Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
politologiya_teoriya.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
549.89 Кб
Скачать

119. Назвіть основні напрями і пріоритетні функції зовнішньої політики України.

Зовнішня діяльність будь-якої держави спрямована на реалізацію її національних інтересів. Зокрема, що стосується України, то в ст. 18 її Конституції сказано: „Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права”.

Головними напрямами зовнішньополітичної діяльності України документ «Основні напрямки зовнішньої політики України», прийнятий Верховною Радою 2 липня 1993р., визначає: розвиток двосторонніх міждержавних відносин; розширення участі в Європейському регіональному співробітництві; співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав; участь в ООН та інших міжнародних організаціях.

Пріоритетними функціями зовнішньополітичної діяльності України є : зміцнення національної безпеки; створення умов, необхідних для нормального функціонування національної економіки; сприяння науково-технічному прогресу, розвитку освіти й культури; участь у розв’язанні глобальних проблем сучасності; інформаційна діяльність; зв’язки з українською діаспорою.

120. Дайте визначення міжнародних відносин та назвіть їхні особливості.

Міжнародні відносини визначаються як система політичних, економічних, військових, правових, культурних та інших зв’язків і відносин між народами, державами, групами держав, провідними соціальними, економічними та політичними силами й організаціями, що діють на світовій арені.

Міжнародні відносини виступають специфічним видом суспільних відносин. Як і суспільні відносини в цілому, вони є відносинами між людьми; в них чітко вирізняються економічний, соціальний, політичний і духовно-культурний аспекти. Водночас міжнародні відносини характеризуються низкою особливостей. Це, по-перше, їх невладний характер. У відносинах між державами владні відносини як відносини панування і підкорення є не правилом, а відхиленням від нього. Тут має бути рівність партнерів під кутом зору міжнародного права. Це відносини конкуренції, суперництва або співробітництва і лише як виняток – панування й підкорення.

По-друге, система міжнародних відносин має децентралізований характер. Тут немає загальнодержавного центру прийняття рішень, діяльність якого ґрунтувалася б на пануванні та підкоренні.

По-третє, основним засобом розв’язання суперечностей в міжнародних відносинах є консенсус – прийняття рішень на міжнародних конференціях, нарадах та в міжнародних організаціях на основі спільної угоди учасників без проведення формального голосування, якщо проти нього не виступає жоден з учасників.

По-четверте, в міжнародних відносинах більшу, ніж у внутрішніх, роль відіграє суб’єктивний чинник, особливо діяльність керівників держав і міжнародних організацій, у розв’язанні наявних суперечностей.

121. Назвіть особливості та функції міжнародних організацій.

До міжнародні організації належать міжнародні організації глобального й регіонального масштабу, міжурядові й неурядові організації, інтеграційні угруповання і воєнно-політичні блоки.

Міжнародні організації як об’єднання держав характеризуються такими загальними ознаками: договірна основа утворення; наявність певних цілей; організаційна структура; самостійні права та обов’язки; утворення згідно з міжнародним правом. Своєрідність їх як суб’єктів міжнародного права виявляється у відсутності суверенітету та необхідності володіння територією й населенням і здійснення територіального верховенства, оскільки вони мають договірне погодження і є результатом узгодженості волі суверенних держав - ініціаторів створення міжнародних організацій.

До основних функцій міжнародних організацій можна віднести наступні : регулюючу (регулюють цілу низку проблем: атомних, енергетичних, метеорологічних, охорони здоров’я тощо); розподільчу (розподіл дефіцитних ресурсів серед країн, які їх потребують); забезпечення миру і створення системи колективної безпеки; наднаціональні політичні функції (застосування сили щодо держав – членів таких міжнародних організацій).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]