Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
politologiya_teoriya.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
549.89 Кб
Скачать
  1. Назвіть особливості сучасної політичної культури в Україні.

Особливостями сучасної політичної культури в Україні є:

слабо розвинена індивідуальність;

низький статус особистих домагань на владу і політичну участь;

підданське спілкування і безперервна лояльність не стільки до держави, скільки до моралі реальної влади;

заідеологізованість мислення більшості населення України;

загальнокультурна нерозвиненість громадянських позицій;

низька поінформованість і компетентність в управлінні справами суспільства і держави;

правовий нігілізм

соціальна апатія

розчарування діями влади

ерозія моральних цінностей та ідеалів

дискредитація принципів демократії ідеї державної незалежності

деструктивна діяльність ультрарадикальних сил

  1. Які бачаться основні завдання по формуванню демократичної політичної культури в Україні?

Основні завдання по формуванню демократичної культури в Україні бачаться такими:

- звільнити її від відходів тоталітарної системи, зробити їй „щеплення” проти неототалітаризму. В якості вакцини має виступити наша національна свідомість, відчуття людської гідності, усвідомлення того, що за нашими плечима - велика історія, велика культура, великий етнос;

- всіляко сприяти розвитку орієнтації на повагу до людини як найвищої цінності, створення політичних інститутів, що забезпечують реалізацію цієї цінності;

- орієнтуватись не тільки на державу, але і на громадянське суспільство, на верховенство права і закону, утверджувати в політичних стосунках толерантність, політичний плюралізм;

- засвоювати власний історичний та зарубіжний досвід у формуванні політичної культури, зокрема в розумінні суспільної цінності національної ідеї, громадянської злагоди, політичного консенсусу, компромісів, діяльності політичної опозиції тощо.

  1. Назвіть та поясніть сучасні концепції еліт.

У політології вказують на два найпоширеніші підходи до пояснення феномену політичних еліт: ціннісний і функціональний. Ціннісний підхід , започаткований В.Парето, пояснює існування політичної еліти наявністю у належних до неї осіб особливо цінних для суспільства інтелектуальних, психологічних, моральних, організаторських та інших рис, які забезпечують їм переважання над іншими людьми. Інший підхід до пояснення феномену політичних еліт, започаткований Г.Москою і Р.Міхельсом, - функціональний або організаційний. Він пояснює існування політичної еліти важливістю функцій управління, які зумовлюють особливу роль людей, що їх виконують.

Як альтернатива „макіавеллізмові” в сучасній політичній науці поширені різноманітні концепції, так чи інакше пов’язані з двома вищезазначеними підходами. Назвемо їх та основні теоретичні положення: ціннісні концепції еліт, теорії демократичного елітизму, концепції плюралізму еліт, ліволіберальні концепції.

Спільні настанови ціннісних концепцій: еліта-найцінніший елемент суспільства, наділений високими здібностями в найважливіших для держави сферах діяльності; панівне становище еліти відповідає інтересам усього населення; формування еліти є наслідком природного добору суспільством найцінніших своїх представників; елітарність – закономірний наслідок рівності можливостей, вона не суперечить сучасній представницькій демократії.

Теорії демократичного елітизму(Й.Шумпетер, Т. Дай, Х. Зайглер, інші) виходять з того, що керівна група не лише наділена певними якостями, а й здатна виконувати функцію захисту демократичних цінностей (свободи особистості, слова, друку, політичної конкуренції тощо); на її плечах лежить справа виживання демократії; еліта повинна правити мудро, щоб влада народу вижила.

Концепції плюралізму (множинності) еліт передбачають визнання наявності одночасно багатьох еліт, вплив яких обмежений певними сферами діяльності; перебування еліт під постійним впливом мас; наявність демократичної конкуренції еліт; мінливість і нестійкість відносин влади і як наслідок – відсутність стійких позицій панівного класу; умовність відмінностей між елітою та масою з огляду на широкі можливості доступу до лідерства.

Ліволіберальні концепції еліт (Ч.Р. Міллс)базуються на критиці елітарності суспільства з демократичних позицій; визнанні глибоких відмінностей між елітою і масою, складності структури панівної еліти, що ґрунтується, зокрема, на близькості соціального статусу, освітньо-культурного рівня, стилю життя, особистих зв’язках тощо.

Партократична. Йдеться про авангардну партію робітничого класу, яка виступає носієм революційної – комуністичної ідеології, покликана очолити робітничий клас у його боротьбі за перемогу соціалістичної революції і побудову соціалізму й комунізму. Саме озброєність цією «єдино вірною» ідеологією визначає передові якості членів партії та слугує гарантією успішного керівництва нею суспільством. Ще однією ознакою партії нового типу є походження її членів із неімущих верств суспільства, передусім із середовища робітничого класу і найбіднішого селянства. Робітничо-селянське походження виступає найважливішою умовою здатності до сприйняття комуністичної ідеології.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]