- •1. Вкажіть основні віхи становлення політології як науки і навчальної дисципліни
- •Поясніть, в чому полягає відмінність політології як науки від політології як навчальної дисципліни.
- •3. Назвіть ключові політичні ідеї Марсилія Падуанського
- •Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї мислителів Реформації (м. Лютер, м. Мюнцер).
- •5. Чому мислителя епохи Відродження н. Макіавеллі вважають основоположником політичної науки Нового часу?
- •6. З’ясуйте сутність теорії державного суверенітету ж. Бодена.
- •З’ясуйте сутність теорії розподілу влади ш. Монтеск’є
- •8. З’ясуйте сутність теорії народного суверенітету ж.-ж. Руссо
- •9. Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї т. Джефферсона
- •Назвіть ключові ідеї марксистської політичної теорії.
- •Які основні суспільно-політичні ідеї знайшли своє відображення у “Повчанні” Володимира Мономаха?
- •Назвіть представників та провідні ідеї ліберального напряму української політичної думки другої половини хіх – першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї націонал-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Зазначте представників та базові ідеї народно-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї консервативного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та провідні ідеї націоналістичного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •17. Ким була представлена та якими провідними ідеями характеризувалась націонал-комуністична течія в українській політичній думці першої половини хх ст.
- •18. З’ясуйте суть концепції “всебічного визволення” в. Винниченка.
- •19. Якими особливостями характеризувалась суспільно-політична думка підрадянської України у 1960 – 1980-х рр.
- •20. З’ясуйте суть марксистського та немарксистського підходів щодо історичного періоду виникнення політики як суспільного явища.
- •З’ясуйте сутність консенсусного та конфліктологічного розуміння політики.
- •22. Розкрийте зміст теологічного, натуралістичного і соціального підходів пояснення політики.
- •23. Назвіть та поясніть функції політики.
- •24. Поясніть, що означають такі властивості політики, як: універсальність, інклюзивність, атрибутивність.
- •25. Що означають та за якою ознакою виокремлюються такі групи суб’єктів політики, як: соціальні, інституціональні та функціональні?
- •З’ясуйте суть функціоналістської та конфліктологічної парадигм мислення щодо розуміння місця конфліктів у житті суспільства.
- •Які існують типології політичних конфліктів у сучасній науковій літературі?
- •Дайте визначення політичної діяльності, поясніть, які виокремлюють в ній аспекти та рівні.
- •Що представляють собою нижчий та вищий рівні політичної діяльності? Наведіть приклади їх форм.
- •Дайте визначення політичної поведінки та здійсніть її типологію за м.Вебером та г.Алмондом.
- •Дайте визначення політичної влади та вкажіть її функції.
- •З’ясуйте сутність біологічного, антропологічного та політологічного підходів до розуміння влади.
- •Назвіть та поясніть особливості політичної влади.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте утилітарні, примусові (силові) і нормативні ресурси
- •Поясніть форми здійснення політичної влади: панування, керівництво, управління, контроль.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте економічні, соціальні, духовно-інформаційні ресурси
- •Дайте визначення політичної системи суспільства та назвіть її складові елементи
- •39. Що таке політична система суспільства і які функції вона виконує?
- •З’ясуйте суть підходів д.Істона і г.Алмонда до розуміння політичної системи суспільства.
- •Здійсніть порівняльну характеристику громадських організацій, рухів і політичних партій.
- •Назвіть та поясніть закономірності функціонування політичної системи суспільства.
- •Які існують типології політичних систем в сучасній науковій літературі?
- •Назвіть основні напрями формування і вдосконалення політичної системи України.
- •В чому полягає суть реформи політичної системи України?
- •Дайте визначення держави як політичного інституту, назвіть і поясніть її істотні ознаки
- •Що таке парламент, які його функції у суспільстві та як він співвідноситься з явищем парламентаризму?
- •Дайте визначення понять: форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим.
- •Охарактеризуйте абсолютну монархію як форму державного правління.
- •Дайте характеристику конституційної монархії як форми правління, її різновидів – дуалістичної та парламентської монархій.
- •Дайте характеристику президентської форми республіканського правління.
- •Охарактеризуйте парламентську форму правління.
- •Що представляє собою така форма державного устрою як федерація?
- •Назвіть сутнісні ознаки конфедерації.
- •Вкажіть, якою є Україна з точки зору форми правління, форми устрою, політичного режиму.
- •Зазначте спільні і відмінні риси тоталітарного і авторитарного політичних режимів.
- •Якими ознаками характеризується демократичний політичний режим?
- •61. Що таке пряма і представницька демократія?
- •62. Дайте визначення правової держави і назвіть її основні принципи.
- •63. Поясніть, як співвідносяться між собою принципи правової і соціальної держави.
- •64. Що таке соціальна держава, на чому вона грунтується та що забезпечує?
- •65. Назвіть ознаки та інститути громадянського суспільства.
- •66. Назвіть особливості та проблеми формування громадянського суспільства в Україні.
- •Дайте визначення політичної партії, назвіть її базові параметри.
- •Коли історично виникли масові партії (партії сучасного типу) і які основні чинники сприяли цьому?
- •Які причини виникнення політичних партій і які функції виконують ці політичні інститути?
- •Що представляють собою кадрові, масові та непрямі партії, за м.Дюверже?
- •Які типології політичних партій існують в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте політичні партії України за ідеологічним спрямуванням.
- •Що прийнято розуміти під партійною системою, які типи партійних систем розрізняють, за Дж.Сарторі?
- •З’ясуйте зміст однопартійної, гегемоністської систем та партійної системи домінування.
- •З’ясуйте зміст двопартійної системи, систем обмеженого і поляризованого плюралізму та атомізованої партійної системи.
- •Що таке вибори, які виокремлюють види виборів, які найважливіші принципи лежать в основі виборчих кампаній?
- •З’ясуйте суть мажоритарної виборчої системи, її різновидів.
- •Що представляє собою пропорційна виборча система та її різновиди?
- •В чому полягає суть змішаної виборчої системи?
- •Назвіть переваги і недоліки з точки зору демократичності мажоритарної і пропорційної виборчих систем.
- •Сформулюйте “три соціологічні закони” взаємодії виборчих і партійних систем, за м.Дюверже.
- •Назвіть найоптимальніші варіанти поєднання основних форм державного правління (президентської і парламентської) та основних типів виборчих систем (мажоритарної і пропорційної).
- •Назвіть та поясніть концепції політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її основні елементи.
- •Які типології політичних культур поширені в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте патріархальний, підданський та активістський типи політичної культури, за г.Алмондом і с.Вербою.
- •Назвіть особливості громадянської політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її функції.
- •З’ясуйте суть процесу політичної соціалізації та його функцій.
- •Поясніть зміст фаз політичної соціалізації: політичної адаптації та інтеріоризації.
- •Назвіть особливості сучасної політичної культури в Україні.
- •Які бачаться основні завдання по формуванню демократичної політичної культури в Україні?
- •Назвіть та поясніть сучасні концепції еліт.
- •Здійсніть типології політичних еліт, які поширені в сучасній науковій літературі.
- •Охарактеризуйте закриту та відкриту політичні еліти.
- •Назвіть та поясніть функції політичної еліти.
- •Дайте характеристику антерпренерської системи відбору еліт та системи гільдій.
- •Що таке бюрократія? Вкажіть, які типи бюрократії виділяв м. Вебер.
- •Назвіть та поясніть концепції витоків політичного лідерства.
- •101. Дайте визначення політичного лідера. Здійсніть порівняльну характеристику політичного лідера та керівника.
- •102. Які типології політичних лідерів поширені в сучасній науковій літературі?
- •103. Дайте характеристику цезаристського, плутократичного, популістського, професійного типів політичного лідера.
- •104. Охарактеризуйте авторитарний і демократичний стилі політичного лідерства.
- •105. Охарактеризуйте буденний (емпіричний) і теоретичний рівні політичної свідомості.
- •106. Дайте визначення політичної ідеології, назвіть її риси і функції.
- •107. З’ясуйте зміст концепцій деідеологізації і реідеологізації суспільного життя.
- •108. Що таке політичний екстремізм як ідейно-політична течія і які виокремлють його різновиди?
- •109. Покажіть, як здійснюється взаємовплив різних політичних ідеологій: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціал-демократизму, фашизму, анархізму.
- •110. Здійсніть порівняльний аналіз комуністичної і соціал-демократичної ідеологій.
- •111. Дайте визначення зовнішньої політики та назвіть її особливості.
- •112. Дайте визначення зовнішньої політики, назвіть її функції та засоби здійснення.
- •113. Що представляє собою державна сила країни на міжнародній арені і якими факторами вона визначається?
- •114. Що таке національні інтереси, які виокремлюють їх різновиди?
- •115. Що представляє собою національна безпека, її об’єкти та виміри?
- •116. З’ясуйте суть економічної, політичної, військової та інформаційної національної безпеки.
- •117. Назвіть основні цілі, принципи і форми здійснення міжнародної політики.
- •118. Дайте визначення міжнародної і зовнішньої політики, назвіть їхніх суб’єктів.
- •119. Назвіть основні напрями і пріоритетні функції зовнішньої політики України.
- •120. Дайте визначення міжнародних відносин та назвіть їхні особливості.
- •121. Назвіть особливості та функції міжнародних організацій.
- •122. Дайте визначення глобальних проблем сучасності, назвіть критерії їх виокремлення та основні групи.
110. Здійсніть порівняльний аналіз комуністичної і соціал-демократичної ідеологій.
Комунізм і соціал-демократизм як різновид соціалізму виходять з одного теоретичного джерела – класичного марксизму. Нагадаємо, що у вченні К.Маркса про нове суспільство виділяються дві сторони: теоретична і політична. Перша аналізує суть комунізму як безкласового, породженого розвитком природно-історичного процесу суспільства, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва, з надзвичайно високим рівнем розвитку продуктивних сил і людської свідомості. Політична сторона вчення марксизму присвячена артикуляції, вираженню інтересів робітничого класу і обґрунтуванню політичних засобів їх реалізації так, як це бачилось класиками в середині ХІХ ст. Економічна та соціально-політична практика комуністичних партій здійснювалась через масове насильство, повну заборону приватної власності, ринкових відносин, політичної та духовної опозиції. В результаті в суспільній свідомості соціалізм (від. лат.socialis- суспільний) почав ототожнюватись з образом авторитарної командно-бюрократичної суспільної системи. Як суспільний лад соціалізм протиставив себе свободі й демократії.
Інша, соціал-демократична концепція соціалізму, визначає його як суспільний лад, що досягається не революційною ліквідацією капіталізму, а його реформуванням із збереженням приватної власності, забезпеченням росту середнього класу і соціального партнерства, досягненням значно вищого рівня соціальної рівності й справедливості.
Обидва рухи – комуністичний та соціал-демократичний, - говорячи в загальному плані, відрізняються один від одного не за своїми уявленнями про суспільний ідеал (бачили суспільство більш справедливим і солідарним, з покращенням життя трудящих мас), а за способами його реалізації: перший тяжів до соціальної революції та безпосереднього переходу до соціалізму, другий – до соціальних реформ та поступового руху до нового суспільства. В цьому і заключається суть основної альтернативи, що склалась у світовому робітничому русі ще на рубежі двох останніх століть.
111. Дайте визначення зовнішньої політики та назвіть її особливості.
Зовнішньополітична діяльність держави як комплекс дій, спрямованих на забезпечення її національних інтересів в міжнародних відносинах. Саме національні держави виступають головними суб’єктами міжнародної взаємодії.
Зовнішня політика держави має ряд особливостей. Перша особливість полягає передусім у тому, що вона не має владного характеру. Якщо внутрішня політика є діяльністю щодо здійснення влади, то суб’єктами та об’єктами зовнішньої політики виступають держави як суверенні утворення, жодне з яких не повинно нав’язувати свою волю іншому.
Другою особливістю зовнішньої політики є її зумовленість певним етапом розвитку міжнародних відносин і конкретною ситуацією на міжнародній арені. Цілі зовнішньої політики мають здійснюватись з урахуванням дій і цілей інших суверенних держав. Внутрішня ж політика має відносну автономію стосовно зовнішніх чинників.
Третьою особливістю зовнішньої політики є її залежність не тільки від держави, що її здійснює, а й від ступеня погодженості або конфлікту інтересів даної держави з інтересами та устремліннями інших держав.
Нарешті, четверта особливість полягає в тому, що зовнішня політика має власне інституціональне забезпечення : міністерство закордонних справ з мережею закордонних дипломатичних представництв, органи зовнішньої розвідки, міністерства зовнішньої торгівлі чи зовнішньоекономічної діяльності тощо.