104. Охарактеризуйте авторитарний і демократичний стилі політичного лідерства.

У більш загальному вигляді за стилем розрізняються авторитарне й демократичне лідерство.

Авторитарне лідерство передбачає одноособовий вибір лідером напрямів і цілей діяльності, жорсткість мислення лідера, ігнорування інформації або аргументів, які лідер вважає хибними, або які не збігаються з його власною позицією. Авторитарний лідер намагається досягти активності підлеглих адміністративними методами. Цей стиль лідерства є домінуючим за авторитарних і тоталітарних політичних режимів.

Демократичний стиль політичного лідерства характеризується гнучкістю мислення лідера, його схильністю до отримання якнайповнішої інформації, увагою до тих аргументів, що суперечать його власній позиції. Цілі й напрями діяльності лідер визначає не одноособово, а спільно з оточенням.

105. Охарактеризуйте буденний (емпіричний) і теоретичний рівні політичної свідомості.

Політична свідомість – це свідомість учасників політичного процесу, що борються за владу і її здійснюють, це усвідомлення ( у вигляді сукупності ідей, поглядів, переконань тощо ) процесів, що відбуваються в політичному житті через призму притаманних соціальним суб’єктам інтересів і ціннісних орієнтацій.

За глибиною відображення закономірностей сфери боротьби за владу та її здійснення, закономірностей політичного життя в цілому або щодо гносеологічного підходу виділяють буденний ( емпіричний ) та теоретичний рівні політичної свідомості. Різниця між цими рівнями полягає в глибині і повноті відображення політики, її реальностей.

Буденний (емпіричний) рівень - це сукупність ідей, поглядів, уявлень, стереотипів, що виходять головним чином з повсякденної практики людей. Проте буденна свідомість за своїм змістом ширше, ніж емпірична, оскільки включає в себе не лише ті уявлення, погляди, що виходять суто з безпосереднього практично – політичного досвіду людей, а й – ідеологічні та теоретичні елементи. На буденному рівні політичної свідомості пізнання рухається в діапазоні тих властивостей політичних відносин, політичних інститутів, подій, які немов проступають на поверхні суспільного життя, наглядно сприймаються. Проте для цього рівня є недоступними самі внутрішні зв’язки, об’єктивні закономірності, що ховаються за зовнішніми факторами. Суб’єктами цього рівня політичної свідомості є всі індивіди суспільства, які мають здатність раціонально мислити.

Якщо буденна політична свідомість – це несистематизовані масові уявлення про політику, то теоретична свідомість – це сукупність ідей, поглядів, учень, які виникають на основі наукового дослідження політичних явищ і процесів. Теоретичний рівень свідомості виходить за межі того, що безпосередньо сприймається, і розкриває сукупність сутнісних сил, які і формують дійсний механізм, що управляє тією сферою політичного, яка емпірично споглядається. Виробництво теоретичної свідомості властиве лише тому колу людей, які присвятили себе духовній творчості і професійно займаються дослідженням сфери політики, закономірностей політичного життя суспільства.