3. Спеціальні урядові фонди.

Спеціальні фонди (фундації) – важлива ланка фінансової системи Німеччини. За об'ємом ці фундації стоять на другому місці після державного бюджету країни. Головне місце серед них займає Фундація соціального страхування, яка складається з великого числа автономних фундацій, що охоплюють окремі види страхування, – це фундації страхування по тимчасовій непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків.

Загальною для всіх фундацій соціального страхування є система мобілізації доходів. Кошти фундацій утворюються за рахунок трьох джерел: обов'язкових відрахувань, внесків підприємців і державних субсидій з федерального бюджету. Найбільшу частку становлять відрахування підприємців (80%).

Фундації соціального страхування здійснюють страхування від нещасних випадків, страхування на випадок хвороби, пенсійне страхування робітників і службовців, пенсійне страхування осіб, що не працюють за наймом.

Найзначнішими, окрім податків, є внески на соціальне страхування. Ці внески с фінансово-економічною основою колективної підтримки на випадок старості, хвороби і кризи. Згідно з основним законом Федерація має конкуруючу законодавчу компетенцію в галузі соціального страхування, включаючи страхування по безробіттю. Це право регулювання спеціальної грошової фундації для покриття соціальних потреб використовується також для фінансування соціального страхування, тобто для введення податків по соціальному страхуванню. Соціальна допомога та інші види соціальних послуг, що надаються державою, фінансуються за рахунок податків, тобто всього суспільства, і в масштабі всього суспільства – за рахунок державного бюджету.

Внески держави у фонд страхування через хворобу і від нещасливих випадків складають менш 1%. Державні дотації у фонд пенсійного страхування робітників складають біля 14% цього фонду.

У фінансову систему країни входять позабюджетні фундації, що знаходяться у розпорядженні центрального уряду: Фундація вирівнювання тягаря війни, Фундація розвитку європейської економіки та інші цільові фундації. Кошти інших спеціальних фундацій ФРН можуть бути використані урядом для надання допомоги приватному господарству в періоди економічних труднощів.

Система пенсійного забезпечення Німеччини побудована на двох принципах фінансового забезпечення громадян в старості: перерозподільному і накопичувальному. З 1990-х років пенсійна система реформується шляхом введення накопичувальної частини. Щоб не допустити бідності в старості, вводяться базисні (мінімальні) пенсії, що фінансуються з податкових надходжень. Індексуватися залежно від динаміки заробітної плати пенсії не будуть. Пенсійна реформа продовжиться до 2030 року, вона не носить революційного характеру, але пенсійна система піддається серйозній трансформації.

Страхування і виплати по безробіттю здійснюються федеральним відомством зайнятості. Страхові відрахування обов'язкові для робочих і службовців незалежно від їх доходів. Безробітні одержують допомогу, яка залежить від загального трудового стажу, розмірів останньої заробітної плати, віку, наявності дітей. Безробітні, «зняті» із страхування по безробіттю, тобто що вже втратили право на допомогу, одержують виплату по безробіттю. Розмір виплати для безробітних, що мають дітей, – 58%, для безробітних без дітей – 56% від колишніх доходів.

Фонд вирівнювання тягарю війни був створений з метою «надання допомоги населенню, що постраждало від війни». Засоби фонду складають внески підприємців у розмірі 2-3% оцінної вартості майна. Внески включаються в ціну продукції, тобто перекладаються на споживачів. Фонд поповнюється дотаціями з федерального і місцевих бюджетів, а також виручкою від емісії позик.

Фонд європейської програми відновлення був створений у Німеччині у зв'язку з введенням після другої світової війни американського "Плану Маршалла". У фонд відраховувалися кошти з еквівалентних рахунків, що утворюються при реалізації товарів, що поставляються по цьому плану. Кошти з цього фонду направляються на видачу середньострокових і довгострокових кредитів по пільговому відсотку, надання гарантій по позичках приватному сектору. Частина коштів з цього фонду йде на надання "допомоги" країнам, що розвиваються. Кошторис витрат і прибутків цього фонду складається щорічно і підлягає обов'язковому ствердженню і розгляду парламентом.

До інших спеціальних фондів Німеччини можна віднести фонд вирівнювання кон'юнктури, що створюється з відрахувань усіх видів бюджетів. Кошти цих фондів можуть бути використані урядом для надання допомоги приватнокапіталістичному господарству в періоди економічних труднощів.