Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
politologiya_teoriya.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
549.89 Кб
Скачать
  1. Здійсніть типології політичних еліт, які поширені в сучасній науковій літературі.

За місцем у політичній системі (В.Паретто) - правляча і неправляча (контреліта). До правлячої еліти належать усі ті, хто прямо чи опосередковано бере участь в управлінні суспільством, а до контреліти – такі особи, які наділені характерними для еліти якостями, але внаслідок свого соціального статусу чи різних перешкод не мають доступу до управління.

Залежно від стилю правління В.Парето виокремлював елітулевів” (до неї належать консервативно налаштовані прихильники силових методів правління, які виступають проти радикальних суспільних змін) та еліту лисів” (люди динамічні, майстри обману й політичних комбінацій, прихильники радикальних перетворень у суспільстві, які під час їх здійснення спираються не на силу, а на переконання).

За часом і засобами утвердження панування політичні еліти поділяються на традиційні й сучасні. Влада перших спирається на традиційні цінності: звичаї, традиції, знатність походження, власність на землю, військова доблесть тощо. Влада ж сучасних еліт базується на сучасних цінностях (капітал, освіченість, професійні досягнення тощо).

Близьким до цієї типології є поділ еліт залежно від основи їх формування на еліту крові (характерна для доіндустріального суспільства), еліту власності (для індустріального суспільства) та еліту інтелектуальної продуктивності (для суспільства постіндустріального)(за К. Мангеймом)

Сучасні еліти за обсягом владних повноважень поділяються на вищі, середні та адміністративні.

За способом формування розрізняють відкриту й закриту політичні еліти.

Залежно від масштабів діяльності політичні еліти поділяються на загальнонаціональну й регіональні.

  1. Охарактеризуйте закриту та відкриту політичні еліти.

За способом формування розрізняють відкриту й закриту політичні еліти. Відкрита еліта (істеблішмент) характерна головним чином для демократичних політичних режимів. Основними її характеристиками можна назвати:

за формування еліти допускається спонтанний приплив нових членів, при цьому піддається остракізмові порушення встановлених правил;

вирішальним критерієм добору еліти є особисті якості, досягнення у сфері діяльності претендента, значна популярність;

спосіб підбору – конкурсний;

основними посадовими вимогами є компетентність, професіоналізм, ініціативність;

вивчається громадською думкою, є чутливою до її оцінок.

Закрита політична еліта (номенклатура) має такі ознаки:

виключає спонтанність формування;

головним критерієм добору є відданість вождеві, партії тощо з урахуванням особистих якостей;

спосіб добору – кадрова політика партії та влади;

закрита для вивчення, байдужа до громадської думки.

  1. Назвіть та поясніть функції політичної еліти.

Політична еліта виконує у суспільстві багатоманітні функції, які тісно переплітаються з тими, що виконують політична система суспільства в цілому, її підсистеми та окремі інститути.

функція політичного цілепокладання означає розробку стратегії і тактики розвитку суспільства, визначення політичної програми дій. Може бути повною мірою реалізована лише на вищому рівні політичної еліти (главою держави, парламентаріями, міністрами) з використанням фахівців і результатів наукових досліджень;

інтегративна функція полягає в забезпеченні цілісності і єдності суспільства, зокрема, згуртуванні різних верств населення, гармонізації іх соціальних інтересів, досягненні суспільного консенсусу тощо;

регулятивна функція проявляється в тому, що політична еліта виконує основний обсяг роботи щодо прийняття політичних рішень, спрямованих на регулювання суспільних відносин, розв’язання назрілих суспільних проблем і завдань;

мобілізаційна (організаторська) функція полягає в необхідності мобілізації мас для виконання прийнятих рішень і поставлених завдань, практичного здійснення визначеного політичного курсу;

функція вираження і представництво в політичній системі соціальних інтересів, яка на інституціональному рівні найголовніше проявляється в діяльності політичних партій і груп інтересів, а на персоналізованому – в політичному лідерстві;

комунікативна функція означає те, що через політичну еліту реалізуються зв’язки між багатоманітними соціальними й політичними спільностями, в результаті чого відбувається досягнення взаємоприйнятних рішень.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]