12.2. Страхування повітряних суден, умови страхування.

Як вже було зазначено, авіаційне страхування охоплює широ­ке коло специфічних ризиків, які виникають в результаті експлу­атації засобів повітряного транспорту, але лідером серед бага­тьох видів авіаційного страхування, безперечно, виступає страху­вання авіасуден (каско). Цей вид страхування може бути прове­дений як в обов'язковій, так і в добровільній формах.

Починати розгляд страхування авіасуден (каско), як і будь-який інший вид страхування, треба з визначення суб'єктів страхування.

Власник повітряного судна (ПС), якщо він не перевізник (ПКУ, ст. 59), зобов'язує авіаексплуатанта застрахувати повітряне судно, що, звичайно, обумовлюється в угоді на оренду чи спі­льну експлуатацію.

З'ясовуючи об'єкт страхування, студенту слід звернути увагу, що ним виступає не лише авіатранспортний засіб, а й запасні час­тини з усіма видами спеціального обладнання, яке знаходиться на борту, але при умові, що обладнання, запасні частини і т. ін. пов'язані із забезпеченням польотів.

Важливим моментом при укладенні договору страхування авіаційного судна є визначення розміру страхової суми. Страхова сума встановлюється в межах балансової вартості повітряного судна або вартості реновації, тобто суми, за яку можна купити таке саме нове повітряне судно.

Далі студенту треба скласти чітку уяву про обсяг відповідаль­ності страховика. Більш поширеними страховими випадками, по яких страховик зобов'язаний відшкодувати збитки, є такі:

• повна загибель повітряного судна в результаті авіаційної ка­тастрофи;

• зникнення повітряного судна без вісті, коли про нього нічо­го не відомо протягом 60 діб з моменту вильоту;

• пошкодження повітряного судна в результаті падіння косміч­них об'єктів і метеоритів і т. ін.

І це далеко не повний перелік страхових випадків, на що доці­льно звернути увагу.

Страхування повітряних суден може здійснюватись в кількох варіантах за вибором страхувальника: наприклад, варіант І — тільки «від повної загибелі»; варіант II — «від загибелі і пошко­джень». '

Необхідно зосередити увагу на ризиках, які будуть по­криватись страховою компанією згідно з кожним варіантом стра­хування.

Під час вивчення цього виду страхування важливо засвоїти, що ризики, які підлягають страхуванню, охоплюють період: по­льоту, вирулювання, буксирування, стоянки. Такий розподіл пов'язаний з різними рівнями франшиз, що використовуються на кожному з цих етапів.

Взагалі кожний поліс страхування каско передбачає встанов­лення франшизи за видами ризиків.

Під час укладення договору ставки премії по страхуванню ка­ско розраховуються різними методами: за кожну годину польоту — у фіксованій сумі; за кожний політ — у фіксованій сумі; у відсот­ках від вартості майна. Студенту треба взяти до уваги, де саме і коли використовується той чи інший метод розрахунку ставок

премій. Ставки премій по страхуванню авіакаско змінюються в широких межах, тому слід з'ясувати, від яких факторів залежить їх розмір.

При укладенні договору встановлюється строк страхування, а також початок і закінчення відповідальності страховика перед страхувальником. Концептуальними моментами є визначення дій, обов'язків сторін при настанні страхової події, порядку визна­чення розміру збитку і страхового відшкодування.

Страхова компанія не бере на себе відповідальність за всі іс­нуючі ризики. З відповідальності страховика, наприклад, виклю­чаються збитки:

• коли повітряне судно використовується у протизаконних ці­лях або не за призначенням, яке вказане в договорі страхування;

• коли повітряне судно знаходиться поза географічними ме­жами, вказаними в договорі страхування, якщо це тільки не було викликане надзвичайними ситуаціями.

Необхідно звернути увагу на інші винятки, розібрати­ся в них.

Враховуючи наведений вище детальний розгляд страхування авіасуден, студенту в такому ж ракурсі потрібно розглянути інші види авіаційного страхування.