. Засоби зниження банківських ризиків
- •Тема 10. Автотранспортне страхування
- •10.1. Страхування автотранспорту
- •10.2. Страхування вантажів
- •10.2.1. Загальні принципи страхування вантажоперевезень
- •10.2.2. Класифікація страхування вантажів
- •10.2.3. Роль та місце страхування вантажу у зовнішній торгівлі
- •10.2.4. Умови добровільного майнового страхування вантажів
- •10.2.5. Укладання договору страхування
- •10.2.6. Взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку
- •10.2.7. Сучасний стан розвитку страхування вантажів в Україні
- •10.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •10.4. Зелена карта
- •Тема 11. Морське страхування
- •11.1. Призначення та сутність морського страхування
- •11.2. Правове регулювання морського страхування
- •11.3. Морське страхування перевезених вантажів — карго
- •10.4. Каско-страхування засобів водного транспорту
- •10.4.1. Сторони договору морського страхування
- •10.4.2. Страховий інтерес
- •10.4.3. Страхові ризики
- •10.4.4. Умови страхування
- •10.4.5. Страхування відповідальності судновласників
- •10.5. Порядок укладання договору морського страхування
- •10.5.1. Заява на страхування
- •10.5.2. Страхова вартість, страхова сума, страхове відшкодування
- •10.5.3. Страхова премія
- •10.5.4. Страховий поліс
- •Тема 12. Авіаційне страхування
- •12.1. Необхідність, значення і особливості страхування авіаційних ризиків. Авіаційний поліс Ллойда.
- •12.2. Страхування повітряних суден, умови страхування.
- •Страхування відповідальності власників повітряних суден. Умови страхування
- •Страховий захист громадян від нещасних випадків на повітряному транспорті. Види і умови страхування
- •Тема 13. Страхування майна і відповідальності громадян
- •13.1. Необхідність і розвиток страхування майна громадян. Види страхування
- •13.2. Страхування будівель і домашнього майна громадян.
- •13.3. Страхування тварин, що належать громадянам
- •13.4. Страхування відповідальності громадян. Форми та види страхування
- •Перелік основної та додаткової навчально-методичної літератури
2. Кептивне страхування
Одним із нетрадиційних видів е страхування специфічних ризиків, що здійснюється кептивними компаніями.
Кептивна компанія — це страхова або перестрахувальна компанія, створена промисловим або комерційним підприємством (концерном, конгломератом, фінансовою групою та ін.) із метою покриття власних ризиків. На сьогоднішній день основною метою створення кептивів в Україні можна вважати перестрахування і здешевлення страхування.
Кептивна компанія забезпечує клієнту покриття специфічних ризиків, якими не став би займатися інший страховик, що не знає відповідної специфіки. При цьому експертиза і витрати на ведення справи звичайно менше, оскільки в структурі фінансової групи, до якої належить даний коптив, є власна база.
Ще однією перевагою можна вважати більш низькі ставки кептивних страховиків.
Перевагою кептивів вважають тісний зв'язок із клієнтами. Проте рано або пізно клієнту знадобиться більш широкий спектр послуг а кептиву — розширення кола клієнтів. Важливо не пропустити цей момент.
При настанні страхового випадку фінансова група несе реальні збитки, оскільки виплата страхового відшкодування становить просте переміщення засобів з однієї «кишені» в іншу. При цьому порушується головний принцип страхування — принцип роботи великих чисел. реально декілька великих виплат можуть означати кінець кептива. Тому кептив повинен швидко пристосовуватися до змін, що непросто, адже він — суть породження консервативних тенденцій.
3. Страхування професійної відповідальності аудиторів
Страхування професійної відповідальності здійснюється для забезпечення гарантованого захисту аудиторів і аудиторських фірм, що виконують свої професійні обов'язки, надаючи третім особам відповідні послуги, за які вони несуть юридичну відповідальність відповідно до чинного Цивільного кодексу України.
Головна особливість страхування професійної відповідальності полягає в тому, що об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відповідальністю за збиток, завданий третім особам унаслідок помилок або недбалості, допущеної при виконанні професійних обов'язків.
Ризик відповідальності за збиток, заподіяний при виконанні професійних обов'язків навмисне, не охоплюється угодою про страхування. У зв'язку з цим важливе значення має встановлення факту й обставин виникнення майнової відповідальності страхувальника або застрахованої особи за заподіяння збитку третім особам, а також визначення його розміру.
На відміну від страхування майна або особистого страхування при страхуванні професійної відповідальності, зокрема аудиторів, настання страхового випадку залежить не від зовнішніх факторів (стихії, природно-кліматичних явищ, дії третіх осіб), а від кваліфікації спеціаліста, що займається аудиторською діяльністю.
Як правило, факт настання страхового випадку при страхуванні професійна відповідальності визначається після рішення суду, що визначає розмір відповідальності страхувальника за заподіяння матеріального збитку клієнту.
Страховим випадком може визнаватися також факт встановлення відповідальності страхувальника за заподіяння збитку третім особам До судового врегулювання претензій, але за умови наявності незаперечних доказів нанесення збитку страхувальником. При цьому визнання обґрунтованості виникнення відповідальності страхувальника та Розміру збитку, що повинен бути відшкодований, провадиться за участю страховика або його представника — страхового агента.
Кожний вид страхування професійної відповідальності має певні особливості, що повинні враховуватися при укладанні угоди на здійснення. Так, аудитори, оцінювачі, нотаріуси, охоронці можуть здійснювати свою діяльність тільки за наявності ліцензії. В інших випадках вона не потрібна. У роботі з одного фаху можуть використовуватися різні стандарти, наприклад, у різних охоронних агентствах існують різні схеми; оцінювачі можуть скористатися різними методами і критеріями при оцінці майна; аудитори застосовують різні методи оцінки фінансового стану підприємств і, як правило, оформляють їх у трьох
варіантах аудиторського висновку—позитивному, негативному, із зауваженнями.
Необхідність укладання договору на страхування професійної відповідальності аудитора обумовлена тим, що, по-перше, ніхто не застрахований від помилок і недбалості при здійсненні професійних обов'язків, а збитки, завдані такими помилками, підлягають обов'язковому відшкодуванню, розмір же збитків може бути досить значним. Для фізичної особи, професійна відповідальність якої не застрахована, це може означати втрату усього власного майна. По-друге, багато клієнтів перед тим, як скористатися послугами аудитора, оцінювача або нотаріуса, хочуть знати, як і за рахунок яких коштів буде відшкодований збиток у випадку ненадійного виконання останніми своїх професійних обов'язків. Відомо, що фірми, які займаються аудиторською діяльністю, оцінкою, наданням ріелтерських послуг, приватні нотаріуси, лікарі, на відміну від страховиків не мають установлених чинним законодавством резервних фондів та інших джерел, що дозволили б компенсувати завданий збиток.
Угодами на страхування професійної відповідальності фірма не тільки зберігає старих клієнтів, але й залучає нових, зокрема підприємства з іноземним капіталом. Це обумовлено тим, що в більшості розвитих країн, у тому числі Європейського Союзу, страхування професійної відповідальності є обов'язковим.
Об'єктом страхування аудитора є інтереси, пов'язані з його обов'язком відшкодувати збиток, завданий третім особам при здійсненні аудиторської діяльності.
Аудитор повинен:
— бути сертифікованим за умови успішного складання іспиту;
— надавати належним чином аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку та звітності замовника, їх достовірність, повноту, відповідність чинному законодавству і встановленим нормам;
— повідомляти власникам, уповноваженим ними особам, замовникам про виявлені під час проведення аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку і звітності;
— не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
— відповідати перед замовником за порушення умов договору;
— обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг. Досить складною проблемою я відсутність критеріїв, за якими фінансову звітність варто визнавати достовірною або недостовірною.
Види професійної відповідальності аудитора і форми вартісного вираження заподіяного збитку клієнта представлено втабл. 1.1.
Таблиця 10.1-Оцінка аудиторського ризику
Вид відповідальності
|
Форма вартісного вираження
|
Відповідальність за некваліфіковане проведення аудиту
|
Покриття витрат на повторну перевірку
|
Відповідальність за негативні для клієнта наслідки виконання рекомендацій аудитора
|
Покриття сум заподіяного матеріального збитку у випадку подання позову
|
Відповідальність за несвоєчасне виконання робіт, ар призвело до прострочення решти звітів і штрафних санкцій
|
Відшкодування суми штрафу
|
Відповідальність за стан бухгалтерського обліку і звітності, якщо аудитор сам веде облік замовника
|
Відшкодування суми заподіяного матеріального збитку відповідно до поданого позову адміністрацією клієнта і рішення суду
|
Відповідальність за збиток, заподіяний замовнику несанкціонованим розголошенням інформації
|
Відшкодування суми заподіяного матеріального збитку
|
Ризик аудиторської діяльності деякою мірою пов'язаний із можливостями допущення помилок внаслідок як випадку, так і неправильно обраних технічних та технологічних прийомів аудиту. Найчастіше помилки допускаються при перевірці даних бухгалтерського обліку, особливо первинного, під час проведення внутрішнього аудиту.
У цілому аудиторський ризик — це непевність аудитора в достовірності висновків про фінансову звітність.
Помилки аудитора можна кваліфікувати таким чином:
— випадкові помилки вибірки, причиною яких є механічна або технічна ненавмисність;
— систематичні (девіаційні), що є навмисним порушенням самої процедури перевірки.
Міжнародними нормативами аудиту передбачено класифікацію ризиків, яку наведено втабл.1.2.
Таблиця 1.2 Система аудиторських ризиків
Загальний аудиторський ризик |
||
Власний ризик
|
Ризик контролю
|
Ризик виявлення
|
Ризик виявлення факторів: - зовнішніх; - внутрішніх. о. -..- -
|
Ризик системи обліку:
|
Ризик: - тестового контролю; - аналітичного огляду.
|
Власний ризик — це всі ризики, пов'язані з підприємницькою діяльністю клієнта, що перебувають під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів і часто безпосередньо не пов'язані з контрагентами підприємця, а також із загальною організацією та структурою підприємства, господарсько-управлінської та професійно-штатної політики, кваліфікацією кадрів.
Ризик контролю — непевність у тому, що суттєва недостовірна інформація окремо або разом з іншою недостовірною інформацією
не буде виявлена або своєчасно попереджена системою внутрішнього контролю.
Ризик виявлення — це можливість виявлення суттєвих помилок при проведенні аудиторської перевірки у випадку неефективного тестового контролю й аналітичного огляду.
Аудиторський ризик не варто ототожнювати з загальним ризиком аудиторської фірми, хоча він е складовою частиною останнього. Оскільки аудиторська фірма ризикує загубити репутацію через низьку якість проведення аудиторських перевірок, даний ризик має більш фатальні наслідки, що виявляються у втраті ділового престижу, клієнтів, а іноді й у припиненні діяльності, позбавлення ліцензії.
Кожна аудиторська фірма повинна виробити власну методику визначення аудиторського ризику, виходячи з максимально допустимого його розміру (1—5%), підтвердженого закордонною практикою.
Для підвищення загальної ефективності аудиторських перевірок необхідно дотримуватися таких правил:
— не варто виключати можливість не виявлення помилок, неякісних вихідних даних;
— не можна пропускати навіть другорядної інформації при упорядкуванні висновків про фінансову звітність;
— притримуватися оптимального співвідношення між скороченням обсягу робіт та репрезентативним відбором досліджуваних матеріалів;
— визначити розмір та ціну неточності вибірок;
— робити цілеспрямований відбір документів у випадку наявності припущення про помилки в звітності;
— враховувати, що девіації не піддаються прогнозуванню, а це У свою чергу призводить до системних помилок при виконанні арифметичних дій над цифрами даних первинного обліку і звітності.
З викладеного можна зробити такі висновки:
— існує специфічний продукт страхування, споживачами якого є аудитори, бухгалтери, банкіри, фінансисти та ін.;
— виникає необхідність створення страхової компанії або товариства взаємного страхування, що будуть спеціалізуватися на цих страхових продуктах, обслуговувати зацікавлених фізичних та юридичних осіб;
— страхування цих специфічних ризиків дозволить значно знизити вартість аудиторських послуг.