1. Предмет історії економіки та економічної думки.

Предметом вивчення історії економіки та економічної думки є історичний процес виникнення, розвитку і зміни господарських відносин та системи економічних поглядів від найдавніших часів до сьогодення.

Процес розвитку економічних поглядів та ідей є предметом іс­торії економічної думки. Цей курс охоплює також економічні по­гляди, які не склалися в систему.

Складовою частиною його є історія економічних учень, тобто економічних поглядів, які об'єднувались у певну систему. Таким чином, історія економічних учень є поняттям вужчим, ніж історія економічної думки. А історія політичної економії, у свою чергу, є основою історії економічних учень.

До предмета економічних наук входять як господарська система в цілому, так і господарські одиниці, які відносно самостійно функціонують, тобто основні структурні складники господарської системи.

Історія економіки та економічної думки вивчає становлення та історичний розвиток господарської системи суспільства загалом та історичних форм господарств, що її утворюють.

Предмет і об'єкт економічної науки є взаємопов'язаними. Вони співвідносяться між собою як загальне (об'єкт) і окреме (предмет) єдиного процесу наукового пізнання.

Об'єктом вивчення історії економіки та економічної думки є розвиток світового та українського господарства, а також економічної науки як особливої системи знань від зародження економічних ідей до сучасних концепцій.

Спільним об'єктом економ наук є господарська сфера (підсистема) суспільства. Історико-економічна наука досліджує еволюцію господарської сфери суспільства, основні етапи становлення і розвитку.

2. Методи дослідження та джерела історії економіки та економічної думки.

Методи дослідження історії економіки та економічної думки:

1. Метод наукової абстракції. Наукова абстракція є уявним виділенням найбільш суттєвих сторін досліджуваного явища і відхиленням від несуттєвих сторін, властивостей, явищ.

2. Аналіз економічних явищ передбачає розчленування явища на окремі елементи і дослідження кожного елементу як необхідної складової частини цілого.

3. Синтез передбачає, що явище в першу чергу вивчається як таке, яке складається з різних частин, а потім досліджується поєднанням елементів в єдине ціле і робиться загальний висновок.

4. Метод індукції – це виведення економічних закономірностей і принципів із фактів реального життя на основі сходження від одиничного до загального.

5. Метод дедукції – це шлях від загального до одиничного.

6. Емпіричний метод – ґрунтується на фактах реальної дійсності і власному досвіді дослідника.

До специфічних методів відносять:

1. Історичний (хронологічний) метод – передбачає розгляд ідей, теорій за часом їх виникнення та формування.

2. Логічний метод – ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій та теорій, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями.

3. Територіальний метод – передбачає дослідження історії економічної думки в певних країнах.

4. Мотиваційний (класовий) метод – аналіз економічної думки підпорядковується економічній мотивації.

Кількість, якість і наявність джерел з історії економічної теорії залежить від багатьох чинників, але насамперед - від конкретних історичних умов розвитку цивілізації. Джерела з історії економічної думки сягають найдавніших часів, коли розумна людина в процесі здобування засобів до життя замислювалась над господарськими явищами.

Важливим джерелом для вивчення економічних уявлень стародавніх народів є усна народна творчість, обряди, вірування тощо. Народна мудрість, будучи консервативною за своїм характером, тисячоліттями відображала соціальну психологію людини і людських спільнот. Це джерело економічної думки цінне особливо там, де немає писаних джерел. Поява писемності в окремих народів припадає на різні історичні періоди. Вона дає змогу ґрунтовніше вивчати історію економічної думки.

Джерела та витоки економічної науки знайшли своє відображення у численних історичних пам´ятках глибокої давнини. Відомості про господарське життя та спроби теоретичного усвідомлення економічних умов існування, осмислення виробничого досвіду та мотивів господарської діяльності народів стародавніх цивілізацій дійшли до нас в усній народній творчості, світових релігійних системах, перших писемних творах, законодавчих актах тощо.