- •1. Вкажіть основні віхи становлення політології як науки і навчальної дисципліни
- •Поясніть, в чому полягає відмінність політології як науки від політології як навчальної дисципліни.
- •3. Назвіть ключові політичні ідеї Марсилія Падуанського
- •Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї мислителів Реформації (м. Лютер, м. Мюнцер).
- •5. Чому мислителя епохи Відродження н. Макіавеллі вважають основоположником політичної науки Нового часу?
- •6. З’ясуйте сутність теорії державного суверенітету ж. Бодена.
- •З’ясуйте сутність теорії розподілу влади ш. Монтеск’є
- •8. З’ясуйте сутність теорії народного суверенітету ж.-ж. Руссо
- •9. Назвіть ключові суспільно-політичні ідеї т. Джефферсона
- •Назвіть ключові ідеї марксистської політичної теорії.
- •Які основні суспільно-політичні ідеї знайшли своє відображення у “Повчанні” Володимира Мономаха?
- •Назвіть представників та провідні ідеї ліберального напряму української політичної думки другої половини хіх – першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї націонал-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Зазначте представників та базові ідеї народно-демократичного напряму української політичної думки кінця хіх – початку хх ст.
- •Назвіть представників та базові ідеї консервативного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •Назвіть представників та провідні ідеї націоналістичного напряму української політичної думки першої половини хх ст.
- •17. Ким була представлена та якими провідними ідеями характеризувалась націонал-комуністична течія в українській політичній думці першої половини хх ст.
- •18. З’ясуйте суть концепції “всебічного визволення” в. Винниченка.
- •19. Якими особливостями характеризувалась суспільно-політична думка підрадянської України у 1960 – 1980-х рр.
- •20. З’ясуйте суть марксистського та немарксистського підходів щодо історичного періоду виникнення політики як суспільного явища.
- •З’ясуйте сутність консенсусного та конфліктологічного розуміння політики.
- •22. Розкрийте зміст теологічного, натуралістичного і соціального підходів пояснення політики.
- •23. Назвіть та поясніть функції політики.
- •24. Поясніть, що означають такі властивості політики, як: універсальність, інклюзивність, атрибутивність.
- •25. Що означають та за якою ознакою виокремлюються такі групи суб’єктів політики, як: соціальні, інституціональні та функціональні?
- •З’ясуйте суть функціоналістської та конфліктологічної парадигм мислення щодо розуміння місця конфліктів у житті суспільства.
- •Які існують типології політичних конфліктів у сучасній науковій літературі?
- •Дайте визначення політичної діяльності, поясніть, які виокремлюють в ній аспекти та рівні.
- •Що представляють собою нижчий та вищий рівні політичної діяльності? Наведіть приклади їх форм.
- •Дайте визначення політичної поведінки та здійсніть її типологію за м.Вебером та г.Алмондом.
- •Дайте визначення політичної влади та вкажіть її функції.
- •З’ясуйте сутність біологічного, антропологічного та політологічного підходів до розуміння влади.
- •Назвіть та поясніть особливості політичної влади.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте утилітарні, примусові (силові) і нормативні ресурси
- •Поясніть форми здійснення політичної влади: панування, керівництво, управління, контроль.
- •Що таке ресурси влади? Охарактеризуйте економічні, соціальні, духовно-інформаційні ресурси
- •Дайте визначення політичної системи суспільства та назвіть її складові елементи
- •39. Що таке політична система суспільства і які функції вона виконує?
- •З’ясуйте суть підходів д.Істона і г.Алмонда до розуміння політичної системи суспільства.
- •Здійсніть порівняльну характеристику громадських організацій, рухів і політичних партій.
- •Назвіть та поясніть закономірності функціонування політичної системи суспільства.
- •Які існують типології політичних систем в сучасній науковій літературі?
- •Назвіть основні напрями формування і вдосконалення політичної системи України.
- •В чому полягає суть реформи політичної системи України?
- •Дайте визначення держави як політичного інституту, назвіть і поясніть її істотні ознаки
- •Що таке парламент, які його функції у суспільстві та як він співвідноситься з явищем парламентаризму?
- •Дайте визначення понять: форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим.
- •Охарактеризуйте абсолютну монархію як форму державного правління.
- •Дайте характеристику конституційної монархії як форми правління, її різновидів – дуалістичної та парламентської монархій.
- •Дайте характеристику президентської форми республіканського правління.
- •Охарактеризуйте парламентську форму правління.
- •Що представляє собою така форма державного устрою як федерація?
- •Назвіть сутнісні ознаки конфедерації.
- •Вкажіть, якою є Україна з точки зору форми правління, форми устрою, політичного режиму.
- •Зазначте спільні і відмінні риси тоталітарного і авторитарного політичних режимів.
- •Якими ознаками характеризується демократичний політичний режим?
- •61. Що таке пряма і представницька демократія?
- •62. Дайте визначення правової держави і назвіть її основні принципи.
- •63. Поясніть, як співвідносяться між собою принципи правової і соціальної держави.
- •64. Що таке соціальна держава, на чому вона грунтується та що забезпечує?
- •65. Назвіть ознаки та інститути громадянського суспільства.
- •66. Назвіть особливості та проблеми формування громадянського суспільства в Україні.
- •Дайте визначення політичної партії, назвіть її базові параметри.
- •Коли історично виникли масові партії (партії сучасного типу) і які основні чинники сприяли цьому?
- •Які причини виникнення політичних партій і які функції виконують ці політичні інститути?
- •Що представляють собою кадрові, масові та непрямі партії, за м.Дюверже?
- •Які типології політичних партій існують в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте політичні партії України за ідеологічним спрямуванням.
- •Що прийнято розуміти під партійною системою, які типи партійних систем розрізняють, за Дж.Сарторі?
- •З’ясуйте зміст однопартійної, гегемоністської систем та партійної системи домінування.
- •З’ясуйте зміст двопартійної системи, систем обмеженого і поляризованого плюралізму та атомізованої партійної системи.
- •Що таке вибори, які виокремлюють види виборів, які найважливіші принципи лежать в основі виборчих кампаній?
- •З’ясуйте суть мажоритарної виборчої системи, її різновидів.
- •Що представляє собою пропорційна виборча система та її різновиди?
- •В чому полягає суть змішаної виборчої системи?
- •Назвіть переваги і недоліки з точки зору демократичності мажоритарної і пропорційної виборчих систем.
- •Сформулюйте “три соціологічні закони” взаємодії виборчих і партійних систем, за м.Дюверже.
- •Назвіть найоптимальніші варіанти поєднання основних форм державного правління (президентської і парламентської) та основних типів виборчих систем (мажоритарної і пропорційної).
- •Назвіть та поясніть концепції політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її основні елементи.
- •Які типології політичних культур поширені в сучасній науковій літературі?
- •Охарактеризуйте патріархальний, підданський та активістський типи політичної культури, за г.Алмондом і с.Вербою.
- •Назвіть особливості громадянської політичної культури.
- •Дайте визначення політичної культури та назвіть її функції.
- •З’ясуйте суть процесу політичної соціалізації та його функцій.
- •Поясніть зміст фаз політичної соціалізації: політичної адаптації та інтеріоризації.
- •Назвіть особливості сучасної політичної культури в Україні.
- •Які бачаться основні завдання по формуванню демократичної політичної культури в Україні?
- •Назвіть та поясніть сучасні концепції еліт.
- •Здійсніть типології політичних еліт, які поширені в сучасній науковій літературі.
- •Охарактеризуйте закриту та відкриту політичні еліти.
- •Назвіть та поясніть функції політичної еліти.
- •Дайте характеристику антерпренерської системи відбору еліт та системи гільдій.
- •Що таке бюрократія? Вкажіть, які типи бюрократії виділяв м. Вебер.
- •Назвіть та поясніть концепції витоків політичного лідерства.
- •101. Дайте визначення політичного лідера. Здійсніть порівняльну характеристику політичного лідера та керівника.
- •102. Які типології політичних лідерів поширені в сучасній науковій літературі?
- •103. Дайте характеристику цезаристського, плутократичного, популістського, професійного типів політичного лідера.
- •104. Охарактеризуйте авторитарний і демократичний стилі політичного лідерства.
- •105. Охарактеризуйте буденний (емпіричний) і теоретичний рівні політичної свідомості.
- •106. Дайте визначення політичної ідеології, назвіть її риси і функції.
- •107. З’ясуйте зміст концепцій деідеологізації і реідеологізації суспільного життя.
- •108. Що таке політичний екстремізм як ідейно-політична течія і які виокремлють його різновиди?
- •109. Покажіть, як здійснюється взаємовплив різних політичних ідеологій: лібералізму, консерватизму, комунізму, соціал-демократизму, фашизму, анархізму.
- •110. Здійсніть порівняльний аналіз комуністичної і соціал-демократичної ідеологій.
- •111. Дайте визначення зовнішньої політики та назвіть її особливості.
- •112. Дайте визначення зовнішньої політики, назвіть її функції та засоби здійснення.
- •113. Що представляє собою державна сила країни на міжнародній арені і якими факторами вона визначається?
- •114. Що таке національні інтереси, які виокремлюють їх різновиди?
- •115. Що представляє собою національна безпека, її об’єкти та виміри?
- •116. З’ясуйте суть економічної, політичної, військової та інформаційної національної безпеки.
- •117. Назвіть основні цілі, принципи і форми здійснення міжнародної політики.
- •118. Дайте визначення міжнародної і зовнішньої політики, назвіть їхніх суб’єктів.
- •119. Назвіть основні напрями і пріоритетні функції зовнішньої політики України.
- •120. Дайте визначення міжнародних відносин та назвіть їхні особливості.
- •121. Назвіть особливості та функції міжнародних організацій.
- •122. Дайте визначення глобальних проблем сучасності, назвіть критерії їх виокремлення та основні групи.
Назвіть особливості сучасної політичної культури в Україні.
Особливостями сучасної політичної культури в Україні є:
слабо розвинена індивідуальність;
низький статус особистих домагань на владу і політичну участь;
підданське спілкування і безперервна лояльність не стільки до держави, скільки до моралі реальної влади;
заідеологізованість мислення більшості населення України;
загальнокультурна нерозвиненість громадянських позицій;
низька поінформованість і компетентність в управлінні справами суспільства і держави;
правовий нігілізм
соціальна апатія
розчарування діями влади
ерозія моральних цінностей та ідеалів
дискредитація принципів демократії ідеї державної незалежності
деструктивна діяльність ультрарадикальних сил
Які бачаться основні завдання по формуванню демократичної політичної культури в Україні?
Основні завдання по формуванню демократичної культури в Україні бачаться такими:
- звільнити її від відходів тоталітарної системи, зробити їй „щеплення” проти неототалітаризму. В якості вакцини має виступити наша національна свідомість, відчуття людської гідності, усвідомлення того, що за нашими плечима - велика історія, велика культура, великий етнос;
- всіляко сприяти розвитку орієнтації на повагу до людини як найвищої цінності, створення політичних інститутів, що забезпечують реалізацію цієї цінності;
- орієнтуватись не тільки на державу, але і на громадянське суспільство, на верховенство права і закону, утверджувати в політичних стосунках толерантність, політичний плюралізм;
- засвоювати власний історичний та зарубіжний досвід у формуванні політичної культури, зокрема в розумінні суспільної цінності національної ідеї, громадянської злагоди, політичного консенсусу, компромісів, діяльності політичної опозиції тощо.
Назвіть та поясніть сучасні концепції еліт.
У політології вказують на два найпоширеніші підходи до пояснення феномену політичних еліт: ціннісний і функціональний. Ціннісний підхід , започаткований В.Парето, пояснює існування політичної еліти наявністю у належних до неї осіб особливо цінних для суспільства інтелектуальних, психологічних, моральних, організаторських та інших рис, які забезпечують їм переважання над іншими людьми. Інший підхід до пояснення феномену політичних еліт, започаткований Г.Москою і Р.Міхельсом, - функціональний або організаційний. Він пояснює існування політичної еліти важливістю функцій управління, які зумовлюють особливу роль людей, що їх виконують.
Як альтернатива „макіавеллізмові” в сучасній політичній науці поширені різноманітні концепції, так чи інакше пов’язані з двома вищезазначеними підходами. Назвемо їх та основні теоретичні положення: ціннісні концепції еліт, теорії демократичного елітизму, концепції плюралізму еліт, ліволіберальні концепції.
Спільні настанови ціннісних концепцій: еліта-найцінніший елемент суспільства, наділений високими здібностями в найважливіших для держави сферах діяльності; панівне становище еліти відповідає інтересам усього населення; формування еліти є наслідком природного добору суспільством найцінніших своїх представників; елітарність – закономірний наслідок рівності можливостей, вона не суперечить сучасній представницькій демократії.
Теорії демократичного елітизму(Й.Шумпетер, Т. Дай, Х. Зайглер, інші) виходять з того, що керівна група не лише наділена певними якостями, а й здатна виконувати функцію захисту демократичних цінностей (свободи особистості, слова, друку, політичної конкуренції тощо); на її плечах лежить справа виживання демократії; еліта повинна правити мудро, щоб влада народу вижила.
Концепції плюралізму (множинності) еліт передбачають визнання наявності одночасно багатьох еліт, вплив яких обмежений певними сферами діяльності; перебування еліт під постійним впливом мас; наявність демократичної конкуренції еліт; мінливість і нестійкість відносин влади і як наслідок – відсутність стійких позицій панівного класу; умовність відмінностей між елітою та масою з огляду на широкі можливості доступу до лідерства.
Ліволіберальні концепції еліт (Ч.Р. Міллс)базуються на критиці елітарності суспільства з демократичних позицій; визнанні глибоких відмінностей між елітою і масою, складності структури панівної еліти, що ґрунтується, зокрема, на близькості соціального статусу, освітньо-культурного рівня, стилю життя, особистих зв’язках тощо.
Партократична. Йдеться про авангардну партію робітничого класу, яка виступає носієм революційної – комуністичної ідеології, покликана очолити робітничий клас у його боротьбі за перемогу соціалістичної революції і побудову соціалізму й комунізму. Саме озброєність цією «єдино вірною» ідеологією визначає передові якості членів партії та слугує гарантією успішного керівництва нею суспільством. Ще однією ознакою партії нового типу є походження її членів із неімущих верств суспільства, передусім із середовища робітничого класу і найбіднішого селянства. Робітничо-селянське походження виступає найважливішою умовою здатності до сприйняття комуністичної ідеології.