- •1. Вкажіть основні віхи становлення політології як науки і навчальної дисципліни
- •Поясніть, в чому полягає відмінність політології як науки від політології як навчальної дисципліни.
- •3. Назвіть ключові політичні ідеї Марсилія Падуанського
- •Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї мислителів Реформації (м. Лютер, м. Мюнцер).
- •5. Чому мислителя епохи Відродження н. Макіавеллі вважають основоположником політичної науки Нового часу?
- •6. З’ясуйте сутність теорії державного суверенітету ж. Бодена.
- •З’ясуйте сутність теорії розподілу влади ш. Монтеск’є
- •8. З’ясуйте сутність теорії народного суверенітету ж.-ж. Руссо
- •9. Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї т. Джефферсона
- •Назвіть ключові ідеї марксистської політичної теорії.
- •Які основні суспільно-політичні ідеї знайшли своє відображення у “Повчанні” Володимира Мономаха?
- •Назвіть представників та провідні ідеї ліберального напряму української політичної думки другої половини хіх – першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї націонал-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Зазначте представників та базові ідеї народно-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї консервативного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та провідні ідеї націоналістичного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •17. Ким була представлена та якими провідними ідеями характеризувалась націонал-комуністична течія в українській політичній думці першої половини хх ст.
- •18. З’ясуйте суть концепції “всебічного визволення” в. Винниченка.
- •19. Якими особливостями характеризувалась суспільно-політична думка підрадянської України у 1960 – 1980-х рр.
- •20. З’ясуйте суть марксистського та немарксистського підходів щодо історичного періоду виникнення політики як суспільного явища.
- •З’ясуйте сутність консенсусного та конфліктологічного розуміння політики.
- •22. Розкрийте зміст теологічного, натуралістичного і соціального підходів пояснення політики.
- •23. Назвіть та поясніть функції політики.
- •24. Поясніть, що означають такі властивості політики, як: універсальність, інклюзивність, атрибутивність.
- •25. Що означають та за якою ознакою виокремлюються такі групи суб’єктів політики, як: соціальні, інституціональні та функціональні?
- •З’ясуйте суть функціоналістської та конфліктологічної парадигм мислення щодо розуміння місця конфліктів у житті суспільства.
- •Які існують типології політичних конфліктів у сучасній науковій літературі?
- •Дайте визначення політичної діяльності, поясніть, які виокремлюють в ній аспекти та рівні.
- •Що представляють собою нижчий та вищий рівні політичної діяльності? Наведіть приклади їх форм.
- •Дайте визначення політичної поведінки та здійсніть її типологію за м.Вебером та г.Алмондом.
- •Дайте визначення політичної влади та вкажіть її функції.
- •З’ясуйте сутність біологічного, антропологічного та політологічного підходів до розуміння влади.
- •Назвіть та поясніть особливості політичної влади.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте утилітарні, примусові (силові) і нормативні ресурси
- •Поясніть форми здійснення політичної влади: панування, керівництво, управління, контроль.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте економічні, соціальні, духовно-інформаційні ресурси
- •Дайте визначення політичної системи суспільства та назвіть її складові елементи
- •39. Що таке політична система суспільства і які функції вона виконує?
- •З’ясуйте суть підходів д.Істона і г.Алмонда до розуміння політичної системи суспільства.
- •Здійсніть порівняльну характеристику громадських організацій, рухів і політичних партій.
- •Назвіть та поясніть закономірності функціонування політичної системи суспільства.
- •Які існують типології політичних систем в сучасній науковій літературі?
- •Назвіть основні напрями формування і вдосконалення політичної системи України.
- •В чому полягає суть реформи політичної системи України?
- •Дайте визначення держави як політичного інституту, назвіть і поясніть її істотні ознаки
- •Що таке парламент, які його функції у суспільстві та як він співвідноситься з явищем парламентаризму?
- •Дайте визначення понять: форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим.
- •Охарактеризуйте абсолютну монархію як форму державного правління.
- •Дайте характеристику конституційної монархії як форми правління, її різновидів – дуалістичної та парламентської монархій.
- •Дайте характеристику президентської форми республіканського правління.
- •Охарактеризуйте парламентську форму правління.
- •Що представляє собою така форма державного устрою як федерація?
- •Назвіть сутнісні ознаки конфедерації.
- •Вкажіть, якою є Україна з точки зору форми правління, форми устрою, політичного режиму.
- •Зазначте спільні і відмінні риси тоталітарного і авторитарного політичних режимів.
- •Якими ознаками характеризується демократичний політичний режим?
- •61. Що таке пряма і представницька демократія?
- •62. Дайте визначення правової держави і назвіть її основні принципи.
- •63. Поясніть, як співвідносяться між собою принципи правової і соціальної держави.
- •64. Що таке соціальна держава, на чому вона грунтується та що забезпечує?
- •65. Назвіть ознаки та інститути громадянського суспільства.
- •66. Назвіть особливості та проблеми формування громадянського суспільства в Україні.
- •Дайте визначення політичної партії, назвіть її базові параметри.
- •Коли історично виникли масові партії (партії сучасного типу) і які основні чинники сприяли цьому?
- •Які причини виникнення політичних партій і які функції виконують ці політичні інститути?
- •Що представляють собою кадрові, масові та непрямі партії, за м.Дюверже?
- •Які типології політичних партій існують в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте політичні партії України за ідеологічним спрямуванням.
- •Що прийнято розуміти під партійною системою, які типи партійних систем розрізняють, за Дж.Сарторі?
- •З’ясуйте зміст однопартійної, гегемоністської систем та партійної системи домінування.
- •З’ясуйте зміст двопартійної системи, систем обмеженого і поляризованого плюралізму та атомізованої партійної системи.
- •Що таке вибори, які виокремлюють види виборів, які найважливіші принципи лежать в основі виборчих кампаній?
- •З’ясуйте суть мажоритарної виборчої системи, її різновидів.
- •Що представляє собою пропорційна виборча система та її різновиди?
- •В чому полягає суть змішаної виборчої системи?
- •Назвіть переваги і недоліки з точки зору демократичності мажоритарної і пропорційної виборчих систем.
- •Сформулюйте “три соціологічні закони” взаємодії виборчих і партійних систем, за м.Дюверже.
- •Назвіть найоптимальніші варіанти поєднання основних форм державного правління (президентської і парламентської) та основних типів виборчих систем (мажоритарної і пропорційної).
- •Назвіть та поясніть концепції політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її основні елементи.
- •Які типології політичних культур поширені в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте патріархальний, підданський та активістський типи політичної культури, за г.Алмондом і с.Вербою.
- •Назвіть особливості громадянської політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її функції.
- •З’ясуйте суть процесу політичної соціалізації та його функцій.
- •Поясніть зміст фаз політичної соціалізації: політичної адаптації та інтеріоризації.
- •Назвіть особливості сучасної політичної культури в Україні.
- •Які бачаться основні завдання по формуванню демократичної політичної культури в Україні?
- •Назвіть та поясніть сучасні концепції еліт.
- •Здійсніть типології політичних еліт, які поширені в сучасній науковій літературі.
- •Охарактеризуйте закриту та відкриту політичні еліти.
- •Назвіть та поясніть функції політичної еліти.
- •Дайте характеристику антерпренерської системи відбору еліт та системи гільдій.
- •Що таке бюрократія? Вкажіть, які типи бюрократії виділяв м. Вебер.
- •Назвіть та поясніть концепції витоків політичного лідерства.
- •101. Дайте визначення політичного лідера. Здійсніть порівняльну характеристику політичного лідера та керівника.
- •102. Які типології політичних лідерів поширені в сучасній науковій літературі?
- •103. Дайте характеристику цезаристського, плутократичного, популістського, професійного типів політичного лідера.
- •104. Охарактеризуйте авторитарний і демократичний стилі політичного лідерства.
- •105. Охарактеризуйте буденний (емпіричний) і теоретичний рівні політичної свідомості.
- •106. Дайте визначення політичної ідеології, назвіть її риси і функції.
- •107. З’ясуйте зміст концепцій деідеологізації і реідеологізації суспільного життя.
- •108. Що таке політичний екстремізм як ідейно-політична течія і які виокремлють його різновиди?
- •109. Покажіть, як здійснюється взаємовплив різних політичних ідеологій: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціал-демократизму, фашизму, анархізму.
- •110. Здійсніть порівняльний аналіз комуністичної і соціал-демократичної ідеологій.
- •111. Дайте визначення зовнішньої політики та назвіть її особливості.
- •112. Дайте визначення зовнішньої політики, назвіть її функції та засоби здійснення.
- •113. Що представляє собою державна сила країни на міжнародній арені і якими факторами вона визначається?
- •114. Що таке національні інтереси, які виокремлюють їх різновиди?
- •115. Що представляє собою національна безпека, її об’єкти та виміри?
- •116. З’ясуйте суть економічної, політичної, військової та інформаційної національної безпеки.
- •117. Назвіть основні цілі, принципи і форми здійснення міжнародної політики.
- •118. Дайте визначення міжнародної і зовнішньої політики, назвіть їхніх суб’єктів.
- •119. Назвіть основні напрями і пріоритетні функції зовнішньої політики України.
- •120. Дайте визначення міжнародних відносин та назвіть їхні особливості.
- •121. Назвіть особливості та функції міжнародних організацій.
- •122. Дайте визначення глобальних проблем сучасності, назвіть критерії їх виокремлення та основні групи.
Що таке вибори, які виокремлюють види виборів, які найважливіші принципи лежать в основі виборчих кампаній?
Вибори – це демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на новий строк, процедура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних осіб шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і процедур.
Види виборів:
За часом:
Чергові
Позачергові
Додаткові;
Залежно від того,що формується в результаті:
Президентські
Парламентські
Муніципальні.
Дотримання загальних принципів, що визнаються світовим співтовариством, дозволяє надати виборам дійсно демократичного характеру.
Обов’язковість виборів означає , що вибори є єдино легітимним способом формування державної влади.
Періодичність виборів дозволяє гарантувати змінність виборних осіб за підсумками голосування.
Загальність виборчого права. Цей принцип означає, що всі громадяни, які досягли віку соціально-політичної дієздатності, незалежно від їхньої статі, раси, національності, соціального становища, релігійних і політичних переконань, мають право вибирати (активне виборче право) і бути обраними (пасивне виборче право) в органи влади. Вік соціально-політичної дієздатності визначається законом. У більшості держав громадяни отримують виборчі права з вісімнадцяти років. Це свого роду обмеження принципу всезагальності виборчого права – ценз. Існують і інші цензи, які обмежують виборче право (особливо пасивне) додатковими умовами.
Ценз осідлості – виборцем чи кандидатом може стати лише той, хто прожив в даній місцевості (країні) не менше встановленого законом терміну. Наприклад, для парламентських виборів у США встановлено обмеження в один місяць, в Норвегії - не менше десяти років.
Ценз громадянства – поширює пасивне виборче право тільки на громадян за народженням.
Віковий ценз для реалізації пасивного виборчого права, як правило, вище двадцяти років. В Україні кандидатом на посаду президента може стати громадянин не молодший тридцяти п’яти років, а депутатом Державної Думи – не молодший двадцяти одного року.
Майновий ценз – володіння майном або фіксованою величиною доходу. У сучасному світі у відкритій формі подібний ценз зустрічається рідко. Часто кандидат, щоб бути зареєстрованим, зобов’язаний внести майнову заставу.
Ценз статі, обмежуючий участь жінок у виборах, зберігається у деяких мусульманських країнах, наприклад, у Саудівській Аравії, Кувейті, Йорданії.
В деяких країнах існує ценз грамотності, коли для отримання права голосу вимагається свідоцтво про освіту. В інших же країнах для неписемних вводиться спеціальна спрощена система голосування.
Моральний ценз встановлює певні моральні вимоги, що пред’являються перед виборцем, наприклад, заборона на участь у виборах людей, позбавлених батьківських прав, а також тих, хто відбуває покарання за вироком суду. В різних країнах установлюються додаткові цензи. У Великобританії особливий ценз установлений для членів партії лордів (вони не мають права брати участь у голосуванні), а служителі церкви не можуть бути обрані у Палату Общин.
Принцип загального виборчого права стверджувався в міру того, як процеси демократизації пом’якшували цензові обмеження.
Альтернативність вибору передбачає наявність двох і більше претендентів на владу і змагальність між ними. Немає сенсу проводити вибори з одного кандидата, однак, і при видимій альтернативності виборів ця умова може бути не виконана. Наприклад, на посаду претендує один кандидат, а інші запрошуються ним для створення демократичного антуражу. Дійсно вільні і чесні вибори вимагають надання реальних можливостей для презентації своїх програм усім кандидатам.
Рівні права кандидатів дозволяють реалізувати пасивне виборче право громадянина. Всі кандидати повинні мати однакову можливість для висування, агітації, доступу до засобів масової інформації. Виходячи з цього, законодавством багатьох країн передбачено обмеження виборчих витрат і суми приватних пожертвувань у фонд кандидатів, часткове державне фінансування виборчої кампанії зареєстрованих учасників.
Дотримання закону при проведенні виборів на усіх стадіях.
Вільне волевиявлення виборців і гарантії таємниці голосування. Таємниця голосування необхідна для того, щоб уникнути можливого переслідування виборців з боку державних органів і громадських об'єднань за політичними мотивами. Більше того, громадянин має право не ходити на вибори (принцип добровільного голосування). Тим самим він виражає своє ставлення до політичних процесів, що визначається словом абсентеїзм. Абсентеїзм став досить частим явищем. Однак це негативно впливає на політичне життя, тому що вибори, на які з'явилася меншість виборців, не відображають реальної політичної картини. Для боротьби з абсентеїзмом в деяких країнах (Австралії, Бельгії, Італії, Греції) введений інститут обов'язкової участі у виборах, використовуються штрафи, позбавлення на певний термін водійських прав. В Туреччині передбачається ув'язнення на певний термін.
Прозорість виборів дозволяє забезпечити відкритий характер виборів і довір'я до них. Даний принцип реалізується в наданні громадськості права спостерігати за виборчим процесом через інститут спостерігачів (в тому числі міжнародних) та ЗМІ, а також права знати, від кого і звідки кандидати і партії отримують гроші та скільки їх витрачають на виборчу кампанію.