6.2. Страхування майна підприємств від вогню та інших небезпек

Найпоширенішим видом страхування підприємницьких ризи­ків є страхування майна від вогню та інших небезпек.

Студент повинен знати, що це — один з найдавніших видів страхування, який має тривалу історію. Умови страхування шлі­фувалися протягом століть. У наш час існують стандартні умови вогневого страхування (як воно ще називається), які застосовую­ться страховиками різних країн світу.

Стандартний поліс вогневого страхування передбачає покрит­тя таких трьох ризиків, як пожежа, удар блискавки, вибух газу. Але існує так зване «розширене покриття», суть і значення якого студент повинен добре усвідомити.

Усвідомити треба і сутність розподілу майна підприємства для цілей страхування на чотири великі групи. Слід звернути ува­гу на різний підхід щодо оцінки вартості майна кожної групи, а звідси — визначення розміру страхового відшкодування.

Студент повинен розібратися, чим відрізняється поняття «стра­хова оцінка» і «страхова сума», що таке «недострахування», чим воно небажане, як його уникнути, чим небажане страхування на завищену страхову суму.

Необхідно чітко з'ясувати, від яких чинників залежить розмір страхового тарифу, як впливає на тариф група, до якої належить майно; перелік ризиків, на випадок яких забезпечується страхо­вий захист; термін дії договору; франшиза; фізичні характерис­тики об'єкта страхування і особливості виробничого процесу.

Термін дії договору, його початок і закінчення; порядок і строки сплати страхової премії за договором; права і обов'язки сторін; дії сторін при настанні страхового випадку; порядок і терміни сплати відшкодування; право суброгації — усі ці важливі моменти страхової угоди за даним видом страхування треба за­своїти досконально.

6.3. Страхування підприємств від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахова­ного майна

Логічним доповненням до вогневого страхування є страхування від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна. Воно широко розповсюджене на Заході. Одночасне страхування майна і втрат від перерв у вироб­ництві вважається вигідним як для підприємця, так і для страхо­вої компанії. Адже зазвичай ризики за обома цими договорами — одні й ті ж самі. Крім того, якщо обидва ці договори уклала одна страхова компанія, то вона зацікавлена якнайшвидше відновити застраховане майно аби уникнути значних страхових виплат у зв'язку з компенсацією страхувальникові втрат від перерви у виробництві.

Вивчаючи специфіку страхування від перерв у виробництві, треба звернути увагу на обсяг відповідальності за договором. Він може бути дещо ширший, ніж в страхуванні майна від вогню. Слід зауважити, що об'єктом страхування тут є фінансові втрати від перерви у виробництві (внаслідок матеріальних збитків від страхової події із застрахованим майном страхувальника), які включають:

1) поточні витрати страхувальника по продовженню госпо­дарської діяльності в період вимушеної перерви у виробництві;

2) втрати прибутку від вимушеної перерви у виробництві.

Договором можуть покриватися як поточні витрати і втраче­ний прибуток разом, так і кожна з фінансових втрат окремо. Але треба звернути увагу на випадки, коли страхувальники не мають права претендувати на страхове покриття втрат прибутку. Також уваги потребує вивчення складу витрат, що вважаються поточ­ними, і витрат, що за будь-яких умов поточними не вважаються і не відшкодовуються.

Виходячи з обраного об'єкта страхування встановлюється стра­хова сума, у відсотках до якої обчислюється страхова премія. Розмір премії здебільшого встановлюється індивідуально для кожного страхувальника з урахуванням особливості його госпо­дарської діяльності. Термін дії договору співпадає із терміном дії договору вогневого страхування.

Суттєвою особливістю цього виду страхування є те, що розмір збитків тут багато в чому залежить від терміну перерви у вироб­ництві. Тому дуже важливим є визначення тривалості відпові­дальності страховика.

Треба зауважити, що відповідальність страховика, як правило, настає не відразу. Зазвичай умови страхування передбачають встановлення межі, починаючи з якої виникає така відповідальність.

У разі настання матеріального збитку, який призвів до перерви у виробництві, розмір страхового відшкодування визначається на основі розміру поточних витрат щодо здійснення застрахованої діяльності і прибутку, отриманого страхувальником від цієї діяльності за період, який дорівнює 12 місяцям до дати на­стання матеріального збитку.

Дії сторін при настанні страхового випадку аналогічні діям при страхуванні майна підприємств від вогню та інших небезпек.